Ухвала суду № 70098061, 02.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2017 року м. Київ К/800/35961/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі за заявою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №826/8279/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АП «КАГАРЛИК РЕСУРС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2016 № 62/26-55-12, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №826/8279/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АП «КАГАРЛИК РЕСУРС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2016 № 62/26-55-12 - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України 30.10.2017 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору», за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, ставка судового збору встановлена у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту викладених положень вбачається, що ставка судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою на судові рішення за заявою про встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при зверненні до суду із такою заявою.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Кодексу в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Державною фіскальною службою України додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання Державної фіскальної служби України, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, податковому органу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі за заявою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №826/8279/16.

2. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі за заявою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №826/8279/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АП «КАГАРЛИК РЕСУРС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2016 № 62/26-55-12 - залишити без руху.

2. Надати податковому органу строк для усунення недоліків до 29.11.2017.

3. Направити податковому органу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна