Рішення № 70086236, 09.10.2017, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/970/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"09" жовтня 2017 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Кравціва В.І.,

з участю секретаря Добрянського І.І.,

позивача ОСОБА_1,

його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представників відповідача Фрейдун О.М. та Кулик О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання незаконним наказів про накладення дисциплінарного стягнення і відсторонення (усунення) від виконання обов'язків директора,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 13 квітня 2017 року пред'явив позов до публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України (далі ДП «Львівський облавтодор») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про скасування, як незаконних, наказів ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а саме: «Про притягнення до відповідальності» від 13 січня 2017 року № 3; «Про тимчасове відсторонення (усунення) від виконання повноважень» від 16 лютого 2017 року № 28- ВК; «Про тимчасове виконання обов'язків директора» від 16 лютого 2017 року № 29- ВК; «Про дострокове розірвання контракту від 27 січня 2016 року № 181 (зі змінами та доповненнями), укладеного із директором ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 та про звільнення ОСОБА_1 з 16 березня 2017 року з посади директора за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом; про визнання діючим вказаного контракту від 27 січня 2016 року № 181, визнання недійсним запису у трудовій книжці за № 10 від 16 березня 2017 року.

У обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що він 27 січня 2016 року був прийнятий на посаду директора ДП «Львівський облавтодор» на підставі

Контракту від 27.01.2016 № 181 (далі- Контракт № 181), укладеного на строк з 27.01.2016 до 27.01.2021, згідно якого він зобов'язався так організувати роботу, щоб досягти тих результатів, які є у Додатку до Контракту, і 14 березня 2016 року Додатковою угодою № 1 були внесені зміни до цього Контракту, зокрема, розділ 3 «Умови матеріального забезпечення керівника» був викладений у новій редакції та 9 вересня 2016 року Додатковою угодою № 2 були вдруге внесені зміни і доповнення до Контракту, а саме: пункт 8 розділу 2 «Права та обов'язки сторін» було викладено у новій редакції; була змінена нумерація у Контракті із врахуванням Додаткової угоди № 1 від 14.03.2016, а також до розділу 5 «Внесення змін і доповнень до контракту та його припинення» підстава дострокового розірвання контракту доповнено підпунктом н), однак, 5 квітня 2017 року йому стало відомо, що відповідач 16 березня 2017 року видав наказ № 60-ВК про дострокове розірвання з ним, позивачем, Контракту № 181 та звільнив його з посади директора з 16 березня 2017 року за невиконання умов контракту і цей наказ відповідач направив електронною поштою на адресу ДП «Львівський облавтодор» 16 березня 2017 року о 18 год. 14 хв. та 5 квітня 2017 року йому, позивачу, видано трудову книжку, в якій під № 10 є запис: «16.03.2017 звільнений із займаної посади з підстав, передбачених контрактом, п. 8 ст. 36 КЗпП України. Наказ № 60-ВК від 16.03.2017 ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Такі дії відповідача щодо видачі зазначених наказів та звільнення із займаної посади позивач вважав незаконними.

Так, згідно п. 1 Контракту № 181 він, ОСОБА_1, як керівник ДП «Львівський облавтодор», зобов'язався здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в господарське відання підприємству майна, а компанія (Засновник) зобов'язалися створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

Відповідно до п. 7 цього Контракту він, позивач, також зобов'язався забезпечити виконання показників ефективності використання майна і прибутку та майнового стану підприємства, згідно з Додатком до цього Контракту.

Згідно статистичної звітності збитки ДП «Львівський облавтодор» за 2014 рік становили 4 970 тис. грн., а за 2015 р. - 6 654 тис. грн.

За І півріччя 2016 року ДП «Львівський облавтодор» із збиткового підприємства стало прибутковим - чистий прибуток становив 10 740 тис. грн., за 9 місяців 2016 - прибуток становив 15 621 тис. грн., що підтверджуються відповідними звітами про фінансові результати, зданими і зареєстрованими Головним управлінням статистики у Львівській області.

Ним, позивачем, було організовано стягнення через суд дебіторської заборгованості за виконані підприємством та його одинадцятьма філіями роботи протягом 2012-2015 років, налагоджено виконання договірних відносин із недопущенням породження кредиторської заборгованості підприємства, порушень строків виплати заробітної плати, податкових зобов'язань та інших загальнообов'язкових зборів та внесків до державного та місцевих бюджетів різних рівнів.

Однак, 13 січня 2017 року відповідач своїм наказом № 3 від 13.01.2017 оголосив йому догану «за порушення виконавчої дисципліни» і, як зазначено у цьому наказі, що «ДП «Львівський облавтодор» не погоджено з компанією план надходжень і використання коштів, які надійшли у грудні 2016 року від Служби автомобільних доріг у Львівській області і були на залишку на початок січня».

При цьому, ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги» посилається на свій наказ «Щодо моніторингу використання коштів, які надходять на розрахунковий рахунок дочірнього підприємства (включаючи філії), у тому числі від регіональних служб

автомобільних доріг в оплату за виконані роботи» № 213 від 13 жовтня 2008 року зі змінами до нього та листа ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 8 серпня 2011 року № 1/10-10/2538, згідно яких директори дочірніх підприємств повинні узгоджувати з Компанією план надходження та використання коштів.

Вважав, що оскаржуваний наказ «Про притягнення до відповідальності» від 13 січня 2017 року № 3 є безпідставним і таким, що підлягає скасуванню, так як підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у протиправному, винному діянні працівника шляхом невиконання або неналежного виконання працівником покладених на нього трудових чи службових обов'язків.

Працюючи з 27 січня 2016 року, він не знав і не міг знати про існування Наказу № 213 від 13 жовтня 2008 року, а тим більше про лист відповідача від 8 серпня 2011 року. При укладенні Контракту № 181 27.01.2016 ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги», у порушення вимог ст. 29 КЗпП України, не проінформувало і не ознайомило його з діючими правилами, зокрема, про наявність такого наказу, в Контракті також не передбачено виконання згаданого наказу та інших наказів ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги», які були прийнятими до його, позивача, призначення директором підприємства.

Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України - виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них. Застосування стягнень за порушення трудової дисципліни, не передбачених чинним законодавством, не допускається.

Наказом від 14 лютого 2017 року № 27 «Про проведення перевірки окремих питань діяльності ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відповідачем була створена комісія, яка з 15 лютого 2017 року по 3 березня 2017 року проводила перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» та його філій за період з 01.01.2016 по 14.02.2017 і була зобов'язана у триденний термін після завершення перевірки надати керівництву компанії для розгляду та прийняття відповідних управлінських рішень складену довідку перевірки та пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

16 лютого 2017 року відповідачем видано наказ № 28-ВК «Про тимчасове відсторонення (усунення) від виконання повноважень», згідно якого, тимчасово, з 16 лютого 2017 року до закінчення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності та прийняття рішень за її результатами його, ОСОБА_1, відсторонено (усунуто) від виконання повноважень (обов'язків) директора, а наказом від 16.02.2017 № 29-ВК тимчасове виконання обов'язків директора ДП «Львівський облавтодор» покладено на головного інженера ДП «Львівський облавтодор» Наумця Ф.І.

Однак, накази № 28-ВК та № 29-ВК від 16.02.2017 позивач вважав такими, що видані з порушенням чинного законодавства і підлягають скасуванню, а саме, відсторонення від роботи проведено з порушенням вимог ст. 46 КЗпП України.

Умови Контракту № 181 з відповідними змінами та доповненнями до нього не передбачають відсторонення чи усунення керівника від посади, а тим більше на час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно і запис у його трудовій книжці під № 10 про звільнення його з роботи є недійсним.

У наказі від 16.03.2017№ 60-ВК вказуються про два накази відповідача, якими йому, позивачу, було оголошено догану, а саме: наказ № 132 від 09.09.2016, підписаний тимчасово виконуючим обов'язки голови ліквідаційної комісії І.В. Данкевичем, в той час як 09.09.2016 головою ліквідаційної комісії був А.О. Гриненко, котрий з 15.12.2016 виконував обов'язки голови правління і з ним було укладено Додаткову угоду № 2 від 09.09.2016.

У наказі № 60-ВК від 16.03.2017 безпідставно зазначено, як підставу для дострокового розірвання з ним, позивачем, контракту, зокрема: «неефективне використання майна, у тому числі коштів підприємства», «наявність високого рівня дебіторської та кредиторської заборгованості», «неналежне виконання наказу компанії від 11.02.2012 № 12 7 зі змінами доповненнями та наказу компанії від 10.05.2006 № 84; «суттєві недоліки у роботі підприємства та істотні порушення в частині достовірності надання інформації в компанію»; «неповне, несвоєчасне та неналежне виконання наказів, рішень, завдань, доручень компанії», що нічим не підтверджено, тим більше, що очолюване ним підприємство із збиткового за 6 місяців стало прибутковим, стягнуто у судовому порядку понад 19 млн. грн. дебіторської заборгованості, яка виникла у підприємства ще з 2012 року.

Посилання в наказі на те, що він виданий «за невиконання умов контракту від 27.01.2016 № 181, укладеного із директором ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (п. п. 6, 8), а саме: порушення вимог статуту дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», незабезпечення високого рівня виконавської дисципліни, неналежне виконання наказів і доручень компанії, вчинення дій, які суперечать інтересам підприємства» є голослівне і нічим не підтверджене.

Крім цього, з 16 березня по 4 квітня 2017 року він, позивач, перебував на лікуванні та йому був виданий листок тимчасової непрацездатності, а тому звільнення у період його тимчасової непрацездатності є порушенням вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Під час судового розгляду позивач збільшив розмір позовних вимог та просив визнати незаконним і скасувати наказ ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» «Про дисциплінарну відповідальність» від 9 вересня 2016 року № 132, посилаючись на відсутність його особистої вини у неякісному виконанні дорожніх робіт працівниками структурного підрозділу ДП «Львівський облавтодор» і на те, що дисциплінарне стягнення накладено т.в.о. ліквідаційної комісії І.В.Данкевичем, котрий не мав відповідних повноважень, оскільки 09.09.2016 Додаткова угода до контракту № 181 від 27.01.2016 була підписана головою ліквідаційної комісії А.О.Гриненком, у підтримання решти частини позовних вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники позивача у підтримання позовних вимог посилалися на обставини, викладені в позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник відповідача ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» пояснила, що відповідач позов не визнає з підстав, наведених у письмовому запереченні позовних вимог, а саме за період з 09.09.2016 по 13.01.2017 позивач тричі був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Твердження позивача про те, що діяльність ДП «Львівський облавтодор» стала ефективною і прибутковою саме завдяки його роботі на посаді директора і те, що він не вчиняв жодних порушень на займаній посаді, не відповідає дійсним обставинам

справи, так як прибуток ДП «Львівський облавтодор» значною мірою утворився в результаті діяльності підприємства у попередні періоди і отримання суми заборгованості в розмірі 19 млн. грн., а сама господарська діяльність підприємства здійснюється не на належному рівні.

Так, в ході перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» встановлено та зафіксовано у довідці перевірки від 22.03.2017 факти неналежного здійснення діяльності ДП «Львівський облавтодор», які вказують на низький рівень ефективності управлінських рішень, не налагоджений контроль з боку позивача за організацією роботи.

ОСОБА_1 було тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора не на підставі КЗпП України чи норм кримінального процесу, а згідно вимог ст. 99 ЦК України, що відповідає законодавчим нормам, так як відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Протягом тимчасового відсторонення позивача від виконання повноважень йому виплачувалась заробітна плата та не є порушенням вимог трудового законодавства.

Твердження позивача про те, що його звільнення у період його тимчасової непрацездатності є порушенням вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не відповідає вимогам закону, так як ОСОБА_1 було звільнено з посади директора за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України), а не з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України і тому правила ч. 3 ст. 40 КЗпП України про те, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці на ці правовідносини не поширюється.

Наказ № 132 від 09.09.2016 та додаткова угода № 2 від 09.09.2016 були підписані

уповноваженими особами, відповідають вимогам чинного законодавства та встановлюють істотні обставини у справі, оскільки наказ «Про дисциплінарну відповідальність» від 09.09.2016 № 132 був підписаний т. в. о. голови ліквідаційної комісії І.В.Данкевичем у зв'язку з перебуванням 09.09.2016 голови ліквідаційної комісії Компанії А. О. Гриненка у відрядженні.

Додаткова угода № 2 від 09.09.2016 до контракту від 27.01.2016. № 181 була підписана головою ліквідаційної комісії Компанії А.О. Гриненком під час перебування його на робочому місці. При цьому дата підписання додаткової угоди головою ліквідаційної комісії Компанії А. О. Гриненком не фіксується у додатковій угоді.

Після зазначеного підписання додаткова угода була направлена до ДП «Львівський облавтодор» для підписання ОСОБА_1. Після підписання додаткової угоди сторонами та надходження її на адресу компанії, дана додаткова угода була зареєстрована шляхом проставляння відповідної дати, що підтверджується відповідною довідкою, виданою начальником відділу управління персоналом та соціальних питань компанії.

Наказ від 13.01.2017 № 3 «Про притягнення до відповідальності», відповідно до якого позивачу була оголошена догана, виданий у зв'язку з тим, що ДП «Львівський облавтодор у порушення наказу від 13.10.2008 № 213 «Щодо моніторингу використання коштів, які надходять на розрахунковий рахунок дочірнього підприємства (включаючи філії) у тому числі від регіональних служб автомобільних доріг в оплату за виконані роботи», а також листа компанії від 08.08.2011 № 1/10-10/2538 не погоджено з Компанією план надходження та використання коштів, які

надійшли у грудні 2016 року від Служби Автомобільних доріг у Львівській області і були на залишку на початок січня.

Незнання внутрішніх документів компанії не звільняє директора від відповідальності за їх невиконання.

На позивача, як директора підприємства, був покладений обов'язок знати та

виконувати локальні акти компанії, у тому числі наказ щодо моніторингу використання коштів, проте виконання такого обов'язку було позивачем проігноровано умисно, оскільки протягом лютого-листопада 2016 року ОСОБА_1, як керівник ДП «Львівський облавтодор», погоджував моніторинги використання коштів, а наприкінці грудня 2016 року і протягом 2017 року погодження не здійснював та приймав неефективні управлінські рішення, що і встановлено під час перевірки.

ОСОБА_1 зобов'язаний був виконувати накази та доручення Компанії, видані як до, так і після його призначення на посаду директора, але позивач проігнорував необхідність виконання покладеного на нього обов'язку з виконання наказів та доручень Компанії, тим самим грубо порушивши умови укладеного з ним контракту, що стало підставою для оголошення позивачу догани.

Крім притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» за період з 01.01.2016 по 06.10.2016 встановлені порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, а саме керівництво Підприємства, зокрема його директор, не забезпечили сталої роботи більшості філій та проявили бездіяльність в питаннях виявлення причин їх збиткової роботи та прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності використання наявних ресурсів.

Компанією було також встановлено факт неналежної організації позивачем ведення правової роботи на підприємстві.

Порушення обов'язків, покладених на позивача, потягло за собою звільнення його з посади директора за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України).

Вислухавши пояснення позивача і його представників, представників відповідача, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у позові з таких підстав.

Статтями 1 та 3 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави і кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Статтею 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Із трудової книжки відомо, що на підставі наказу ПАТ ДАК «Автомобільні дороги» від 26 січня 2016 року № 7-ВК ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ДП «Львівський облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та 16 березня 2017 року, згідно наказу № 60-ВК від 16 березня 2017 року ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України», звільнений із займаної посади з підстав, передбачених контрактом, п. 8 ст. 36 КЗпП України (том 1 а.с. 36).

Із наказу ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 16 березня 2017 року № 50-ВК вбачається, що на підставі погодження Державного агентства автомобільних доріг України, річної звітності ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за 2016 рік та матеріалів перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор», Протоколу засідання балансової комісії ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з розгляду фінансово-господарського стану дочірніх підприємств за 2016 рік від 15 березня 2017 року, п. 6.3. Статуту ДП «Львівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», п.п. 6,8, ч. 4 п. 11, п.п. «г» п. 22, п.п. «н» п. 23 контракту «ДАК «Автомобільні дороги України», укладеного із ОСОБА_1, в.о.голови правління ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» А.Гриненком видано наказ про дострокове розірвання контракту від 27 січня 2016 року № 181 (зі змінами і доповненнями), укладеного із директором ДП «Львівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 та звільнення його з 16 березня 2017 року з посади директора за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України) ( том.1 а.с.32).

Згідно із п. 8 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно ч. 3 ст. 21 цього Кодексу України контракт є особливою формою

трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У пункті 5 мотивувальної чистини рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 зазначено, що контракт як особлива форма

трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (стаття 9 Кодексу законів про працю України).

Незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю України та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо. Тому сфера застосування контракту під час оформлення трудових відносин не може бути безмежною.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.

Із контракту з керівником дочірнього підприємства від 27 січня 2016 року № 181 вбачається, що ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», іменоване далі Компанія, з одного боку та ОСОБА_1, іменований далі Керівник, з другого боку, уклали цей контракт про таке: ОСОБА_1 призначається на посаду директора дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» на термін з 27 січня 2016 року до 27 січня 2021 року та, згідно п. 6 цього контракту Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво дочірнім підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує безпеку руху на автомобільних дорогах, об'єктах будівництва і ремонту, в охороні праці, виконання завдань дочірнього підприємства, передбачених законодавством, статутом дочірнього підприємства та цим контрактом, а пунктом восьмим у редакції Додаткової угоди № 2 від 9 вересня 2016 року до контракту від 27 січня 2016 року № 181 встановлено, що Керівник зобов'язаний, зокрема: своєчасно в повному обсязі і належним чином виконувати накази і доручення Компанії та/або Укравтодору як вищого органу управління Компанії, а також забезпечувати ефективне використання коштів підприємства;

дотримуватися положень чинного законодавства України та забезпечити високий рівень виконавської дисципліни, у тому числі щодо виконання наказів і доручень Компанії та/або Укравтодору, надання повної та достовірної інформації щодо здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та кадрових рішень, створення умов для ефективного внутрішнього контролю;

при прийнятті /неприйнятті управлінських рішень не допускати матеріальних

втрат та негативних наслідків для підприємства;

при укладенні договорів неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства, статутних документів та порядку ведення договірної роботи, порядку укладення договорів оренди нерухомого майна тощо, встановлених внутрішніми (локальними) документами Компанії, вживати необхідні заходи щодо погашення дебіторської заборгованості, у т.ч. з орендної плати (том 1 а.с. 6-12, 17-18).

Із Додаткової угоди № 1 від 14 березня 2016 року до контракту від 27 січня 2016 року № 181 вбачається, що сторони погодилися про наступні зміни до контракту, а

саме, Розділ 3 «Умови матеріального забезпечення керівника» скасувати та викласти його в іншій редакції (том 1 а.с. 15).

Згідно п. 19 Контракту № 181 у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом.

Відповідно до п. 22 цього Контракту він припиняється, зокрема, до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 23 і 24 цього контракту.

Пунктом 23 вказаного Контракту встановлено перелік підстав, коли керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Компанії до закінчення терміну його дії, серед яких:

а/ у разі систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом;

ж/ у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості;

н/ у випадку порушення, неповного, несвоєчасного та неналежного виконання обов'язків Керівника, передбачених цим контрактом;

о / з інших підстав згідно з чинним законодавством (том 1 а.с. 10-11, 18-19).

У наказі ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 16 березня 2017 року № 50-ВК зазначено, що дострокове розірвання Контракту № 181 та звільнення ОСОБА_1 з посади директора проведено за невиконання умов цього Контракту (п.п. 6, 8), а саме: порушення вимог статуту ДП «Львівський облавтодор», незабезпечення високого рівня виконавської дисципліни, неналежне виконання наказів і доручень Компанії, вчинення дій, які суперечать інтересам Підприємства, що проявилося у неналежній організації контролю за якістю виконання дорожніх робіт і трудовою дисципліною та порушенні виконавської дисципліни, за що ОСОБА_1 двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а також у неефективному використанні майна, у т.ч. коштів підприємства та інших порушеннях, встановлених проведеною перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» за 2016 рік (том 1 а.с. 32)

Перевіряючи законність та обґрунтованість даного наказу суд встановив наступне.

Щодо нумерації зазначеного наказу.

У трудовій книжці ОСОБА_1 записано, що він звільнений з посади директора ДП «Львівський облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на підставі наказу № 60-ВК від 16 березня 2017 року, однак із пояснень начальника відділу управління персоналом та соціальних питань ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України», наказу ДП «Львівський облавтодор» від 01.08.2017 № 44-ВК та наказу ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 16 березня 2017 року № 50-ВК, який під розписку було вручено ОСОБА_1, вбачається, що наказ ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» про дострокове розірвання Контракту № 181 та звільнення ОСОБА_1 з посади директора має реєстраційний № 50-ВК (том 2

а.с. 148-149, том 3 а.с. 16, 17).

Із наказу ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» «Про дисциплінарну відповідальність» від 9 вересня 2016 року № 132 відомо, що директору ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 було оголошено догану за неналежну організацію контролю за якістю виконання дорожніх робіт виробничими підрозділами і трудовою дисципліною, а також за незабезпечення сприяння участі громадськості у контролі за виконанням робіт (том 1 а.с. 33, 117-118).

Із даного наказу видно, що 5 вересня 2016 року працівниками філії «Яворівська ДЕД ДП «Львівський облавтодор» було допущено грубе порушення технології

ремонту покриття автомобільної дороги. Під час виконання робіт асфальтобетонна суміш укладалася на мокру та неочищену від бруду поверхню, а подекуди на покриття, вкрите водою, що свідчить про повне ігнорування працівниками філії вимог нормативних та директивних документів щодо забезпечення якості робіт. При цьому, робітники на поставлені до них запитання громадян надавали відповіді у нецензурній формі (том 1 а.с. 117).

Зазначені обставини підтверджуються доповідною запискою начальника управління експлуатації доріг Державного агентства автомобільних доріг України від 06.09.2016, матеріалами публікації у ЗМІ (том. 2 а.с. 18-19, 20-26).

Сам позивач не заперечує наведених обставин, але стверджує, що накладення на нього вказаного дисциплінарного стягнення не оскаржував через зайнятість у роботі.

Із наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 07.09.2016 № 252 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вбачається, що у зв'язку із неналежною організацією експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Львівської області в частині технічного нагляду та контролю, які мали місце 06.09.2016, начальнику служби автомобільних доріг у Львівській області було оголошено догану, а голову правління ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зобов'язано розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 та начальника філії «Яворівська ДЕД», а також інших посадових осіб згідно функціональних обов'язків (том 2 а.с. 31).

Відповідно до п.п. 1 та 6 Контракту № 181 Керівник зобов'язується безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в господарське відання підприємству майно.

Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво дочірнім підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує безпеку руху на автомобільних дорогах, об'єктах будівництва і ремонту, в охороні праці, виконання завдань дочірнього підприємства, передбачених законодавством, статутом дочірнього підприємства та цим контрактом.

Згідно частини першої пункту 6.3. Статуту ДП «Львівський облавтодор» Директор несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни відповідно до чинного законодавства.

Отже, висновок відповідача про те, що позивачем вчинено проступок у виді неналежної організації контролю за якістю виконання дорожніх робіт виробничими підрозділами і трудовою дисципліною відповідає зазначеним обставинам і тому суд відхиляє посилання позивача на те, що безпосередній контроль за якістю виконання дорожніх робіт належить до посадових обов'язків інших осіб, а тому його, позивача, у цьому вини немає.

Із пояснень директора ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1, його

підпису про ознайомлення з наказом про застосування дисциплінарного стягнення видно, що відповідачем ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було дотримано вимог ст.ст. 148 та 149 КЗпП України при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення (том 1 а.с. 117-118, том 2 а.с. 33-34).

Щодо видання наказу від 9 вересня 2016 року № 132 «Про дисциплінарну відповідальність» особою, яка не мала відповідних повноважень.

Із зазначеного наказу відомо, що він виданий т.в.о. голови ліквідаційної комісії І.В.Данкевичем (том. 1 а.с. 117-118).

Із наказу від 05.09.2016 № 126-ВК, виданого головою ліквідаційної комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Гриненком А.О. вбачається, що у зв»язку з

його відрядженням 08 - 09 вересня 2016 р. тимчасове виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії було покладено на заступника голови правління - члена ліквідаційної комісії Данкевича Ігоря Васильовича (том. 1 а.с. 115).

Крім того, із Додаткової угоди № 2 від 9 вересня 2016 року до контракту від 27 січня 2016 року № 181 не вбачається, що вона саме 9 вересня 2016 року була підписана від Компанії - головою ліквідаційної комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Гриненком А.О.

Ураховуючи наведене, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 9 вересня 2016 року № 132 «Про дисциплінарну відповідальність».

Із наказу ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 13 січня 2017 року № 3 «Про притягнення до відповідальності» відомо, що директору ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення виконавчої дисципліни, а саме за те, що ДП «Львівський облавтодор» не було погоджено з Компанією план надходження і використання коштів, які надійшли у грудні 2016 р. від Служби автомобільних доріг у Львівській області і були на залишку на початок січня, чим не дотримано вимог наказу «Щодо моніторингу використання коштів, які надходять на розрахунковий рахунок дочірнього підприємства (включаючи філії) у тому числі від регіональних служб автомобільних доріг в оплату за виконані роботи» від 13 жовтня 2008 року № 213 зі змінами до нього та листа ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 8 серпня 2011 року № 1/10-10/2538, згідно яких директори дочірніх підприємств повинні узгоджувати з Компанією план надходження та використання коштів (том. 1 а. с. 116).

Вирішуючи питання про правомірність зазначеного наказу про застосування, суд виходить із такого.

Сам позивач не заперечує, що вказаний факт неузгодження з Компанією плану надходження та використання коштів, які надійшли у грудні 2016 р. від Служби автомобільних доріг у Львівській області, мав місце, але відповідачем під час укладення трудового договору до його, позивача, відома не були доведені вказані відомчі акти.

Відповідно до п. 5 Контракту № 181 Керівник підзвітний компанії у межах, встановлених законодавством, статутом дочірнього підприємства та цим контрактом.

Пунктом восьмим вказаного Контракту встановлено, що Керівник зобов'язаний своєчасно в повному обсязі і належним чином виконувати накази і доручення Компанії та/або Укравтодору як вищого органу управління Компанії, а також забезпечувати ефективне використання коштів підприємства;

дотримуватися положень чинного законодавства України та забезпечити високий рівень виконавської дисципліни, у тому числі щодо виконання наказів і доручень Компанії та/або Укравтодору, надання повної та достовірної інформації щодо

здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та кадрових рішень, створення умов для ефективного внутрішнього контролю.

Згідно з п. 6.6. статуту ДП «Львівський облавтодор» директор зобов'язаний виконувати законні накази (розпорядження, інструкції тощо) Засновника, невиконання яких може бути підставою для розірвання контракту з директором.

Отже, позивач був зобов'язаний знати та виконувати накази і доручення Компанії, видані як до, так і після його призначення на посаду директора.

Із приводу даного проступку директором ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 13.01.2017 було надано письмове пояснення (том 2 а.с. 91-92).

Крім того не відповідає дійсності посилання позивача на те, що йому не було відомо про вимоги наказу від 13 жовтня 2008 року № 213, про який він довідався тільки із матеріалів даної справи.

Так, із листа ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12.09.2016 № 1/10-10/1436 та пояснень директора ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 від 12.09.2016 вбачається, що позивачем надавалися пояснення з приводу невиконання моніторингу використання коштів, які надійшли у вересні від Служби автомобільних доріг у Львівській області (том 2 а.с. 55, 56).

Також, директором ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 23.01.2016 було видано наказ № 51 «Про моніторинг коштів, що надходять від сторонніх організацій» (том 2 а.с. 54).

Із наказом ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 13 січня 2017 року № 3 «Про притягнення до відповідальності» відомо, що директор ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 був ознайомлений (том 2 а.с. 93).

Ураховуючи наведене, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування даного наказу ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Крім того, згідно наказу ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 06.10.2016 № 155 «Про стан підготовки дочірніх підприємств до роботи в осінньо-зимовий період 2016-2017 років» за невиконання окремого доручення Державного агентства автомобільних доріг України № 207 від 27 липня 2016 року, наказу від 7 червня 2016 року № 157, наказу ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України № 82 від 24 червня 2016 року «Про організацію підготовки дочірніх підприємств до роботи в осінньо-зимовий період 2016-2017 років» зі змінами від 2 серпня 2016 року № 112 п'яти директорам дочірніх підприємств, у т.ч. директору ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 було оголошено догану (том 1 а.с. 119-120).

Даний наказ про застосування дисциплінарного стягнення позивач не оскаржує.

Невиконання позивачем умов Контракту № 181 також підтверджується такими доказами.

Із наказу ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 14 лютого 2017 року № 27 «Про проведення перевірки окремих питань діяльності ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вбачається, що відповідачем було прийнято рішення у термін з 15.02.2017 року по 03.03. 2017 року провести перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» та його філій за період з 01.01.2016 року по 14.02.2017 року (том 2 а.с. 94).

Наказом ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 03.03.2017 № 50 термін проведення даної перевірки було продовжено по 17.03.2017 (том 2 а.с. 95).

Із довідки перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 22.03.2017

відомо, що були виявлені наступні порушення, а саме: керівництво підприємства, зокрема його Директор не забезпечив сталої роботи більшості філій та проявили бездіяльність в питаннях виявлення причин їх збиткової роботи та прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності використання наявних ресурсів, що є порушеннями умови ч. 1 , 2 п. 8 розділу 2 Контракту та п. п. 6.3 ст. 6 Статуту; у зв'язку із наданням до Компанії недостовірної інформації (Порівняльний аналіз складових вартості дорожніх робіт по ДП «Львівський облавтодор» за 12 місяців 2016 року) директором порушено ч. 2 п. 8 розділу 2 Контракту; всупереч з рішенням конференції трудового колективу Підприємства від 13 січня 2017 року щодо початку переговорів з підготовки проекту Колективного договору на 2017-2018 роки директором ДП «Львівський облавтодор», як особою, уповноваженою органом управління на підписання колективного договору, не створений наказ про комісію зі сторони адміністрації, уповноваженою на переговори щодо проекту Колективного

договору, а це є порушеннями ст. 18 Закону України «Про колективні договори» і угоди, ч. 1, п. п. 6, ст. 6 Статуту, ч. 2 п.8 розділу 2 Контракту; недотримання порядку погодження моніторингу надходження та використання коштів, що є порушенням наказу № 213 від 13 жовтня 2008 року та п. п. 6.6 ст. 6 Статуту; унаслідок непогодження договорів постачання Підприємством порушено п. 3.1.2. Положення про порядок ведення договірної роботи дочірнім підприємством ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом голови правління № 127 від 11 липня 2012 року, зі змінами, що є також порушенням з боку директора ДП ОСОБА_1, ч. 2 п. 8 розділу 2 Контракту; виявлені недоліки вказують на низький рівень управлінських рішень, низько налагоджений контроль з боку керівництва Підприємства за ходом виконання дорожніх робіт, зокрема, на забезпечення безпечних умов праці, що є порушенням п. 6.3. ст. 6 Статуту. Договір від 12 серпня 2016 року № 109-08/16 на закупівлю послуг: Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області, підписаний з боку Підприємства ОСОБА_1 не відповідає інтересам Підприємства, що є порушенням ч. 16 п. 8 розділу 2 Контракту (том 1 а.с. 79-106).

Із службової записки голови комісії з перевірки Максименка В.О. щодо проведеної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» за період з 01.01.2016 по 14.02.2017 видно, що були встановлені наступні порушення:

1. Непогодження договорів постачання з ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на загальну суму 95136,6 тис. грн., що є порушенням Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом Компанії від 11.07.2012 № 127 зі змінами, ч. 7 п. 8 Розділу 2 Контракту, п. п. 6.6 ст.6 Статуту.

2. Надання недостовірної інформації ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо «Порівняльного аналізу складових вартості робіт та послуг», що призвело до викривлення звітності, яка встановлена Компанією та фактичних результатів діяльності підприємства в розрізі складових собівартості робіт та послуг, що є порушенням ч. 2 п. 8 Розділу 2 Контракту.

3. Бездіяльність керівництва ДП «Львівський облавтодор» протягом декількох років щодо організації прозорої системи відображення господарських операцій, що відбуваються на підприємстві та персональної відповідальності працівників, і як наслідок, відсутність достовірної інформації щодо фінансового стану філій та підприємства в цілому, що є порушенням ч. 4 п. 8, Розділу 8 Контракту.

4. За результатами перевірки виконання моніторингу надходження та використання коштів по ДП «Львівський облавтодор» за період з серпня по грудень 2016 року було знайдено розбіжності між погодженими та фактичними показниками витрачання коштів Підприємства на загальну суму 19875,2 тис. грн., що призвело до викривлення наданої Компанії оперативної фінансової звітності та порушення п. п. 9.1, ст. 9 Статуту та ч. 2 п. 8 Розділу 2 Контракту.

5. Недостатні обсяги заготовки протиожеледних матеріалів, зокрема, ДП «Львівський облавтодор» станом на 01.10.2016 року було заготовлено лише 40 відсотків від потреби технічної солі, а саме 3,6 тисяч тон, що є порушенням наказу Компанії «Про організацію підготовки дочірніх підприємств до роботи в осінньо-зимовий період 2016-2017» від 24.06.2016 № 82 та п. п. 6, ст. 6 Статуту.

6. У ході перевірки було перевірено фактичний стан основних засобів, що потребують прийняття управлінських рішень стосовно їх списання. При перевірці виявлено невідповідність найменування та кількості одиниць техніки з раніше поданим переліком основних засобів на списання, що є порушенням ч. 2 п. п. 8 Розділу 2 Контракту (том 2 а.с.181-182).

Із довідки про проведення перевірки організації та стану правової роботи ДП «Львівський облавтодор» від 9 березня 2017 року відомо, що були встановлені серйозні порушення порядку ведення договірної роботи та здійснення позовної роботи, в результаті чого завдано збитки підприємству на значні суми (том 2 а.с. 121-147).

Із протоколу № 4 від 15 березня 2017 року засідання балансової комісії з розгляду фінансово-господарського стану дочірніх підприємств ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за 2016 рік вбачається, що роботу директора ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 за 2016 рік було визнано незадовільною та відмічено ті ж порушення, які були відображені у довідці перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський облавтодор» (том 1 а.с. 191-197).

Не оспорюючи суті викладених порушень та недоліків у зазначених довідках перевірки, службовій записці та протоколі засідання балансової комісії, позивач посилається на помилки та недоліки в оформленні вказаних документів, які не спростовують обставин невиконання ним умов Контракту № 181.

Отже, із наведеного вбачається, що позивачем за період з 27.01.2016 по 14.02.2017 не виконувалися умови Контракту № 181, а відтак у позивача були підстави для його дострокового розірвання та звільнення позивача з посади директора ДП «Львівський облавтодор» - з підстав, передбачених контрактом, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Посилання позивача на те, що його звільнення з роботи проведено у період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 КЗпП України, суд відхиляє, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У пункті четвертому статті 36 цього Кодексу визначено підстави припинення трудового договору, зокрема, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41), а також у пункті восьмому статті 36 зазначено окремо таку підставу - підстави, передбачені контрактом.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992

року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до правової позиції у справі № 6-156цс12, викладеної у постанові Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року на контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.

Згідно із п. 8 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору передбачено умови, зазначені у контракті.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України випадків, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим, зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена у ст. ст. 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, виходячи з нормативного (а не сутнісного) тлумачення п. п. 4, 8 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41, ст. ст. 40, 41 КЗпП України та ураховуючи те, що між сторонами виник спір із приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - п. 8 ст. 36 КЗпП України, а не у зв'язку із звільненням працівника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюється.

Крім того, припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом не відноситься до дисциплінарних стягнень, а тому правила КЗпП України, які визначають підстави та порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не застосовуються.

Ураховуючи те, що неправомірність дій ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо видачі наказу від 16 березня 2017 року № 50-ВК про дострокове розірвання контракту від 27 січня 2016 року № 181 (зі змінами і доповненнями), укладеного із директором ДП «Львівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні

дороги України» ОСОБА_1, та звільнення його з посади директора за невиконання умов контракту, не доведена, то не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним запису у трудовій книжці за № 10 від 16 березня 2017 року, а також про визнання діючим вказаного контракту від 27 січня 2016 року № 181.

Також, у правових позиціях, які викладені у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року (справа № 6-33 цс 14) зазначено, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі, а тому вимога про визнання діючим вказаного контракту від 27 січня 2016 року № 181 не відповідає способу захисту порушеного права, яким може бути вимога про поновлення на роботі.

Даючи правову оцінку наказам ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» «Про тимчасове відсторонення (усунення) від виконання повноважень» від 16 лютого 2017

року № 28- ВК та «Про тимчасове виконання обов'язків директора» від 16 лютого 2017 року № 29- ВК, суд керується наступним.

В аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV «члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків» слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов'язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України в аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV «члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків» слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов'язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України.

До такого висновку Конституційний Суд дійшов, виходячи із того, що за системним аналізом норм Цивільного кодексу (статті 99, 145, 147, 159, 161),

Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 47, 62, 63), Закону України "Про акціонерні товариства" (статті 52, 58, 59, 60, 61) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників (частина третя статті 92, друге речення абзацу третього частини першої статті 161 Цивільного кодексу).

Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України «Про акціонерні товариства») за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю.

Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

У зв'язку з цим «усунення» відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Із статутів ДП «Львівський облавтодор» та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відомо, що ДП «Львівський облавтодор» створене на власності ВАТ«ДАК «Автомобільні дороги України», яке визнається за типом публічним акціонерним товариством, що зазначено у його найменуванні та статуті (том 2 а.с. 148-167, 168-176).

Отже, у ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» були всі юридичні підстави відсторонити позивача від займаної посади з метою захисту своїх корпоративних прав як засновника ДП «Львівський облавтодор» і таке відсторонення директора ДП «Львівський облавтодор» ОСОБА_1 від виконання повноважень здійснювалося відповідно до ст. 99 ЦК України, та не підпадає під законодавче регулювання ст. 46 КЗпП України.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити за недоведеністю позовних вимог у позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні

дороги України» про визнання незаконними та скасування наказів ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»:

«Про притягнення до відповідальності» від 13 січня 2017 року № 3;

«Про тимчасове відсторонення (усунення) від виконання повноважень від 16 лютого 2017 року № 28- ВК;

«Про тимчасове виконання обов'язків директора» від 16 лютого 2017 року № 29- ВК та про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення, а особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя