Ухвала суду № 70098087, 01.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року м. Київ К/800/1778/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року

у справі №808/5170/14

за позовом Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - Підприємство) звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року №0000454800.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року №0000454800.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №808/5170/14 за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, оскільки апелянт не надав доказів, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року ухвалено у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача, яка набрала законної сили 07 грудня 2015 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач повторно оскаржив її в апеляційному порядку. Також відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга, яка повернута у зв'язку з відсутністю коштів для оплати судового збору, була подана з дотриманням строків, передбачених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та запропоновано відповідачу у 30-денний строк з моменту отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки повторне подання апеляційної інстанції (20 жовтня 2016 року) відбулося через місяць після сплати судового збору за подання апеляційної скарги (20 вересня 2016 року).

В межах встановленого строку відповідач в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження направив до суду апеляційної інстанції клопотання про усунення недоліків, в якому зазначив аналогічні підстави, вказані ним у попередньому клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, а саме щодо відсутності коштів для оплати судового збору. Також зазначив, що повторне подання апеляційної інстанції (20 жовтня 2016 року) відбулося через місяць після сплати судового збору у зв'язку з великою завантаженістю податкового органу.

Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Таким чином, поважними за змістом частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Доводи Інспекції про велику завантаженість працівників у період з 20 вересня 2016 року по 20 жовтня 2016 року не свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки посадові особи податкового органу повинні забезпечити діяльність суб'єкта владних повноважень в рамках, встановлених чинним законодавством України.

Крім того, Інспекцією не надано доказів відсутності можливостей звернення з апеляційною скаргою в установлений законодавством строк (штатного розкладу працівників податкового органу, їх перебування у відрядженні, у відпустці, на лікарняному тощо).

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції на підставі вищевказаних норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №808/5170/14 за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді(підпис)О.А. Веденяпін (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) Н.Є. Маринчак