Постанова № 70093941, 01.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 р. Справа №805/3282/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Хороша С.С.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до державного підприємства «Селидіввугілля»

про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач державне підприємство «Селидіввугілля» знаходиться на податковому обліку за основним місцем обліку в Дніпропетровському управлінні офісу великих платників податків ДФС з 16 вересня 2016 року та як платник окремих податків на обліку в Покровській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, як платник земельного податку з юридичних осіб. Станом на 06 вересня 2017 року за відповідачем існує податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 30 632,01 гривень, який виник в термін з 10 листопада 2016 року з причин несплати грошових зобовязань нарахованих за податковими повідомленнями рішеннями від 31 жовтня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, які винесені за результатами документальної перевірки. У звязку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобовязань, було вручено першу податкову вимогу від 01 липня 2005 року № 1/92 та другу від 05 серпня 2005 року № 2/103. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 30 632,01 гривень.

Через канцелярію суду представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем через канцелярію надано письмові заперечення від 09 жовтня 2017 року (а.с. 47-48). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно статті 6 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, що діяла по 07 червня 2016 рік) з 14 квітня 2014 року субєкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Згідно статті 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на період проведення антитерористичної операції скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном субєктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33426253, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64-67), перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні офісу великих платників податків ДФС з 16 вересня 2016 року, як платник податків за основним місцем обліку. Як платник податків за неосновним місцем обліку перебуває в Покровській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується ідентифікаційними даними (а.с. 11). На обліку позивача відповідач значиться як платник земельного податку з юридичних осіб.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач Головне управління ДФС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах::

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Донецькій області проведено перевірку державного підприємства «Селидіввугілля», за наслідком якої складено акт від 19 жовтня 2016 року № 726/05-21-12/33426253 про результати документальної невиїзної перевірки з питання щодо своєчасності сплати суми самостійно визначених грошових зобовязань по земельному податку та розстрочених платежів по земельному податку згідно ухвали ДОАС по справі № 2а/0570/12898/2012 від 06 лютого 2013 року щодо розстрочення виконання постанови ДОАС від 20 листопада 2012 року. Перевіркою встановлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України підприємством несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного грошового зобовязання по земельному податку та розстрочених платежів по земельному податку згідно ухвали ДОАС по справі № 2а/0570/12898/2012 від 06 лютого 2013 року щодо розстрочення виконання постанови ДОАС від 20 листопада 2012 року, в порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України установою несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного грошового зобовязання по земельному податку (а.с. 16-20).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 31 жовтня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 20% за порушення строку сплати грошового зобовязання по земельному податку по м. Новогродівка, м. Селидове, м. Українськ, м. Гірник, смт. Курахівка, які отримані уповноваженим представником державного підприємства «Селидіввугілля», про що свідчить підпис на податкових повідомленнях рішеннях (а.с. 21-25).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 30 632,01 гривень.

Доказів оскарження вказаних податкових-повідомлень рішень відповідачем (платником податків) в судовому або адміністративному порядку суду не надано.

Зазначені зобовязання не були у повному обсязі сплачені у встановлені Податковим кодексом України строки.

Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку по земельному податку з юридичних осіб (а.с. 26-42).

Станом на дату розгляду справи відповідачем зазначена сума боргу не погашена

Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стосовно застосування пільги, встановленої статтею 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає, що пільга щодо звільнення від сплати земельного податку з юридичних осіб за користування земельними ділянками, існувала до 01 січня 2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у статтю 6 зазначеного Закону. У 2014 2015 роках така пільга існувала, однак позивач самостійно задекларувавши до сплати суми земельного податку, для застосування пільги повинен був подати уточнені декларації, зменшивши раніш подані показники до нуля.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Красноармійською обєднаною держаною податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу від 01 липня 2005 року № 1/92 та другу податкову вимогу від 05 серпня 2005 року № 2/103, які були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить вхідний штамп на податкових вимогах (а.с. 9-10).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобовязань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 632,01 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 30 632 (тридцять тисяч шістсот тридцять дві) гривні 01 копійку.

Повний текст постанови виготовлено 06 листопада 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.