Ухвала суду № 70098566, 07.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/7041/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Грабовська Т.О.

За участі представників:

позивача: Пасічник І.Ю.;

відповідача: Воєводін Р.І.;

третьої особи: Медведєва Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.17р. про відмову у зміні способу виконання судового рішення у справі №826/7041/16 за позовом Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.16р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість: за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Дубекспо»; за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Дубекспо»; за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Дубекспо»; зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість: за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Дубекспо»; за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Дубекспо»; за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Дубекспо».

Позивачем подано до суду першої інстанції заяву про зміну існуючого способу виконання постанови суду шляхом стягнення сум бюджетного відшкодування на користь Товариства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.17р. відмовлено заявнику у зміні способу виконання рішення суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про зміну існуючого способу виконання постанови суду.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що податковий орган ухиляється від виконання судового рішення у спосіб, установлений судовим рішенням, а тому ефективним захистом відновлення порушеного права є зміна способу виконання судового рішення шляхом стягнення сум бюджетного відшкодування на користь Товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 263 КАС України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 105 та 162 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України установлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 263 КАС передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Тобто, умовою обрання іншого способу виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є неможливість його виконання у спосіб установлений раніше.

Поряд з цим, у даній справі відсутні обставини, які саме унеможливлюють виконання судового рішення у спосіб встановлений судом.

Невиконання рішення податковим органом не є правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення, втім може бути підставою для вжиття заходів, пов'язаних із примусовим порядком виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. У свою чергу, спосіб відновлення порушеного права не може суперечити порядку відшкодування ПДВ, установленому законом та підзаконними актами.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.11.15р. у справі № 21-4371а15.

За наведених обставин та правових норм, колегія дійшла висновку, що оспорювана ухвала відповідає вимогам процесуального закону, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.17р. про відмову у зміні способу виконання судового рішення у справі №826/7041/16 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.17р. про відмову у зміні способу виконання судового рішення у справі №826/7041/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 08.11.2017