Ухвала суду № 70085819, 02.11.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13377/17 1-кс/335/8992/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., прокурора Фененко А.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, реєстрації місця проживання не має, фактично мешкає за адресою: м. Запоріжжя, пр. 40-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080060003108 від 24.08.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 .08.2017 року приблизно о 20 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло мешканців м. Запоріжжя, прибув в Вознесенівський район, де діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, субєктивно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та злочинним намірам перешкодити ніхто не зможе, скориставшись відсутністю володільців у приміщенні кухні, не маючи на це дозволу, засунув руку через решітку у вікно першого поверху приміщення квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон фірми «iPhone 7» у корпусі чорного кольору, вартістю 21399 гривень. Після цього, ОСОБА_2 разом з викраденим майном покинув місце вчиненого злочину та, в подальшому, розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, злочинними діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 було завдано майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 28.08.2017 року, у період часу з 19 години 45 хвилин до 21 години 26 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло мешканців м. Запоріжжя, прибув в Вознесенівський район, де діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, субєктивно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та злочинним намірам перешкодити ніхто не зможе, не маючи на це дозволу, скориставшись відсутністю володільців, із застосуванням сили за допомогою ноги та рук, віджав решітку на вікні першого поверху та у подальшому через відкрите метало-пластикове вікно, проник до приміщення квартири АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме: фотоапарат фірми «NIKON», модель D7100 Kit 18-105 VR, вартістю 21416 гривень 00 копійок; фотоапаратний спалах фірми ««NIKKOR» 1,8 D, вартістю 700 гривень 00 копійок; обєктив фірми «TRIOPO», модель TR-586EX,вартістю 2500 гривень 00 копійок. Після цього, ОСОБА_2 разом з викраденим майном покинув місце вчиненого злочину та, в подальшому, розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, злочинними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 було завдано майнову шкоду на загальну суму 24616 гривень 00 копійок.

Крім того, 08.09.2017 року, у період часу з 19 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло мешканців м. Запоріжжя, прибув в Вознесенівський район, де діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, субєктивно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та злочинним намірам перешкодити ніхто не зможе, не маючи на це дозволу, скориставшись відсутністю володільців, заліз по трубі на другий поверх, де товкнувши рукою балконні двері, через які проник до приміщення квартири АДРЕСА_4, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6, а саме: ноутбук «Acer», модель E5-571G-32FW, у корпусі бардового кольору, вартістю 1000 гривень; грошові кошти у сумі 660 американських доларів, що згідно курсу Національного Банку України на 08.09.2017 рік складає 16200 гривень; гелікоптер на радіоуправлінні «STALKER», у корпусі синього кольору, вартістю 594 гривень 00 копійок. Після цього, ОСОБА_2 разом з викраденим майном покинув місце вчиненого злочину та, в подальшому, розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, злочинними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6 було завдано майнову шкоду на загальну суму 27794 гривень 00 копійок.

Крім того, 17.09.2017 року о 20 годині 58 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло мешканців м. Запоріжжя, прибув в Вознесенівський район, де діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, субєктивно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та злочинним намірам перешкодити ніхто не зможе, не маючи на це дозволу, скориставшись відсутністю володільців, із застосуванням сили за допомогою ноги та рук, віджав решітку на вікні першого поверху та у подальшому через відкрите метало-пластикове вікно, проник до приміщення квартири АДРЕСА_5, де, перебуваючи в одній з кімнат квартири, ОСОБА_2, намагався викрасти майно, однак свій злочинний намір з незалежних від його волі причин довести до кінця не зміг, оскільки почув що відкрилися вхідні двері, не бажаючи бути поміченим в середині квартири, вирішив залишити приміщення, після чого не взявши з собою будь-яких матеріальних цінностей, виліз через зламане ним.

25.10.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих або свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просить його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували. Захисник вважає клопотання необґрунтованим, оскільки відносно ОСОБА_2 вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у іншому кримінальному провадженні.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080060003108 від 24.08.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

25.10.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, який раніше не засуджений в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, його вік, стан здоровя, міцність соціальних звязків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризиків вчинення інших злочинів

Виходячи з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні.

Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, має оцінити ризики у даному конкретному кримінальному провадженні, що відповідає положенню ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу,

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, розмір спричиненої шкоди.

З урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 року складає 1600 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обовязки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, до 25.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.12.2017 року включно.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_2 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця увязнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_2 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обовязки, що покладаються у звязку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою до 25.12.2017 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна