Рішення № 70096392, 02.11.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017р.Справа № 914/1939/17

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Житловик-С», м. Львів

про стягнення 3 449 грн. 68 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 27.01.2017);

від відповідача: не зявився

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства «Житловик-С», м. Львів про стягнення 40 755 грн. 87 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 22.09.2017 року призначив розгляд справи на 17.10.2017 року. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді за період часу з 01.05.2016 року по 25.07.2017 року не виконав, заборгованість за вказаний період становила 37 306 грн. 19 коп. У звязку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 651 грн. 60 коп. та інфляційні в сумі 2 798 грн. 08 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 40 755 грн. 87 коп.

23.10.2017 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в сумі 651 грн. 60 коп. та інфляційні в сумі 2 798 грн. 08 коп.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених у заяві про зменшення позовних вимог.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що основний борг відповідачем сплачено в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

28 травня 2013 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Львівським комунальним підприємством «Житловик-С» (споживач) було укладено договір №1551/А про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобовязання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобовязується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до обєкта відповідача за адресою м. Львів, пр. Червоної Калини, 38.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив обєкт відповідача за період часу з травня 2016 року по червень 2017 року включно тепловою енергією в гарячій воді та гарячим водопостачанням у відповідних обсягах на загальну суму 63 099 грн. 90 коп., що підтверджується розрахунковими документами.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації (позивачу) вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

У звязку із простроченням відповідачем свого обовязку щодо оплати вартості послуг у визначені договором строки, позивач в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 651 грн. 60 коп. 3% річних, 2 798 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень та у звязку із простроченням відповідача, позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 651 грн. 60 коп. та інфляційні в розмірі 2 798 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 651 грн. 60 коп. 3% річних, 2 798 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства «Житловик-С», м. Львів, пр. Червоної Калини, 38 (ідентифікаційний код 20823933) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 651 грн. 60 коп. 3% річних, 2 798 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 02.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 07.11.2017.

Суддя Мазовіта А.Б.