Ухвала суду № 70097966, 24.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м. Київ К/800/27686/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача, що полягають у висуненні до АТ «Укрексімбанк» вимог про виконання постанови про арешт коштів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 6 квітня 2016 року ВП №50527621 за наявності судового рішення, що забороняє вчинення відповідних дій та у накладенні штрафу за невиконання таких вимог; скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 14 липня 2016 року ВП №505227621.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов залишено без розгляду, у зв`язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та направлення справи на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Залишаючи позов без розгляду, суддя суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що про існування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 14 липня 2016 року ВП №505227621 позивачу стало відомо 25 липня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції останнього від 25 липня 2016 року вх. №20746 на супровідному листі Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Водночас, за захистом порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду лише 28 листопада 2016 року, тобто, поза межами десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 181 КАС України.

Однак, матеріали справи не містять копії оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу від 14 липня 2016 року ВП №505227621, як і не містять супровідного листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зі штампом вхідної кореспонденції позивача від 25 липня 2016 року вх. №20746.

Апеляційним судом належним чином не перевірено повноту з'ясування обставин у справі судом першої інстанції, які він вважав встановленими та такими, що підтверджуються належними доказами. За перевіркою матеріалів справи, на день прийняття рішення апеляційним судом вказані матеріали також були відсутні.

Крім того, апеляційний суд залишаючи без змін рішення суду першої інстанції зазначив, що ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року у справі №202/1828/16-ц про забезпечення позову АТ «Укрексімбанк» заборонено вчиняти певні дії, а тому при виконанні цього судового рішення останній є учасником виконавчого провадження. Однак, вказана ухвала також відсутня в матеріалах справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки ж в матеріалах справи відсутня копія оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу від 14 липня 2016 року ВП №505227621, супровідний лист Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зі штампом вхідної кореспонденції позивача від 25 липня 2016 року вх. №20746 та ухвала Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року №202/1828/16-ц, на які посилаються суди при винесенні своїх рішень, то колегія суддів позбавлена можливості перевірити обґрунтованість посилання на ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, під час якого врахувати зазначене вище та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Швець

А.Ф. Загородній

М.М. Заїка