Ухвала суду № 70098514, 07.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року справа №805/314/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А,В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника відповідача Сенникова А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року у справі №805/314/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк» ) до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ) про скасування податкової вимоги та рішення задоволено, а саме: скасовано податкову вимогу Маріупольської ОДПІ від 2 листопада 2016 року № 7806-17; скасовано рішення про опис майна у податкову заставу Маріупольської ОДПІ від 15 листопада 2016 року № 216/17 (а.с. 138-141).

На постанову суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ненадання вірної правової оцінки обставинам справи, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що заборгованість ПАТ «Родовід Банк» з земельного податку з юридичних осіб та заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникли на підставі податкових декларацій за 2016 рік (а.с. 174-177).

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

07.11.2017 до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та участь у наступному засіданні в режимі відеоконференції. Суд відмовив в задоволенні клопотання виходячи з необхідності дотримання строків розгляду справи, явка представника позивача не визнавалася обов'язковою.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ПАТ «Родовід Банк» зареєстровано у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 14349442, знаходиться на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ.

15.02.2016 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання - 629,75 грн, щоквартально (1-3 квартал) по 157,44 грн, а за 4 квартал 157,43 грн., що підтверджується квитанцією №2 (а.с. 19-21, 110).

19.02.2016 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання -175,44 грн., щомісячні платежі 14,62 грн., що підтверджується квитанцією №2 (а.с. 22-24, 113-114).

2 листопада 2016 року Маріупольською ОДПІ сформовано та направлено позивачу податкову вимогу №7806-17 про сплату суми податкового боргу за грошовими зобов'язаннями на загальну суму 373,36 грн., а саме: з податку на нерухоме майно за основним платежем на суму 314,88грн.; з земельного податку за основним платежем на суму 58,48 грн. (а.с. 16, 109).

02.12.2016 Маріупольською ОДПІ прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №216/17, яким контролюючий орган відповідно до ст.89 Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності ПАТ «Родовід Банк» (а.с. 17, 117).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність прийняття відповідачем податкової вимоги №7806-17 від 02.11.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу №216/17 від 02.12.2016.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України).

266.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України).

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п.266.7.5 п.266.7 ст. 267 ПК України).

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп.266.10.1 п.266.10 ст. 266 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

За приписами статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Матеріалами справи встановлено, позивачем до податкового органу подано податкову звітність з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання яке підлягає сплаті у передбачені законодавством строки.

З інтегрованої карти платника податку встановлено, що станом на 02.11.2016 року за позивачем обліковувався борг у сумі 373,36 грн.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» (а.с. 11-12).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» від 25.03.2016 №419 продовжено строк тимчасової адміністрації на один місяць строком з 26 березня 2016 року до 25 квітня 2016 року включно (а.с. 13).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 квітня 2016 року №610 продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «РОДОВІД БАНК» Куліша Віктора Михайловича до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку АТ «РОДОВІД БАНК», після скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 22.04.2016 у справі №757/19277/16-ц. (а.с.14).

10 червня 2016 року позивачем направлено лист за вих. №12.1-11-б.б/2597 до Іллічівського відділення Маріупольської ОДПІ, яким повідомлено про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора (а.с.29).

Вимогою від 02.11.2016 №7806-17 позивача попереджено, що починаючи з 01.07.2016 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Органом доходів і зборів буде здійснено опис майна в податкову заставу. У разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані, передбачені Податковим кодексом України, заходи стягнення податкового боргу. Публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (а.с. 16).

Податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 16.11.2016 року №216/17, яким контролюючий орган відповідно до ст.89 Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ПАТ «Родовід Банк» та разом з листом від 02.12.2016 року про надання переліку активів для забезпечення погашення податкового боргу надіслано позивачу (а.с. 89, 91, 117, 118).

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон №4452).

Відповідно до ч.8 Розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №4452 законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону №4452.

Відповідно до статті 34 Закону № 4452 Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 №107 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ «Родовід Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 26 лютого 2016 року до 25 березня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 березня 2016 року № 419 продовжено строк тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ «Родовід Банк» з 26 березня 2016 року до 25 квітня 2015 року включно.

За приписами ч.5 ст.36 Закону №4452 під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Отже, в період дії мораторію не враховуються неустойка (штраф, пені) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Матеріалами справи встановлено, що спірну податкову вимогу винесено відповідачем 2 листопада 2016 року, а рішення про опис майна у податкову заставу - 02.12.2016 року , тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк».

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПК України).

З огляду на викладені положення ПК України, прийняття рішення про опис майна в податкову заставу та направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу.

Згідно з п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Враховуючи, що Законом № 4452, норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, колегія суддів дійшла висновку, що під час винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірні податкова вимога від 01.11.2016 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 16.11.2016 року є протиправними відповідно до приписів ПК України щодо банку, на який поширюються норми Закону №4452, оскільки така податкова вимога суперечить вимогам пункту 1.3 ст. 1 ПК України.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 7 листопада 2017 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року у справі №805/314/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді А.В.Гайдар

Р.Ф. Ханова