Ухвала суду № 70077277, 07.11.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Мартєв С.Ю., Хіль Л.М.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Хорольської центральної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2017 року призначено у справі № 548/98/17 повторну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено Державній установі «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я». Попереджено експертів про кримінальну відповідальність. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під час розгляду матеріалів кримінального провадження вже встановлена причина смерті ОСОБА_5 та доведена і визнана обвинуваченим вина працівника Хорольської центральної районної лікарні ОСОБА_6

Також вказував, що зупинення провадження у справі сприяє тривалому розгляду справи та суперечить вимогам ст. 157 ЦПК України щодо розумних строків розгляду справи. При цьому суд, призначаючи проведення експертизи навіть не з’ясував місце знаходження гістологічних матеріалів, які є об’єктом дослідження експертизи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Хорольської центральної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, просили стягнути з відповідача на їх користь 22 888,44 грн. матеріальної шкоди, 400 000 грн. моральної шкоди та витрати понесені ними в зв’язку із отриманням юридичної допомоги (а.с.1-3).

30 січня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі та справу призначено до слухання (а.с.53).

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2017 року призначено по справі № 548/98/17 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Хорольської центральної лікарні, за участю третьої особи - ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином повторну судово - медичну експертизу.

На Вирішення повторної судово - медичної експертизи поставлено наступні питання:

1)Яким є остаточний діагноз, що став причиною смерті хворого ОСОБА_5 з урахуванням усіх об’єктивних даних та висновків спеціалістів?

2)Чи є об’єктивно підтверджений та якими саме судово-медичними даними діагноз «Криптогенний сепсис», встановлений експертами КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» в експертизі № 39-к 2014 року?

3)Чи можуть вважатися об’єктивними і повними висновки судово- медичної експертизи 2014 (висновок № 39-к) та 2015 (висновок № 21-к) років, проведені КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», з урахуванням того, що не весь біологічний матеріал померлого було досліджено експертами (паталогоанатомом Хорольської ЦРЛ було відібрано 34 блоки біологічного матеріалу для подальшого гістологічного дослідження, які в подальшому були вилучені в межах кримінального провадження для проведення експертизи, а спеціалістами КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» використано при проведенні експертизи лише 27 блоків)?

4)Чи була обумовлена потреба в ініціюванні КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ексгумації тіла померлого ОСОБА_5 для додаткового експертного дослідження (так як смерть наступила у листопаді 2013 року, а експертиза в КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» була призначена і розпочата у березні 2014 року - у зимовий період часу), з урахуванням висновків судово-медичної експертизи (пункт 17 стор. 13 висновку № 39-к 2014 року), в яких вказано на невилучення патологоанатомом Хорольської з ЦРЛ м’яких оболонок головного мозку, та шматочків внутрішніх органів, на відповідні дослідження, що негативно вплинуло на кінцеві висновки судово- медичної експертизи? Якщо проведення ексгумації було обумовлене об’єктивними обставинами, то чому тоді це питання не було ініційоване КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи? Чому КУ «Черкаське обласне бюро судово- медичної експертизи» не провело токсикологічне дослідження внутрішніх органів трупу?

5)Який з діагнозів є вірним: діагноз, поставлений КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» у висновку № 39-к від 13.10.2014 року («Криптогенний сепсис») чи діагноз, виставлений Харківською медичною академією післядипломної освіти («Молниеносная форма менингознцефалита, клинически манифестированная септицемией с развитием синдрома Уотерхауса-Фридериксена и ДВС-синдрома»)?

6)При крововиливах у наднирники, які були встановлені по результатах патологоанатомічного розтину ОСОБА_5О./яким є відсоток летальних випадків у пацієнтів?

7)Чи є причинно-наслідковий зв'язок між діяннями лікарів Хорольської ЦРЛ та смертю хворого ОСОБА_5? Якщо є, то який його різновид?

Проведення даної експертизи доручено Державній установі «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України», ( 04112, мі Київ, вул. Оранжерейна, 9).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність заст.ст. 384, 385 КК України за відмову від дачі експертного висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку.

Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи відповідно ст. 146 ЦПК України.

Витрати за проведення повторної судово-медичної експертизи покладено на відповідача : Хорольську центральну лікарню (37800, м. Хорол, вул. Михайла Полонського, 11/1 Полтавської області).

Запропоновано здійснитиекспертизу в можливо стислі строки.

Надано для проведення експертизи: матеріали цивільної справи № 548/98/17 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Хорольської центральної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином та увесь гістологічний матеріал, відібраний паталогоанатомом Хорольської ЦРЛ при розтині трупу померлого ОСОБА_5, включаючи всі парафінові блоки, матеріали кримінального провадження по факту смерті гр. ОСОБА_5О,, усю наявну медичну документацію ОСОБА_5

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Роз’яснено порядок оскарження вказаної ухвали (а.с.217-218).

Постановляючи ухвалу суду від 18 серпня 2017 року про призначення повторної судово - медичної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що з метою повного і всебічного дослідження обставин справи та вирішення її у відповідності з чинним законодавством, у справі необхідно з'ясувати обставини, що потребують спеціальних знань, а тому призначення експертизи є необхідним. На час проведення експертизи суд на підставі приписів статей 202, 203 ЦПК України зупинив провадження у справі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.

У п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснено, що застосовуючи пункти 2, 3, 5 частини першої статті 202 ЦПК відповідно про зупинення провадження у зв'язку із захворюванням сторони, перебуванням її у службовому відряджені чи призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту статті 157 ЦПК провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони або проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ.

Аналіз норм вказаної статті свідчить про те, що вона надає суду право зупинити провадження у справі, тобто допускає зупинення провадження у справі на розсуд суду.

Під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у випадку призначення експертизи суд з'ясовує чи можливий подальший розгляд справи. У випадку, коли час проведення експертизи визначити неможливо, то є доцільним зупинити провадження у справі. Зупинення провадження у справі є доцільним також тоді, коли проведення експертизи доручено судом експертам відповідних установ і для її виконання потрібний тривалий час.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у даній справі на час проведення експертизи узгоджується з положеннями статей 202, 203 ЦПК України.

Ураховуючи, що зупинення провадження у справі, в разі призначення експертизи, є правом суду, та беручи до уваги те, що ухвала суду в частині призначення експертизи не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм цивільного процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що причина смерті ОСОБА_5 вже встановлена під розгляду матеріалів кримінального провадження, не заслуговує уваги, оскільки у цій справі вирішується спір про цивільно-правові наслідки завданої шкоди, і висновки експертів та інші докази у кримінальному провадженні не є приорітетними, більш значущими або обов’язковими для суду при розгляді цивільної справи.

Питання щодо забезпечення експерта усіма необхідними матеріалами для проведення дослідження вирішується в порядку, встановленому цивільним процесуальним законом, зокрема з урахуванням приписів ст.53, ст.147, ст.189 ЦПК України, а також положень ЗУ «Про судову експертизу» (ст.13) та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (п.п.2.1, 2.2).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі на час проведення експертизи, діяв у межах та на підставі чинного цивільного процесуального законодавства, тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст. 303, ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.315, ст.319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відхилити.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А.Лобов

Судді: С.Ю. Мартєв

ОСОБА_7

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов