Рішення № 70084682, 02.11.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1743/17

Провадження № 2/306/699/17

Рядок статзвіту № 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

02 листопада 2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді: Жиганської Н.М.

за участю секретаря: Дешко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

Вимоги про розірвання шлюбу, укладеного 01.08.2009 року, зареєстрованого виконкомом Бистрицької сільської ради, Мукачівського району, Закарпатської області, запис № 11, позивач мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не складається, між ними втратилися повага та взаємопорозуміння, подальше проживання та збереження сімї неможливе, примирення позивач не бажає, а тому вважає, що шлюб між нею та відповідачем необхідно розірвати. Також, у позові позивач вказує на те, що від перебування в шлюбі мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та посилається на те, що відповідач зобовязаний утримувати дітей як батько, однак від обовязку утримувати дітей ухиляється, участі у вихованні не бере, а тому позивач просить суд стягувати з ОСОБА_2.М. на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досянення дітьми повноліття, починаючи з дня подання позову. Також просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, яке носила в шлюбі Бурч, судовий збір, сплачений за розірвання шлюбу - розділити навпіл з відповідачем.

В судове засідання позивач не зявилася, надавши суду заяву (вх. № 7477 від 26.10.2017 року) про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про час і місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений. Про причини неявки суду відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надавав, а тому суд визнає причини неявки ОСОБА_2 неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечив щодо заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в ній даних чи доказів, провести заочний розгляд справи (у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) та доходить слідуючого висновку.

Згідно ст. 11 ЦПК України- суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

ПЛЕНУМ Верховного Суду України у своїй Постанові № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", п. 10 розяснив, що:

Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя».

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01 серпня 2009 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ФМ № 054616, виданим виконкомом Бистрицької сільської ради, Мукачівського району, Закарпатської області, запис № 11 від 01.08.2009 року (оригінал свідоцтва про шлюб додано до матеріалів справи (а.с. 3)).

Відповідно до ст. 104 ч.2 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 105 ч.3 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України. Суд враховує норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», які є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сімї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обовязками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Таким чином, суд, зясувавши, що проживання спільним подружнім життям та збереження сімї стало неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення не бажає, сімя існує формально, збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, суд доходить висновку, що шлюб між позивачем та відповідачем слід розірвати.

В частині вимоги про стягнення аліментів, судом встановлено, що у сторін у шлюбі народилися діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серії 1-ФМ № 166867, виданого виконкомом Сусківської сільської ради, Свалявського району, Закарпатської області, запис за № 20 від 13.07.2010 року) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження серії I-ФМ № 301314, виданого виконкомом Сусківської сільської ради, Свалявського району, Закарпатської област, запис за № 21 від 21.05.2015 року).

ПЛЕНУМ Верховного Суду України у своїй Постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» п. 15 розяснив, що: «Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття ».

Ст. 150 СК України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

У відповідності до ст. 51, ст. 52 Конституції України - батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України. Суд враховує норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Сьомого протоколу», які є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України № 789 -Х11 від 27.02.1991 року), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 181 ч. 3 СК України (із змінами в редакції Закону україни № 2037-VIII від 17.05.2017 року) - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька, за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України (із змінами в редакції Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017 року) - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 212 ч.1 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України - частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 від обовязку щодо утримання дітей та виховання доньок ухиляється, враховуючи, що батьки (батько) зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також зважаючи на те, що від відповідача не надійшло ніяких заперечень щодо заявленої вимоги, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в її користь аліментів на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є підставними і підлягають задоволенню.

Розмір аліментів слід визначити з 28 серпня 2017 року у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 113 СК України особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд зважає на те, що позивач бажає після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем, яке носила в шлюбі, а тому вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 214 п. 6 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В частині позовних вимог щодо стягнення судових витрат за подання позову про розірвання шлюбу, суд доходить висновку, що у відповідності до ст.88 ч.1 ЦПК України та п. 35 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачкою документально підтверджено оплату судового збору в сумі 640 грн. (квитанції №3502830011 від 28.08.2017 року з призначенням платежу судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу), а також зважаючи на те, що позивач просить суд судові витрати розділити навпіл з відповідачем, суд доходить висновку, що вимогу слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 320 грн.

Разом з тим, у відповідності до ст. 88 ч. 3 ЦПК України та п. 35 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір- як позивач за подання позову про стягнення аліментів, а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в користь держави.

На підставі вищенаведеного, враховуючи встановлені докази в судовому засіданні, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 214, 209, 212, 213, 215, 224-226, 232, 233, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 150, 180 183, 191, 367 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01 серпня 2009 року, зареєстрований виконкомом Бистрицької сільської ради Мукачівського району, Закарпатської області, актовий запис № 11 РОЗІРВАТИ.

За вибором позивачки залишити ОСОБА_1 прізвище, яке носила в шлюбі - БУРЧ.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, направити до Свалявського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 11 складеному 01.08.2009 року виконкомом Бистрицької сільської ради Мукачівського району, Закарпатської області та для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше нід 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28 серпня 2017 року і до досягнення повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше нід 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28 серпня 2017 року і до досягнення повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 320 грн. за подання позову про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 в користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві; код банку отримувача: 820019; р/р № 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 640 грн. за подання позову про стягнення аліментів.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення Свалявського районного суду подається до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.М.Жиганська