Ухвала суду № 70097152, 07.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року справа №812/1228/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Компанієць І.Д.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/1228/17 (головуючий І інстанції Чиркін С.М) за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2017 року управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі позивач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку) звернулось з адміністративним позовом до Луганського окружного адміністративного суду до Луганської обласної клінічної лікарні (далі відповідач, Луганська лікарня) з вимогами про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.08.2017року по 31.08.2017 року в розмірі 3834,29 грн (арк. справи 2-3).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у задоволені вищенаведеного адміністративного позову відмовлено (арк. справи 42-44).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов, оскільки судом першої інстанції не прийнято до уваги, що кошти, які надійшли у серпні 2017 року від відповідача у рахунок погашення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за серпень 2017 року правомірно зараховані позивачем на цей ж вид погашення витрат, тільки в порядку календарної черговості їх виникнення, з огляду на що позивач діяв правомірно, в рамках діючого законодавства (арк. справи 55-58).

Сторони до суду не зявились, належним чином повідомлені судом про розгляд справи, з урахуванням чого суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила, що у період з 01.08.2017 по 31.08.2017 позивач сплачував та доставляв пенсіонерам - працівникам відповідача пільгові пенсії за списком № 2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк.справи 7-8).

03.08.2017 року відповідачем отримано лист управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 03.08.2017 року вих. № 12482/04-21 в якому повідомлено, що станом на 01.08.2017 року підприємство має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 86411,17 грн. та що у серпні 2017 року до відшкодування нарахована сума поточних платежів у розмірі 3 834,29 грн (арк. справи 9).

Як встановлено судом апеляційної інстанції відповідач 11 серпня 2017 року сплатив визначену у розрахунках та повідомленні суму витрат у розмірі 3 834,29 грн, зазначивши призначення платежу: «відшкодування пільгових пенсій за 08.2017, список 2, лист від 03.08.2017 № 12482/04-21», про що свідчить платіжне доручення від 11.08.2017 № 215 (арк. спр. 37), проте позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року в розмірі 3834,29 грн. При цьому наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується відповідними витягом з картки особового рахунку платника (арк. справи 29), що і є спірним у даній справі.

З приводу викладеного колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом № 2464-VI.

За правилами пункту 1 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частини друга, третя статті 25 Закону № 2464-VI).

При цьому за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією, пунктом 6 якої передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8 Інструкції).

За правилами пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцем його реєстрації.

Аналіз наведених положень законів №№ 1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Вказані висновки щодо обставин справи, які також є спірними у даній справі викладені в постанові ВСУ від 02 червня 2015 року 21-166а15, а тому підлягають застосуванню да даних правовідносин.

З огляду на викладене, а також у звязку з тим, що факт перерахування відповідачем коштів в оплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за серпень 2017 року позивачем не заперечується та документально підтверджений відповідачем, то сума цієї сплати повинна бути зарахована в рахунок того періоду, за який справляв платіж відповідач.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/1228/17, - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/1228/17, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді І.Д. Компанієць

ОСОБА_2