Рішення № 70084568, 04.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/5533/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.10.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючої суддіМонич О.В., при секретарі Пассер М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_2, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, загальною площею 0,0760 га, що знаходиться за адресою: с. Оноківці, вул. Нова,18, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №74665693. ОСОБА_2 - власник суміжної земельної ділянки, що знаходиться за адресою с. Оноківці, вул. Тупікова,34а проводить будівництво господарських будівель на власній земельній ділянці (що є суміжною із земельною ділянкою позивача) із порушенням встановлених будівельних, пожежних норм, а також вимог земельного законодавства. У звязку із цим, позивач неодноразово зверталась до органів Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування та управління ДАБІ у Закарпатській області.

Вказує, що згідно з ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У звязку із наведеним, позивач звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва.

У судове засідання позивач не зявився, представник позивача подав до суду заяву відповідно до якої позов підтримує повністю з підстав наведених у позові та просить суд розглянути справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечило, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу, ОСОБА_1, на праві приватної власності належить земельна ділянка, загальною площею 0,0760 га, що знаходиться за адресою: с. Оноківці, вул. Нова,18, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №74665693. Разом з тим, ОСОБА_2 - власник суміжної земельної ділянки, що знаходиться за адресою с. Оноківці, вул. Тупікова,34а проводить будівництво господарських будівель на власній земельній ділянці (що є суміжною із земельною ділянкою позивача) із порушенням встановлених будівельних, пожежних норм, а також вимог земельного законодавства. У звязку із цим, позивач неодноразово зверталась до органів Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування та управління ДАБІ у Закарпатській області. Наявність порушень з боку відповідача, встановлена та зафіксована вказаними органами в ході розгляду звернень ОСОБА_1 Встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 проводить будівельні роботи по будівництву господарських споруд відповідно до будівельного паспорту забудови земельної ділянки виданого відділом містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації від 19.09.2013 року зареєстрованого за №212/2013, однак з порушеннями будівельних норм та правил. Згідно з ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року, визначено, що відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; про знесення самочинно збудованного нерухомого майна.

Згідно з п.5 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року, визначено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-180цс14, визначено що відповідно до частини першої статті 376 ЦК України обєкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого обєкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

Згідно ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, при проектуванні будівництва та проведення будівельних робіт обовязково повинні бути дотриманні норми пожежної безпеки.

Судом досліджено лист Ужгородського міськрайонного відділу Управління ДСНС України в Закарпатській області від 22.07.2016 року №34/1010, та встановлено, що відповідачем порушені вимоги ДБН 306-92**, а саме: недотримані протипожежні розриви між будинками і спорудами, що повинні становити не менше 10 метрів.

Встановлено, що відповідач здійснює будівельні роботи за вказаною адресою з відхиленням від погодженого будівельного паспорту №212/2013 від 19.09.2013 року виданого Відділом містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, оскільки будівництво господарських будівель проводиться безпосередньо на межі, належної мені земельної ділянки без відступлення, а також з частковим захопленням земельної ділянки, що належить позивачу. Вказана обставина встановлена та відображена у акті обстеження Оноківської сільської ради, що затверджений сільським головою 16.12.2016 року.

Відповідно правил ДБН360-92** п. 3.25 «Для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань між бічною межею ділянки і стіною житлового будинку або господарської будівлі треба приймати не менше 1,0м». Вказані норми відповідачем не дотримані, крім того, відповідачем частково зруйновано частину паркану, що належить ОСОБА_1 та частково захоплено її земельну ділянку, що відображено, у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7 визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. За змістом п. б ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки дійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частиною 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як передбачено статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Як роз'яснено в п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 ЗК України). Статтею 104 ЗК Українипередбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 376, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 91, 96, 103,104, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 57, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1, розташованою за адресою вул. Нова,18 в с. Оноківці, Ужгородського району району Закарпатської області шляхом знесення за його рахунок самочинно збудованих господарських будівель, що збудовані на відстані меншій ніж 10 метрів до житлового будинку та господарських будівель належних ОСОБА_1.

Зобовязати ОСОБА_2 відновити зруйновану ним огорожу на межі земельних ділянок, за адресою вул. Нова,18 в с. Оноківці, Ужгородського району (кадастровий номер 2124884800:11:017:0102) та за адресою вул. Тупікова,34 «а» в с. Оноківці, Ужгородського району (кадастровий номер 2124884801:02:002:0252).

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у загальному розмірі 9180,00 з яких 1280,00 грн витрат по оплаті витрат судового збору та 7900,00 грн. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3