Ухвала суду № 70097655, 26.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3594/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3за участю: секретаряОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства УПТК до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "УПТК" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 19.04.2016 року № НОМЕР_1, яким Підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 510 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте на підставі перевірки, яка проведена з порушенням вимог чинного законодавства. Водночас, Підприємством вчасно подано на адресу контролюючого органу уточнений розрахунок за формою №1-ДФ, що підтверджується відповідними квитанціями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що оскільки 25.01.2016 року податкова звітність за формою №1-ДФ помилково направлена позивачем на адресу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, а до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області вона подана лише 15.03.2016 року, її не можна визнати такою, що подана у встановлені чинним законодавством строки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ПП «УПТК» щодо неподання (несвоєчасного подання) розрахункових сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), за результати якої складено акт №2531/13-02/21016100.

За висновками податкового органу, наведеними в акті перевірки, ПП «УПТК» несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого і сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), чим порушено вимоги п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51 розділу II, пп. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70, гл. 6 розділу II та абз. б), г) п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України.

За наслідками камеральної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення форма «Р» №0008811302 від 19.04.2016 року, яким Підприємству визначено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510 грн.

Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий орган провів вказану перевірку з порушенням вимог податкового законодавства щодо порядку її проведення, не направив на адресу позивача примірника акту перевірки, чим позбавив останнього можливості надати відповідні заперечення та первинні документи, а також не врахував факту вчасного подання уточнюючої податкової звітності, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В свою чергу, згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акту такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Порядок складання та надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення - рішення за формою «Р» у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та/або у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом (крім штрафних (фінансових) санкцій або інших грошових зобовязань, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень).

Згідно п. 9 Порядку, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобовязання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Відповідно до п.п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт вручення позивачеві акту камеральної перевірки або направлення його на адресу позивача протягом трьох робочих днів для підписання.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в порушення п. 86.8 ст. 86 ПК України відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення наступного після складання акту перевірки дня, не дотримавшись встановленого зазначеною правовою нормою 10 денного строку, відлік якого починається з дня, наступного після вручення платнику податків акту перевірки.

Також судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що додатковою підставою для визнання неправомірним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є та обставина, що форма «Р», у якій прийнято це рішення, може бути застосована лише у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобовязань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом.

Оскільки за висновками акту перевірки дані камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності розрахункових сум доходу, нарахованого і сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) і оскаржуваним податковим повідомленням рішенням збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, податковий орган не мав законних підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення саме у формі «Р».

Що стосується безпосередньо факту порушення Підприємством положень податкового законодавства, зафіксованого в акті камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 51.1 ст. 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобовязані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 ст.50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно п. 119.2. ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобовязань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 25.01.2016 року ПП «УПТК» було подано в електронній формі Форму № 1- ДФ за IV квартал 2015 року. Зазначена форма була подана з помилкою, а саме в найменуванні контролюючого органу зазначено «ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області» замість належного «ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області», що підтверджується квитанціями №№ 1, 2 (а.с. 13-14).

Самостійно виявивши помилку у найменуванні контролюючого органу, позивач виправив її шляхом подання нової звітності 15.03.2016 року за формою № 1 ДФ за IV квартал 2015 року за № НОМЕР_2, про що свідчать квитанції №№1,2 (а.с.56-57).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не порушено терміну подачі податкової звітності, а оскільки Підприємство самостійно виправило помилку в найменуванні контролюючого органу, подавши нову звітність 15.03.2016 року, тобто до моменту проведення камеральної перевірки, підстави для визначення податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - відсутні .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено, а отже підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства УПТК до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В. Стас

ОСОБА_3