Постанова № 70094538, 07.11.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1499/17

07 листопада 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Осташа А. В. , судді Подлісної І.М. , судді Шульгача М. П.

за участі секретаря судового засідання Ліщинської М.М., представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу від 30.06.2017р. №2048/5,

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Міністерства юстиції України від 30.06.2017 №2048/5.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 30.06.2017 відповідачем прийнято наказ про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2048/5. Згідно даного наказу задоволено в повному обсязі скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" (далі - ТОВ "Розтоцьке") та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті позивачем, зокрема, скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок. Також представник позивача зазначив, що згідно п.3 наказу №2048/5 від 30.06.2017 тимчасово заблоковано доступ Позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Також повідомив, що позивач провів державну реєстрацію права оренди даних земельних ділянок, право власності на які виникло після 01.01.2013. При реєстрації права оренди позивач керувався записами, які містяться в реєстрі речових прав в яких були відсутні записи щодо права оренди. Позивач вважає, що тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці є неправомірним, протиправним та таким, що порушує його права.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав викладених у письмових запереченнях та додатково зазначили, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 під час проведення державної реєстрації права оренди стосовно земельних ділянок, не було перевірено інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам абзацу першого пункту 3 частини 3 статті 10 та статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Такі дії призвели до державної реєстрації права оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «Розтоцьке», згідно з чинними договорами оренди за ПП «Агропродсервіс Ярчівці». Саме тому, Комісія прийшла до висновку, що державну реєстрацію права оренди ПП «Агропродсервіс Ярчівці» на земельні ділянки здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки нотаріусом ОСОБА_4 не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013, а тому оскаржувані рішення підлягали скасуванню. У зв'язку з тим, у Комісії були підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на три місяці, тому п.3 наказу прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства України, просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_4 є приватний нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу.

До Міністерства юстиції України 28.04.2017 надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» №4/25-04 та 06.06.2017 доповнення до неї №4/06/06,на незаконні дії приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, здійснених ним при виконанні функцій державного реєстратора. Зокрема, в скарзі зазначена вимога скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2016 №32819903, від 09.12.2016 №32821913, від 04.11.2016 №32212034, від 19.01.2017 №33483347, від16.09.2016 №31429911, від 20.09.2016 №31483541, від 16.09.2016 №31430024, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - нотаріус ОСОБА_4Т.) та на підставі яких, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) внесено записи про державну реєстрацію права приватного підприємства «Агропродсервіс Ярчівці» (далі - ПП «АгропродсервісЯрчівці») на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122689800:01:001:1253, 6122689800:01:001:1254, 6122689800:01:001:0397, 6122689800:01:001:0589, 6122689800:01:001:0607, 6122689800:01:001:0608, 6122689800:01:001:1404, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області (далі разом - земельні ділянки) (аркуш справи 11-24).

Міністерство юстиції України 23.06.2017 листом за №2/12541-0-33-17/19К направило на адресу позивача копію скарги ТОВ "Розтоцьке" як суб'єкту оскарження.

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України 27.06.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ "Розтоцьке" складено висновок, відповідно до якого скарга ТОВ «Розтоцьке» від 28.04.2017 з доповненнями до неї задоволена в повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2016 №32819903, від 09.12.2016 №32821913, від 04.11.2016 №32212034, від 19.01.2017 №33483347, від16.09.2016 №31429911, від 20.09.2016 №31483541, від 16.09.2016 №31430024, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Крім того, вирішено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

На підставі висновку Комісії, 30.06.2017 Міністерство юстиції України видало наказ №2048/5, пунктом 3 якого визначено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (аркуш справи 9).

Позивач, не погоджуючись із п.3 даного наказу, звернувся до адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Так, згідно п. 1 ч. 1 статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ч. 1 статті 10 Закону, державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (п. 1 ч. 3 статті 10 Закону).

Згідно п. 2 ч. 3 статті 10 Закону, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 статті 10 Закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Частиною 1 статті 10 Закону встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Положеннями ч. 1 та 2 статті 18 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч. 1 статті 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч. 1 статті 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно положень ч. 2 статті 37 Закону, Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною 6 статті 37 Закону встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

З наявного в матеріалах справи висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі також - Комісія) від 30.06.2017, складеного за результатами розгляду скарги ТОВ «Розтоцьке» від 28.04.2017 та доповнення до неї від 06.06.2017, випливає, що Комісія прийшла до висновку про те, що державну реєстрацію права оренди ПП «Агропродсервіс Ярчівці» на земельні ділянки здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки приватним нотаріусом не встановлено факт відсутності або наявності вже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01 січня 2013 року, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Щодо даного висновку, суд зазначає наступне.

Як випливає із матеріалів справи, у 2012 році між орендодавцями та ТОВ «Розтоцьке» (орендар) було укладено договори оренди землі, реєстрація яких була проведена відділом Держземагенства у Зборівському районі, про що у Державному реєстрі зроблені відповідні записи.

Відповідно до умов вказаних договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ярчовецької сільської ради.

Відповідно до пункту 8, договорів оренди, договори укладені строком на 5 років. Після закінчення строку дії цих договорів орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладання вищезгаданих правочинів) (далі - Закон про оренду землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк за умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 19 Закону про оренду землі передбачалось, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону про оренду землі).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України ( далі - ЗК) (у редакції від 04 червня 2008 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набувають після відповідної державної реєстрації.

Судом встановлено, що згідно пункту 43 договорів оренди землі укладених між власниками земельних ділянок та землекористувачами, договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, як про це зазначає позивач.

Судом встановлено, що:

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення №32819903 від 09.12.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «АгропродсервісЯрцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:1253, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_5 та ПП «АгропродсервісЯрцівці» (аркуш справи 77-81);

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення №32821913 від 09.12.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «АгропродсервісЯрцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:1254, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_5 та ПП «АгропродсервісЯрцівці» (аркуш справи 82-86);

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення №32212034 від 04.11.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «АгропродсервісЯрцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:0397, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_6 та ПП «АгропродсервісЯрцівці» (аркуш справи 87-92);

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення №33483347 від 19.01.2017, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «АгропродсервісЯрцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:0589, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_7 та ПП «АгропродсервісЯрцівці» (аркуш справи 93-97);

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення №31429911 від 16.09.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «АгропродсервісЯрцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:0607, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_8 та ПП «АгропродсервісЯрцівці» (аркуш справи 98-102);

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення №31483541 від 20.09.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «АгропродсервісЯрцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:0608, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_8 та ПП «АгропродсервісЯрцівці» (аркуш справи 103-107);

- згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було прийнято рішення № 31430024 від 16.09.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП «Агропродсервіс Ярцівці» на земельну ділянку з кадастровим номером 6122689800:01:001:1404, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Для проведення вказаної реєстрації права оренди заявником був поданий, зокрема, договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 01.01.2012 між ОСОБА_8 та ПП «Агропродсервіс Ярцівці» (аркуш справи 108-112 );

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру прав (ч.1 ст. 2 Закону).

При цьому, виходячи з положення ч. 3 ст. 3 Закону, речові права на нерухоме майно та її обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Вимогам порядку проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначеного статтею 18 Закону, передбачено такі етапи державної реєстрації, як прийняття та перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 часини 3 статті 10 Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

З врахуванням вищезазначених норм законодавства державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Згідно з даними Державного реєстру прав нотаріусом ОСОБА_4 під час прийняття оскаржуваних рішень не було дотримано вимог вищезазначених норм законодавства, про що свідчить відсутність у Державному реєстрі прав інформації стосовно взаємодії, передбаченої такими нормами, з органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та здійснює ведення Державного земельного кадастру, який є розпорядником інформації про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на земельні ділянки.

Крім того, до заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду яких нотаріусом ОСОБА_4 були прийняті рішення, заявниками не надавались відомості про відсутність реєстрації права оренди (суборенди) щодо земельних ділянок від органів влади, які відповідно до законодавства проводили реєстрацію таких прав до 01.01.2013.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що нотаріусом ОСОБА_4 не було перевірено інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам абзацу першого пункту 3 частини 3 статті 10 Закону, статті 18 Закону і призвело до державної реєстрації права оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «Розтоцьке» згідно з чинними договорами оренди, за ПП «Агропродсервіс Ярчівці». Саме тому, Комісія прийшла до висновку, що державну реєстрацію права оренди ПП «Агропродсервіс Ярчівці» на земельні ділянки здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки нотаріусом ОСОБА_4 не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013. Крім того, представник позивача визнав той факт, що дійсно відбулася подвійна державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.

У зв'язку із зазначеними порушеннями законодавства у сфері державної реєстрації прав нотаріусом ОСОБА_4 у Комісії, відповідно до пункту «г» частини 6 статті 37 Закону, були підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці. Згідно з даними Державного реєстру прав приватним нотаріусом ОСОБА_4 під час прийняття вищезазначених рішень не було дотримано вимог вищезазначених норм, про що свідчить відсутність у Державному реєстрі прав інформації стосовно взаємодії, передбаченої такими нормами, з органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та здійснює ведення Державного земельного кадастру, який є розпорядником інформації про зареєстровані від 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки.

З огляду, на допущені позивачем порушення, Комісією прийнято висновок від 27.06.2017, за результатами розгляду скарги ТОВ «Розтоцьке», зі змістом якого вирішено:

- скаргу ТОВ «Розтоцьке» від 28.04.2017 з доповненнями до неї задовольнити в повному обсязі;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 26 листопада 2015 року № 834-VIII (чинного на момент розгляду відповідачем скарги на дії позивача) за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття відповідачем рішення щодо тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав, є належним та достатнім заходом реагування на виниклі порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на дату розгляду позову по суті термін тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, встановлений оскаржуваним наказом минув (термін блокування до 30 вересня 2017 року).

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право на судовий захист особи, права або інтереси якої порушено рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень. Зокрема законодавчо встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зазначає, що за наведених обставин, суд вважає, що на даний час у приватного нотаріуса ОСОБА_4 відсутнє порушене право, яке б підлягало захисту, а тому в задоволені вимог щодо визнання протиправним та скасування п.3 наказу Міністерства юстиції України від 30.06.2017 №2048/5, слід відмовити.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до статей 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач у справі діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, та в його діях відсутні порушення прав та інтересів позивача у справі, отже в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування п.3 наказу Міністерства юстиції України №2048/5 від 30.06.2017 р., - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 08.11.2017.

Головуючий суддяОсташ А.В.

судді Подлісна І.М.

ОСОБА_9

копія вірна

СуддяОсташ А.В.