Ухвала суду № 70094014, 02.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 листопада 2017 року Житомир Справа № 806/2265/17

Категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

секретар судового засідання Климчук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської районної ради Житомирської області, Державного реєстратора державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 про скасування рішення про дострокове припинення повноважень, поновлення на посаді та скасування державної реєстрації , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення 18 сесії Бердичівської районної ради 7 скликання від 08.08.2017 № 286 “Про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_1Ю.”;

- поновити його на посаді голови Бердичівської районної ради;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію керівника органу місцевого самоврядування – Бердичівської районної ради – ОСОБА_3, яка здійснена державним реєстратором державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 08.08.2017.

До суду надійшло клопотання представника Бердичівської районної ради про передачу справи з одного адміністративного суду до іншого. У цьому клопотанні представник відповідача просив позовні вимоги у справі №806/2265/17 в частині визнання незаконним та скасування рішення про дострокове припинення повноважень та звільнення голови Бердичівської районної ради, поновлення на посаді голови Бердичівської районної ради роз’єднати та передати за підсудністю до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області. Клопотання мотивовано тим, що у справі №806/2265/17 два відповідачі і вимоги щодо Бердичівської районної ради підсудні розгляду Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області, а вимоги до Державного реєстратора державного реєстру юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 - окружному суду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечували.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав.

Відповідач - державний реєстратор державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 у вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність роз'єднання позовних вимог у даній справі у самостійні провадження, з таких підстав.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В розумінні п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах є адміністративний позов.

Згідно зі абз. 1 ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

При цьому суд ураховує, що пов'язаність позовних вимог полягає в тому, що усі вони випливають з одних спірних публічних правовідносин і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних (доказах).

Як убачається зі змісту адміністративного позову ОСОБА_1, останнім під час звернення до суду в одній позовній заяві пред’явлено позовні вимоги до Бердичівської районної ради та державного реєстратора державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ОСОБА_2.

У ході судового розгляду справи з’ясовано, що предметом спору, що виник між позивачем і Бердичівською районною радою є звільнення ОСОБА_1 з публічної служби в органах місцевого самоврядування, на підставі рішення № 286 від 08 серпня 2017 року вісімнадцятої сесії 7 скликання Бердичівської районної ради Житомирської області. Натомість предметом спору між позивачем і державним реєстратором є дії та рішення зазначеного реєстратора щодо проведення державної реєстрації керівника органу місцевого самоврядування – Бердичівської районної ради ОСОБА_3, на виконання рішення № 287 від 08 серпня 2017 року вісімнадцятої сесії 7 скликання Бердичівської районної ради Житомирської області “Про обрання голови районної ради”.

Отже, спірне рішення вісімнадцятої сесії 7 скликання Бердичівської районної ради Житомирської області № 286 від 08 серпня 2017 року є підставою лише для звільнення позивача з публічної служби.

У свою чергу, дії державного реєстратора зумовлені, зокрема, рішенням указаного органу місцевого самоврядування № 287 від 08 серпня 2017 року, яке не є предметом спору в даній справі.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що об’єднані в одному позові ОСОБА_1 позовні вимоги до двох відповідачів не є пов’язаними.

Також суд ураховує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачами регулюються різними нормативно – правовими актами та мають різну доказову базу.

Так, спір щодо звільнення позивача з публічної служби врегульовано Законами України “Про державну службу” та “Про місцеве самоврядування в Україні", а відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців – Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Слід указати, що для прийняття правильного та обґрунтованого рішення у спорі між позивачем і державним реєстратором необхідним є витребування та огляд реєстраційної справи.

Вчинення вищевказаних дій може суттєво вплинути на строки розгляду даної справи та сповільнювати її вирішення з незалежних від суду причин.

Таким чином, суд вважає, що наведені обставини можуть сповільнити спільне вирішення позовних вимог у справі в цілому.

Статтею 116 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Зважаючи на викладене, а також з метою недопущення затягування вирішення заявлених позивачем вимог у спорі щодо звільнення позивача з публічної служби та поновлення його на посаді, суд вважає за доцільне роз'єднати позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердичівської районної ради та державного реєстратора державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в окремі провадження.

Керуючись статтями 116, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Роз'єднати позовні вимоги в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської районної ради Житомирської області, Державного реєстратора державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 про скасування рішення про дострокове припинення повноважень, поновлення на посаді та скасування державної реєстрації.

Виділити у самостійне провадження позовні вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації керівника органу місцевого самоврядування – Бердичівської районної ради – ОСОБА_3, яка здійснена державним реєстратором державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 08.08.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Липа