Постанова № 70094952, 07.11.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/686/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" про стягнення заборгованості.

Позивач просить суд стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" заборгованість по відшкодуванню витрат повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій (Список №2) за серпень 2017 року в сумі 63864,97 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (р/р 25607300468926, МФО 356334 філія Чернівецьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 40329345).

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що за сільськогосподарським виробничим кооперативом "Мамалига" рахується заборгованість щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства у сумі 63864,97 грн. Оскільки дана заборгованість відповідачем не сплачена в добровільному порядку, позивач просить суд стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" вказані кошти.

Відповідач в судовому засіданні 13 жовтня 2017 року щодо задоволення позову заперечував. Вказував, що є платником єдиного податку четвертої групи, а тому підстави для відшкодування витрат, повязаних з доставкою і виплатою пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига", у нього відсутні.

В судовому засіданні 07 листопада 2017 року представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, наведених у позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання, призначене на 07 листопада 2017 року, відповідач не зявився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Станом на 07 листопада 2017 року жодних документів від відповідача до суду не надходило, в тому числі клопотань (заяв) із зазначенням причин неявки останнього до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Мамалига" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 03801969, місце знаходження: с.Мамалига, Новоселицький район, Чернівецька область, 60364.

З матерів справи вбачається, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Мамалига" є правонаступником колгоспу ім.Кірова та асоціації селян "Мамалига".

З трудових книжок громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та довідок, які видані сільськогосподарським виробничим кооперативом "Мамалига" вбачається наступне:

- ОСОБА_6 працював з 01 січня 1989 року по 30 червня 2016 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі польового періоду в рослинництві;

-ОСОБА_1 працював електрогазозварником в колгоспі ім.Кірова с.Мамалига Новоселицького району Чернівецької області (колгосп ім.Кірова перейменували в Асоціацію селян "Мамалига", яку в подальшому реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив "Мамалига") з 15 червня 1987 року по 31 травня 2007 року та на даній роботі був зайнятий повний робочий день і інших робіт не виконував;

- ОСОБА_2 працював трактористом-машиністом на підприємстві у наступних періодах: з 01 січня 1975 року по 20 жовтня 1975 року, з 01 березня 1978 року по 31 грудня 1981 року, з 16 квітня 1983 року по 31 липня 2007 року та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві;

- ОСОБА_3 працював трактористом-машиністом на підприємстві з 01 червня 1984 року по 10 листопада 2007 року та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві;

- ОСОБА_4 працювала у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Мамалига". Відповідно до довідки №1884 від серпня 2006 року, яка видана виконавчим комітетом Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, ОСОБА_4 дійсно народила і виховала до 6-річного віку шестеро дітей.

- ОСОБА_5 працював трактористом-машиністом на підприємстві з 01 червня 1978 року по 31 грудня 2008 року та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві;

- ОСОБА_7 працював трактористом-машиністом на підприємстві з 15 грудня 1984 року по 30 вересня 2006 року та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві;

- ОСОБА_8 працювала дояркою на підприємстві у наступних періодах: з 15 лютого 1976 року по 15 вересня 1978 року, з 20 березня 1979 року по 30 січня 2006 року та повністю виконувала встановлені норми обслуговування тварин;

- ОСОБА_9 працював трактористом-машиністом на підприємстві у наступних періодах: з 01 січня 1975 року по 20 жовтня 1975 року, з 15 січня 1978 року по 30 вересня 2008 року та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві.

Згідно протоколу "Про призначення пенсії" №1197 від 30 серпня 2013 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення "робота за Списком №2".

Відповідно до протоколів та розпоряджень "Про призначення пенсії" №2213 від 04 листопада 2008 року, №85 від 31 січня 2014 року, №8189 від 12 листопада 2012 року, №239 від 07 березня 2014 року, №874 від 10 травня 2012 року, №1290 від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 ОСОБА_6 призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення "тракторист-машиніст в с/г".

Згідно протоколу "Про призначення пенсії" №8132 від 14 серпня 2012 року ОСОБА_8 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення "жінки-доярки, свинарки".

Відповідно до протоколу "Про призначення пенсії" №2370 від 22 січня 2007 року ОСОБА_4 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення "багатодітна мати в с/г".

За серпень 2017 року зазначеним пенсіонерам органом Пенсійного фонду України було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 63864,97 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, повязані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 63864,97 грн, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту "б " частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно пункту "д" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідно до пункту "ж" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Як вбачається з обставин справи, борг сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" складає 63864,97 грн.

На адресу відповідача позивачем були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у звязку з чим і утворилась заборгованість у розмірі 63864,97 грн, яка в добровільному порядку не була погашена.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат, повязаних з доставкою і виплатою пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" у сумі 63864,97 грн.

Твердження відповідача, надані в судовому засіданні 13 жовтня 2017 року, про відсутність підстав сплати заборгованості по відшкодуванню витрат, повязаних з доставкою і виплатою пенсій, у зв'язку із тим, що останній є платником єдиного податку четвертої групи є необгрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Мамалига" є платником єдиного податку четвертої групи до суду ним надано не було.

Водночас, позивачем надано лист Головного управління ДФС у Чернівецькій області №1213/10/24-13-12-03 від 30 травня 2017 року, яким визначений перелік суб'єктів господарювання, якими подано податкові декларації платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік. Проте серед вказаного переліку сільськогосподарський виробничий кооператив "Мамалига" відсутній.

Відтак, відповідачем не доведено те, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Мамалига" відповідно до чинного законодавства України не зобов'язаний відшкодовувати витрати, повязані з доставкою і виплатою пенсій, призначених на пільгових умовах, своїм колишнім працівникам.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н ОВ И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мамалига" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заборгованість по відшкодуванню витрат, повязаних з доставкою і виплатою пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2017 року в сумі 63864 (шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят чотири ) грн 97 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 08 листопада 2017 року.