Постанова № 70074149, 07.11.2017, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1059/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, що діє як адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Реви О.І.

при секретарі Товстій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про визнання незаконними та скасування рішень, —

ВСТАНОВИВ:

30.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» звернулося до суду з вказаним позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 28 квітня 2016 року № 01-11-VІІ «Про ненадання згоди на будівництво електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1» та рішення від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ».

Окрім того, 08.06.2017 позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 29 травня 2017 року № 01-36-VІІ «Про зупинення будь-якого будівництва на вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 в місті Переяславі-Хмельницькому».

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17.10.2017 дані адміністративні справи за вказаними позовами були об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що зазначені рішення органу місцевого самоврядування міста Переяслав-Хмельницького прийняті з порушенням чинного законодавства та поза межами своїх повноважень.

Зазначає, що відповідно до розпорядження міського голови ОСОБА_1 № 51/7-09 від 11.04.2016 про проведення 28.04.2016 чергової одинадцятої сесії міської ради питання щодо будівництва електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 в порядку денному на розгляд не виносилося.

Відповідачем не було надано позивачу жодних підтверджуючих документів, що стали підставою для розгляду на черговій одинадцятій сесії Переяслав-Хмельницької міської ради сьомого скликання питання щодо будівництва електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 та будь-яких загроз щодо створення при будівництві електростанції екологічно та техногенно небезпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, порушення навколишнього природного середовища та нераціонального використання природних ресурсів, чим було мотивовано прийняття такого рішення. Дане рішення міської ради, надсилання повідомлення про рішення до державної архітектурно-будівельної інспекції України, а також прохання до Держархбудінспекції анулювати дозвіл, виданий ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на будівництво електростанції є незаконним втручанням в господарську діяльність юридичної особи.

Представник позивача також вказує, що рішення відповідача від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ» також є незаконним, оскільки прийняте із перевищенням наданих органу місцевого самоврядування повноважень, оскільки на офіційному сайті Переяслав-Хмельницької міської ради не було розміщено ні повідомлення, ні розпорядження міського голови ОСОБА_1 про дату та місце проведення шістнадцятої сесії міської ради сьомого скликання та переліку питань, які були винесені на розгляд сесії.

Відповідно до визначених ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень органу місцевого самоврядування, міська рада не наділена повноваженнями забороняти будівництво. Вказані рішення не зупиняють дію інших рішень, які дозволяють встановлювати електростанцію, так як попередні рішення є чинними і не зупиненими, а тому вони не створюють правових наслідків, адже проголосовані депутатами міської ради за межами законності та поза повноваженнями міської ради.

Зупинення будівництва рішенням органу місцевого самоврядування є одним із його повноважень в галузі будівництва, але виключно у випадках, передбачених законом. Тобто, коли таке будівництво проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу. В розпорядженні міської ради не має жодних документів, що свідчать про такі порушення ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», а тому рішення від 29 травня 2017 року № 01-36-VІІ «Про зупинення будь-якого будівництва на вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 в місті Переяслав-Хмельницькому» прийняте поза межами повноважень міської ради.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно. Відповідно до вимог ст. 128 КАС України судом було прийнято рішення про розгляд справи у відсутності представника відповідача. Неявка представника відповідача, що є суб’єктом владних повноважень, не тягне за собою відкладення розгляду справи. Відповідач був завчасно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і відповідно до вимог ст. ст. 49, 51, 58 та 59 КАС України повинен був забезпечити явку свого уповноваженого представника в судове засідання. Неявка в судове засідання начальника юридичного відділу виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради у зв’язку з її відрядженням (повторно) чи перебуванням головного спеціаліста юридичного відділу у відпустці не можуть бути визнані поважною причиною, оскільки і відрядження, і відпустка були сплановані після отримання відповідачем судового виклику. Явку іншого представника орган місцевого самоврядування не забезпечив, хоча має такий обов’язок та можливість.

З наданих письмових заперечень проти позову, що знаходяться в матеріалах справи, і були оголошені та досліджені судом відповідно до ч. 6 ст. 139 та ст. ст. 140, 143 КАС України вбачається, що відповідач вважає, що положення ст. 19 Конституції України та ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування не перешкоджають наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншими, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачено законом.

Окрім того, відповідач вказує на те, що оскаржувані позивачем рішення приймалися міською радою з єдиною метою – захист екології міста від можливих наслідків вводу в експлуатацію запланованої теплової електростанції. Інші похідні причини винесення цих рішень – перевірка існуючої документації на будівництво з метою підтвердження або спростування порушень містобудівного законодавства.

За наведених обставин відповідач позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні.

З такими висновками представників відповідача, що викладені у письмових запереченнях, суд погодитися не може, оскільки вони суперечать вимогам Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування в частині заборони перевищення влади та принципу правового порядку в Україні, що ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Така заборона тлумачиться в доктрині конституційного права як заборона будь-яких незаконних дій одного суб’єкта права щодо іншого у відносинах між ними.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлений спеціально-дозвільний тип правового регулювання, притаманний органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам. Це принцип «заборонено все, крім дозволеного законом».

Заслухавши пояснення представника позивача по суті позовних вимог, оголосивши та дослідивши письмові заперечення проти позову, дослідивши надані сторонами письмові докази, судом встановлено, що має місце спір юридичної особи (товариства з обмеженою відповідальністю) із суб’єктом владних повноважень (органом місцевого самоврядування) щодо оскарження його рішень.

Судом встановлено, що 17 грудня 2015 року Переяслав-Хмельницькою міською радою було прийняте рішення № 66-03-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вулиці Героїв Дніпра, 38-А/1 ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс».

06 жовтня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу було видано дозвіл ІУ 114162802214 на виконання будівельних робіт з будівництва електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38-А/1.

У лютому 2017 року від інспектора Державної архітектурно-будівельної інспекції України позивачу стало відомо, що Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області до ДАБІ України було направлено копію рішення від 28 квітня 2016 року № 01-11-VІІ «Про ненадання згоди на будівництво електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1» та від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ» з вимогою розглянути питання щодо анулювання дозволу ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до вимог ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, який визначено в шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи не вбачається підстав для сумніву в тому, що позивачу стало відомо про наявність оскаржуваних ним рішень відповідача за 28 квітня та 30 червня 2016 року у лютому 2017 року. Доказів, які б спростовували таке твердження, в судовому засіданні не здобуто, відповідач не надав суду доказів пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язок доказування в адміністративній справі покладається на суб’єкта владних повноважень. Отже, за таких підстав суд не вбачає наслідків пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду позивача з даним позовом за вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 28 квітня 2016 року № 01-11-VІІ «Про ненадання згоди на будівництво електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1» та рішення від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ», оскільки він пропущений не був.

За твердженням представника позивача 01.06.2017 на електронну адресу позивача надійшло відправлення з Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, з якого позивачу стало відомо про прийняття рішення від 29 травня 2017 року № 01-36-VІІ «Про зупинення будь-якого будівництва на вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 в місті Переяславі-Хмельницькому».

Строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 29 травня 2017 року № 01-36-VІІ «Про зупинення будь-якого будівництва на вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 в місті Переяславі-Хмельницькому» позивачем не пропущений.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.5 Конституції України, народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що закріплено в статті 19 Конституції України і в своїй діяльності діяти за конституційним принципом «заборонено все, крім дозволеного законом».

Відповідно до приписів ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права і норми Конституції є нормами прямої дії.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 28 квітня 2016 року № 01-11-VІІ «Про ненадання згоди на будівництво електростанції на біомасі в м. Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено виключну компетенцію міської ради. Зазначена норма не наділяє орган місцевого самоврядування на надання чи ненадання особі згоди на будівництво на належній їй на праві власності чи на праві користування (оренда) будь-якого об’єкту.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Частиною 2 статті 29 зазначеного Закону передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органу міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати ОСОБА_2 умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об’єкта будівництва.

Як вбачається із матеріалів справи головний архітектор міста Переяслав-Хмельницький ОСОБА_3 видала позивачу ОСОБА_2 умови та обмеження забудови земельної ділянки № 26-06-173 від 24 лютого 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 цього Закону відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

06 жовтня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт для нового будівництва електростанції на біомасі.

Тобто, оскаржуване позивачем рішення відповідача від 28 квітня 2016 року за яким ухвалено не надавати згоду на будівництво електростанції та повідомити про таке рішення Державну архітектурно-будівельну інспекцію та просити її анулювати дозвіл на початок будівельних робіт є нікчемним. Оскаржуване рішення було прийнято майже за чотири місяці до видачі уповноваженим органом дозволу на будівництво; законом не передбачено право міської ради приймати такі рішенні; такої підстави для анулювання дозволу на початок будівельних робіт закон не містить.

Окрім того, абзацом 2 частини 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Частиною шостою 6 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко визначено, що Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, 28 квітня 2016 року не існувало жодної із визначеної Законом умови для анулювання дозволу на виконання позивачем будівельних робіт, а прийняте відповідачем рішення ухвалено з порушенням вимог ст. ст. 26, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 19 Конституції України.

За таких підстав воно підлягає визнанню в судовому порядку протиправним та скасуванню повністю, оскільки всі його пункти (окремі положення) є нерозривно пов’язаними.

Оскаржуване рішення підписане секретарем Переяслав-Хмельницької міської ради ОСОБА_4, а не Переяслав-Хмельницьким міським головою ОСОБА_1

Відповідно до ч. 16 ст. 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення підписується міським головою, а у разі його відсутності - відповідно секретарем міської ради. Позивач не оспорював правомірність підпису оскаржуваного рішення секретарем ради, а не міським головою.

Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ» суд виходить з такого.

До повноважень міських рад у галузі будівництва відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відноситься здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу. Жодним чином, законом не передбачено право органу місцевого самоврядування ухвалювати рішення про заборону будівництва.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не визначено такого поняття як заборона будівництва. Цим Законом визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. ст.26); замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками ( ч. 1 ст. 34); зазначені у ч. 1 ст. 34 цього Закону документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч. 2 ст. 34); виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого ст. 34 цього Закону, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34).

Тому, посилання відповідача на ту обставину, що вищезазначені рішення приймались з метою захисту екології міста, суд не може прийняти до уваги, оскільки заборона будівництва не передбачена вищевказаним Законом, а зупинення будівельних робіт має місце, коли вони проводяться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, а також можуть заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Отже пункт перший рішення відповідача від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ» щодо заборони будівництва електростанції є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач прийняв рішення з перевищенням наданих йому законом повноважень.

Стосовно пункту 2 вищевказаного рішення відповідача від 30 червня 2016 року № 01-16-VІІ «Про заборону будівництва ТЕЦ» щодо скасування містобудівних умов та обмеження земельної ділянки суд виходить з такого.

Частиною 8 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що ОСОБА_2 умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, відповідач позбавлений за Законом ухвалювати рішення про скасування ОСОБА_2 умов та обмеження земельної ділянки. Прийнявши таке рішення, вкотре перевищив свої повноваження та діяв всупереч вимогам ст. 19 Конституції України.

Пункти 3 та 4 оскаржуваного рішення не містять ознак перевищення відповідачем своїх повноважень, оскільки носять рекомендаційний характер для ініціатора звернення та покладають контроль за виконанням рішення, в тому числі і за пунктом 3, на певну посадову особу та постійні комісії міської ради, що узгоджується з нормами ст. ст. 26, 46, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення міської ради від 29 травня 2017 року № 01-36-VІІ «Про зупинення будь-якого будівництва на вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 в місті Переяслав-Хмельницькому» суд виходить з вищевикладеного.

Так, пункт 1 оскаржуваного рішення не містить посилання на підстави, що визначені законом, щодо порушення ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, а також висновків, що об’єкт будівництва може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Як зазначалося судом вище, до повноважень міських рад у галузі будівництва відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відноситься здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до підпункту б) пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Жодної із визначених цим законом підстав, а також зазначених в рішенні відповідача, в судовому засіданні не здобуто. Пункт 1 (окреме положення) оскаржуваного рішення не містить жодного нормативного обґрунтування його ухвалення. Преамбула цього рішення та саме рішення свідчать про те, що при ухваленні рішення від 29.05.2017 орган місцевого самоврядування (депутати міської ради) не були обізнані з причиною та підставами ухвалення такого рішення.

Пункт 2 оскаржуваного рішення щодо створення тимчасової депутатської комісії не виходить за межі компетенції відповідача, а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки узгоджується з нормами ст. ст. 26, 46, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскаржуване рішення підписане секретарем Переяслав-хмельницької міської ради ОСОБА_4, а не Переяслав-Хмельницьким міським головою ОСОБА_1

Відповідно до ч. 16 ст. 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення підписується міським головою, а у разі його відсутності - відповідно секретарем міської ради. Позивач не оспорював правомірність підпису оскаржуваного рішення секретарем ради, а не міським головою.

Стосовно судових витрат суд виходить з вимог ст. 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» і присуджує стягнути із відповідача судові витрати в розмір 3 200 грн. 00 коп. у зв’язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 19 Конституції України, ст.ст. 26, 31, 46-47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 26, 29, 37, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно ст.ст. 8, 9, 17-19, 71, 79, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, —

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про визнання незаконними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (сьомого скликання) від 28 квітня 2016 року «Про ненадання згоди на будівництво електростанції на біомасі в м. Переяславі-Хмельницькому по вул. Героїв Дніпра, 38А/1» № 01-11-VII протиправним та скасувати його.

Визнати положення пунктів 1 та 2 рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (сьомого скликання) від 30 червня 2016 року «Про заборону будівництва ТЕЦ» № 01-16-VII протиправними та скасувати це рішення в цій частині.

Визнати положення пункту 1 рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (сьомого скликання) від 29 травня 2017 року «Про зупинення будь-якого будівництва на вулиці Героїв Дніпра 38-а/1 в місті Переяславі-Хмельницькому» № 01-36-VII протиправним та скасувати це рішення в цій частині.

Стягнути із Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань цього суб’єкта владних повноважень, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» 3 200 грн. 00 коп. понесених судових витрат.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Виготовлення повного тексту постанови здійснено 08.11.2017.

Суддя О. І. Рева