Постанова № 70097421, 02.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/953/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кобаля М.І. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ТОВ ПІІ «Еконія» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 31 березня 2017 року № 0001351400 у частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 78401 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 19600 грн. 25 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надав до перевірки, а також до суду докази фактичного здійснення господарських операцій із ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ».

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ ПІІ «Еконія» задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд встановив, що ГУ ДФС у Черкаській області провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ ПІІ «Еконія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої склала акт від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190.

На підставі вказаного акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2017 року № 0001351400 про нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 203290 грн. 00 коп., з яких 162582 грн. 00 коп. - основний платіж та 40708 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 78401 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 19600 грн. 25 коп., ТОВ ПІІ «Еконія» звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ ПІІ «Еконія» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належним чином оформлених первинних документів на підтвердження фактичного отримання товару від ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з актом перевірки від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190, підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань у розмірі 78401 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 19600 грн. 25 коп. став висновок податкового органу про те, що ТОВ ПІІ «Еконія» неправомірно задекларувало податковий кредит по правовідносинах із ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ» за договором постачання № 0712-1 від 07 грудня 2015 року за лютий, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад 2015 року та січень, лютий 2016 року.

В акті перевірки вказаний перелік операцій із зазначенням податкових накладних, видаткових накладних та актів виконаних робіт, які, на думку податкового органу, не були фактично здійснені.

Такий висновок ґрунтується на відомостях, отриманих під час кримінального провадження № 32015250000000097, про те, що ОСОБА_2 спільно з іншими особами у 2013-2016 роках створили та придбали ряд суб'єктів господарювання, у тому числі ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ», з метою прикриття незаконної діяльності. Також у акті перевірки зазначено, що ГУ ДФС у Черкаській області був здійснений вихід за адресою місця реєстрації підприємства та встановлено відсутність ознак здійснення ним підприємницької діяльності, про що складено акт від 24 листопада 2016 року № 1535/23-01-14-02/38089511.

Надаючи оцінку вказаним доводам податкового органу колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Допит ОСОБА_2 в якості свідка відбувався в межах кримінального провадження № 32015250000000097 за ознаками правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємство). Відомості про закінчення досудового розслідування, а також про наявність відповідного вироку суду, який набрав законної сили - відсутні. У зв'язку з цим встановлені під час зазначеного досудового розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 та ч. 4 ст. 72 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, встановлені у рамках кримінального провадження № 32015250000000097, посилання на які міститься в акті перевірки від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Також колегія суддів враховує, що за даними акту перевірки відповідач заперечує фактичне здійснення господарських операцій за період з лютого 2015 року по лютий 2016 року. В той час як перевірка місцезнаходження ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ» була здійснена 24 листопада 2016 року. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що акт перевірки місцезнаходження від 24 листопада 2016 року № 1535/23-01-14-02/38089511 не є належним доказом того, що на час перебування у правовідносинах із ТОВ ПІІ «Еконія» зазначений суб'єкт господарювання був відсутній за зареєстрованим місцезнаходженням.

Таким чином, доводи відповідача щодо неправомірності дій позивача з формування податкового кредиту по правовідносинах із ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ» є необґрунтованими.

Разом з тим, з огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час здійснення господарських операцій.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Дослідивши письмові докази, які надані ТОВ ПІІ «Еконія» та акт від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190, колегія суддів дійшла до висновку, що ГУ ДФС у Черкаській області під час проведення перевірки не було належним чином перевірено та встановлено фактичний обсяг господарських операцій між ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ» та ТОВ ПІІ «Еконія», кількість та зміст укладених договорів.

Так, в акті перевірки від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190 зазначено, що між ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ» та ТОВ ПІІ «Еконія» був укладений договір постачання № 0712-1 від 07 грудня 2015 року, а також перелік первинних документів, які підтверджують виконання вказаного договору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між вказаними сторонами був також укладений договір постачання № 20-1 від 20 січня 2015 року. Приєднаними до матеріалів справи первинними документами підтверджується, що обсяг здійснених господарських операцій є більшим, ніж зазначено у акті перевірки.

Відповідно до умов договору постачання № 0712-1 від 07 грудня 2015 року ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ» зобов'язувалося здійснювати поставку товарно-матеріальних цінностей на склад ТОВ ПІІ «Еконія» за адресою: вул. Шевченка, 24, м. Золотоноша, Черкаська обл. Асортимент, кількість та ціна товару визначалися сторонами у специфікаціях №№ 1, 2 від 25 грудня 2015 року, № 3 від 08 лютого 2015 року та № 4 від 15 березня 2016 року. Копії зазначених специфікацій приєднані до матеріалів справи.

Також до матеріалів справи приєднані копії податкових та видаткових накладних, актів надання послуг, перелік яких наведений в акті перевірки від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190 (ст. 28).

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що частина видаткових накладних, а саме: від 07 травня 2015 року № 28, від 15 травня 2015 року № 14, від 23 лютого 2015 року № 2 та від 05 лютого 2015 року № 1, не є первинними документами, оскільки не містять печатки отримувача товару. Дослідивши зазначені видаткові накладні, колегія суддів встановила, що вони дійсно не містять відбитку печатки отримувача товару - ТОВ ПІІ «Еконія». Разом з тим, у вказаних документах міститься підпис особи, яка отримувала товар від імені позивача, зазначені прізвище, ініціали та посада такої особи. За таких обставин колегія суддів вважає, що видаткові накладні від 07 травня 2015 року № 28, від 15 травня 2015 року № 14, від 23 лютого 2015 року № 2 та від 05 лютого 2015 року № 1 є належними первинними документами, які підтверджують передачу товару від продавця до покупця. Окремі недолік у оформленні таких документів (відсутність печатки отримувача) самі по собі не є достатніми підставами для висновку про те, що господарська операція не здійснювалася.

Позивач також надав копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення придбаного товару на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» вул. Шевченка, 24, м. Золотоноша, Черкаська обл.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав пояснення щодо використання придбаного товару у господарській діяльності товариства. Згідно вказаних пояснень ТОВ ПІІ «Еконія» здійснює господарську діяльність з виробництва питної води та дитячого харчування. Запасні частини, які придбавалися у ПП «Укрпромспецкомплект - ІІІ», були призначені та використані для поточного ремонту обладнання, яке використовується на відповідних цехах. На підтвердження використання запасних частин ТОВ ПІІ «Еконія» надало суду копії актів списання товарно-матеріальних цінностей, акту приймання-здачі модернізації автомату видуву лінії розливу великого формату.

Дослідивши надані сторонами письмові докази за правилами ст. 86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що фактичне здійснення господарських операцій, зазначених в акті перевірки від 15 березня 2017 року № 119/23-00-14-0107/35233190 підтверджується матеріалами справи.

Натомість, висновки податкового органу про неможливість здійснення таких операцій є недоведеними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що адміністративний позов ТОВ ПІІ «Еконія» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 31 березня 2017 року № 0001351400 у частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 78401 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 19600 грн. 25 коп. є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 липня 2017 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив фактичні обставини справи, надав неналежну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ ПІІ «Еконія» задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 31 березня 2017 року № 0001351400 у частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 78401 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 19600 грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді М.І. Кобаль

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 07 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Файдюк В.В.

Кобаль М.І.