Ухвала суду № 70079195, 07.11.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6948/13-к

Провадження №1-кп/645/44/17

УХВАЛА

Іменем України

07 листопада 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі Проневич Д.О., за участі прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, працює лікарем травматологічного відділення КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: м. Харків, пр.. Перемоги, 50-А, кв. 72,

Обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.07.2013 р. до суду з прокуратури Жовтневого району м.Харкова надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.368 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3, працюючи на посаді виконуючого обовязки завідувача травматологічним відділенням КЗОЗ«Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» на підставі наказу № 46-К від 15.04.2013 року, будучи посадовою особою, яка виконує адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі функції згідно з посадовою інструкцією завідувача травматологічним відділенням КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», затвердженою головним лікарем КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» 06.08.10 р., 22.05.2013 р. приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, б. 266, корпус «В», діючи із корисливих спонукань, одержав неправомірну вигоду для себе в інтересах ОСОБА_4 з використанням наданих йому службових повноважень за наступних обставин:

Так, в середині березня 2013 року (точна дата під час проведення досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_4 звернувся до до заступника головного лікаря з лікувальної роботи КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» ОСОБА_5 з проханням отримати медичну довідку про стан його здоровя для подальшого її направлення до комісії з визначення працездатності та отримання в подальшому інвалідності.

ОСОБА_5 йому повідомив, що для отримання відповідної медичної документації йому необхідно пройти курс лікування в їх лікарняному закладі і згодом вони йому видадуть необхідні для комісії медичні документи.

Після отримання в поліклініці за місцем мешкання направлення ОСОБА_4 знову звернувся до ОСОБА_5 Останній отримав від ОСОБА_4 направлення, розписався на ньому та сказав, щоб він йшов до завідувача відділенням ОСОБА_3, який проведе йому необхідне лікування, після проходження якого йому буде необхідно знову прийти до нього. Також він сказав, що зателефонує та попередить ОСОБА_3 про його прихід.

У той же день ОСОБА_4 прийшов до ОСОБА_3 та сказав, що він від ОСОБА_5, на що йому ОСОБА_3 відповів, що він вже в курсі, та що ОСОБА_5 його попередив.

ОСОБА_3 направив його до однієї із палат, де, за його словами, ОСОБА_4 мав пройти тижневий курс лікування. Також ОСОБА_3, маючи злочинний намір на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_4 за виконання в його інтересах дій з використанням наданих йому службових повноважень, повідомив йому , що за лікування у стаціонарному відділенні лікарні треба буде йому передати гроші в сумі 700 гривень в якості винагороди за те, що він зробить всі необхідні йому медичні документи за умови, що ОСОБА_4 фактично на стаціонарному лікуванні перебувати не буде.

Після того, як ОСОБА_4 пролежав один день в лікарні, ОСОБА_3 відпустив його додому. Також ОСОБА_3 сказав йому прийти до нього через тиждень, тобто 22.05.2013року.

22 травня 2013 року приблизно о 15 год.00 хв. ОСОБА_4 приїхав до ОСОБА_3 для отримання виписки. Коли він зайшов до нього в кабінет, ОСОБА_3 сказав, що виписку йому писати ніколи і сказав прийти наступного дня до ОСОБА_5 для отримання документації. Після цього ОСОБА_3, закінчуючи свій злочинний умисел на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_4 за виконання в його інтересах дій з використанням наданих йому службових повноважень, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 700 гривень, як про це з ним домовлявся раніше.

В судовому засіданні прокурор заявив про відмову від підтримання державного обвинувачення, виклавши мотиви відмови у своїй постанові, яка погоджена з прокурором вищого рівня.

Так, підставою для відмови від підтримання обвинувачення прокурор зазначив ту обставину, що в результаті судового розгляду кримінального провадження вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України не знайшла свого підтвердження. Низка доказів, на яких ґрунтувалось обвинувачення, згідно вимог ч.2 ст.86 КУПК України, є недопустимими; окрім чисельних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства України, під час досудового розслідування були допущені порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка також підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Змінити обвинувачення, висунуте за ч.2 ст.368 КК України, на ч.1 ст.368 КК України, та змінити кваліфікацію вказаного правопорушення, не уявляється можливим, оскільки згідно протоколів проведення негласних слідчо-розшукових дій, які є допустимим доказами, ОСОБА_3 отримав пропозицію про отримання грошових коштів у сумі 700 грн. 17.05.2013 р., коли не існувало складу злочину за отримання пропозиції щодо отримання неправомірної вигоди. Вказаний склад злочину було внесено до закону України про кримінальну відповідальність 18.05.2013 р., тобто наступного дня після начебто отриманої пропозиції ОСОБА_4

Захисник та обвинувачений не заперечували проти закриття справи з цих підстав, вважають постанову прокурора обгрунтованою.

Згідно ч.1 ст.340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що предявлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимогстатті 341цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, враховуючи, що прокурор дійшов переконання, що предявлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.368 КК України, не підтверджується, та, виконавши вимоги ст.341 КПК України, відмовився від підтримання державного обвинувачення, а потерпілий у даному кримінальному провадженні, який міг би підтримувати обвинувачення в суді, відсутній, вважає можливим закрити кримінальне провадження з підстав, передбачених п.2 ч.2 ст.284 КПК України.

Керуючись ст.100, п.2 ч.2 ст.284, 370, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченогоза ч.2 ст. 368 КК України, закрити у зв*язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обраний у вигляді застави, після набрання ухвалою законної сили скасувати. Повернути ОСОБА_3 заставу в сумі 5735 (пять тисяч сімсот тридцять пять) гривень, яка була внесена ним 04 липня 2013 року згідно квитанції Мегабанк 926153 на депозитний розрахунковий рахунок номер 37318008000164 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківської області, код 26281249, банк Головне Управління Державного казначейства України в Харківської області, код банку отримувача 351011.

Процесуальні витрати за проведення експертизи № 183 від 11.06.2013 року у сумі 782 грн. 40 коп. та за проведення експертизи № 77 від 25.06.2013 року у сумі 3530 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий - суддя :