Ухвала суду № 70083006, 06.11.2017, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Копаничук С.Г., Оніщука В.В., секретар – Агеєва Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа – ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування рішення Ладижинської міської ради Вінницької області №572 від 22.08.2007 року, -

встановила:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання неправомірним та скасування рішення Ладижинської міської ради Вінницької області №572 від 22.08.2007 року.

Ладижинський міський суд Вінницької області своєю ухвалою від 22 вересня 2017 року закрив провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України – набрало законної сили рішення суду постановленої з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задоволити її позов в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню зважаючи на наступне.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції посилався на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.06.2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Ладижинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 Предметом спору у вказаній справі, крім іншого, було рішення Ладижинської міської ради № 572 від 22.08.2007 року. Це судове рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 30.10.2015 року. Ухвалою ВССУ, рішення Вінницького міського суду та ухвала Апеляційного суду Вінницької області залишені без змін.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позову, які розглядав Тульчинський районний суд є аналогічними вимогам позову та підставам позову, за яким Ладижинський суд відкрив провадження, а отже, наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки набрало законної сили рішення суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З даним висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

У правовій позиції Верховного суду України (по справі № 6-79 цс 15), вказано, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України, провадження у цивільний справі може бути закрито з підстав наявності рішення в іншій справі, що набрало законної сили, у разі, коли в обох справах є тотожними одночасно сторони, підстави і предмет позову.

За змістом пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Дотримуючись вимог вказаної норми, судом апеляційної інстанції витребувано з Тульчинського районного суду та досліджено матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Ладижинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3. про усунення перешкод шляхом скасування рішення 16 сесії Ладижинської міської ради від 22.08.2010 року про надання у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_3, про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки, а також про визнання права власності на земельні ділянки.

Дослідивши матеріали цивільної справи, яка розглядалась Тульчинським районним судом та матеріали цивільної справи, провадження у якій було закрито, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки не обґрунтував в повній мірі свій висновок про тотожність підстав для двох позовів.

Колегією суддів встановлено, що в двох названих цивільних справах є вимоги щодо спірного рішення Ладижинської міської ради Вінницької області № 572 від 22.08.2007 року.

Однак, Тульчинським районним судом розглядалась вимога щодо усунення перешкод, шляхом скасування спірного рішення міської ради, а в даному випадку стоїть вимога про визнання недійсним спірного рішення, і як наслідок скасування його. Тобто на думку колегії суддів, вимоги у двох позовах різняться, хоча дуже подібні.

Підстави ж двох позовів, в переважній їх частині, теж різняться між собою.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що мотивами позову у справі, що розглядалась Тульчинським районним судом Вінницької області сторони зазначають неврахування міською радою прав ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, які були порушенні прийняттям міською радою спірного рішення.

У позові, поданому ОСОБА_2 до Ладижинського міського суду у справі, яка розглядається на даний час, зазначаються численні процедурні порушення при прийнятті спірного рішення Ладижинською міською радою про що у попередньому позові не зазначалось. Фактично позивач стверджує про підроблення спірного рішення міської ради.

Суд першої інстанції, не витребувавши з Тульчинського районного суду для огляду вказану цивільну справу, позбавив себе можливості встановити та співставити вимоги позовів та дійсні підстави цих вимог, що призвело до неправильного вирішення питання.

Отже, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є необґрунтованим, і не може бути приводом для застосування вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України для закриття провадження у справі.

Слід зазначити, що суд першої інстанції – Ладижинський міський суд, при розгляді справи по суті, з’ясувавши всі підстави позову, та порівнявши їх з підставами позову, який розглядав Тульчинський районний суд, не позбавлений можливості дійти до обґрунтованого висновку, про наявність чи відсутність підстав для закриття провадження у справі.

За таких обставин, ухвала Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року про закриття провадження підлягає скасуванню з підстав п. 1, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року про закриття провадження скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа – ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування рішення Ладижинської міської ради Вінницької області №572 від 22.08.2007 року направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_5

Судді: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя: Сало Т.Б.