Постанова № 70094514, 08.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5522/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту – позивач або ГУ ДФС в Одеській області) звернулося до суду з позовом до фізичної особи – підприємця Чернявської ОСОБА_1 (надалі по тексту – відповідач) в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна згідно рішення від 20.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 4872 про проведення фактичної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, на виконання якого 19.10.2017 року о 17:20 год. з метою проведення фактичної перевірки відповідача співробітниками контролюючого органу здійснено вихід за адресою місцезнаходження господарської одиниці: 65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, 46-а (мережа фітнес-клубів «Смайл»), проте співробітникам управління було відмовлено у допуску до фактичної перевірки, про що складені відповідні акти. 20.10.2017 року о 16:05 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого позивач просить підтвердити.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладених трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі дотримання вимог Закону України від 08.07.2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 ПК України та враховуючи доповідну записку заступника начальника управління – начальника відділу контрольно-перевірочної роботи з фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 від 04.10.2017 року № 416/11/15-32/13-06 начальником Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_3 видано наказ № 4872 від 10.10.2017 року про проведення фактичної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (а.с. 14).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 ПК України та наказу ГУ ДФС в Одеській області № 4872 від 10.10.2017 ГУ ДФС в Одеській області видані направлення на перевірку від 10.10.2017 року №№ 7168/13-06, 7167/13-06 (а.с. 12-13).

З огляду на матеріали справи, 19.10.2017 року о 17:20 год. співробітники податкового органу прибули за адресою місцезнаходження господарської одиниці: 65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, 46-а (мережа фітнес-клубів «Смайл»), проте співробітникам управління було відмовлено у допуску до фактичної перевірки, про що складені відповідні акти (а.с. 10-11).

На підставі викладеного заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 звернувся в порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків до начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3, зазначивши у зверненні в якості підстави для застосування арешту – факт відмови від проведення фактичної перевірки та пославшись на положення пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України (а.с. 8).

За результатами розгляду вищезазначеного звернення начальником ГУ ДФС в Одеській області о 16:05 годині 20.10.2017 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), що мешкає за адресою: м. Одеса, пр.-т Маршала ЖуковаАДРЕСА_1 та адресою фактичного здійснення фінансово – господарської діяльності: 65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, 46-а (мережа фітнес-клубів «Смайл») (а.с. 9).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що вищезазначене рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків підтвердженню не підлягає, а в задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з наступним.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових та митних органів, поданим на підставі статті 183-3 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Це провадження є спеціальним видом скороченого провадження, в якому суд не вирішує публічно-правовий спір, а здійснює контроль за рішеннями чи діями органу державної податкової служби, які впливають або можуть вплинути на права та інтереси осіб (насамперед, платників податків) у публічних правовідносинах.

Згідно з п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що позивач 23.10.2017 року звертався до Одеського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 (справа №815/5452/17).

Ухвало суду від 23.10.2017 року вказане подання було залишено без руху. Ухвалою суду від 24.10.2017 року вказане подання було повернуто позивачу в зв’язку з невиконанням ухвали про без руху.

У зв'язку із вищевикладеним ГУ ДФС в Одеській області звернулося з тими самими вимогами до суду в загальному порядку 25.10.2017 року.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Відповідно до пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, справа N 1-17/2005).

Диспозиція правової норми п.94.10 ст.94 ПК України містить дозвіл (прескрипцію – нормативне твердження про те, як повинно бути) податковому органу, якому ця норма адресована, звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд спроможний такий арешт підтвердити. Недотримання вищеозначеного строку, який в силу абз.2 п.94.10 ст.94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.

Таким чином, враховуючи, що як на час розгляду справи, так і на час звернення позивача із даними вимогами до суду адміністративний арешт майна платника податків – фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, застосований рішенням від 20.10.2017 року, є припиненим в силу закону, суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки заявлені з порушенням приписів законодавства, що регулює спірні правовідносини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 07 листопада 2017 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 08 листопада 2017 року.

Суддя С.О. Cтефанов

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовити.

08 листопада 2017 року