Рішення № 70074051, 31.10.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/923/17

Рішення

Іменем України

"31" жовтня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит» про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони відчуження нерухомого майна та вилучення з реєстру запису про обтяження нерухомого майна у зв»язку з іпотекою,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що що 18.07.2007 року позивачка отримала від відповідача кредит у розмірі 91000 грн., за ці кошти вона придбала квартиру АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору №09-07/ИП/21, укладеного 18.07.2007 року на термін до 17.09.2021 року.

Згідно даного договору позивачка щомісяця сплачувала за графіком тіло кредиту у розмірі 535 грн.29коп., щомісячну комісію за користування кредитом у розмірі 172 грн.90коп. та 13,8% річних від суми залишку основного кредиту, що в сумі щомісячний платіж у 2014 році склав 1237 грн. 60коп. Однак, з січня 2014 року позивачка припинила його сплачувати через виниклі труднощі як сімейного, так і особистого характеру, в зв»язку з чим виникла заборгованість, яку було стягнуто згідно рішення Кагарлицького районного суду. Позивачка повністю погодилася з вказаним рішенням, тому після набрання даним рішенням законної сили 06.06.2016 року сплатила на рахунок Відповідача з призначенням «оплата кредитної заборгованості згідно рішення суду по кредитному договору №09-07/ИП/21 від 17.07.2007року» 46000 грн. 00 коп. згідно квитанції від 06.06.2016 року та згідно квитанції від 06.09.2016 року - 44196 грн. 66 коп., а також згідно квитанції від 06.09.2016 року - 901грн. 74 коп. з призначенням «відшкодування судового збору... ОСОБА_3 -450 грн. 87 коп., ОСОБА_4 - 450 грн. 87 коп.». Після сплати боргу позивачка звернулася до відповідача з листом, в якому просила надати письмове підтвердження про повне дострокове виконання кредитного договору, яка потрібна їй для зняття арешту з квартири, однак отримала відмову. А тому просить визнати іпотеку припиненою, зняти заборону відчуження нерухомого майна та вилучити з реєстру запису про обтяження нерухомого майна у зв»язку з іпотекою.

В судовому засіданні позивачка та її представник свій позов підтримав, а також суду пояснили, що борг згідно рышення суду повністю погашено.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомленим про час, день і місце слухання справи. Однак надіслала заяву в якій просить слухати справу у їх відсутність та відмовити в задоволенні позовних вимог, поскільки і позивачки мається заборгованість за пенею.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справу, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.

Так в судовому засіданні встановлено, що 18.07.2007 року позивачка отримала від відповідача кредит у розмірі 91000 грн., за ці кошти вона придбала квартиру АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору №09-07/ИП/21, укладеного 18.07.2007 року на термін до 17.09.2021 року.

Згідно даного договору позивачка щомісяця сплачувала за графіком тіло кредиту у розмірі 535грн.29коп., щомісячну комісію за користування кредитом у розмірі 172 грн. 90коп. та 13,8% річних від суми залишку основного кредиту, що в сумі щомісячний платіж у 2014 році склав 1237 грн. 60коп. Однак, з січня 2014 року позивачка припинила його сплачувати через виниклі труднощі як сімейного, так і особистого характеру.

У зв»язку з цим у травні 2015 року відповідач звернувся до суду з позовом, в якому керуючись п.3.4 Кредитного договору та на підставі ст.1050 ЦК України просив достроково стягнути солідарно з ОСОБА_1 та поручителя, заборгованість по даному кредитному договору у розмірі 126196 грн.66коп., яка складається з: 37 728грн.51коп. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 13 118грн.85коп. - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; 672 грн.85 коп.- сума строкової заборгованості по відсотках; 9 347 грн.17коп. - сума простроченої заборгованості по відсотках; 172 грн. 90коп. - сума строкової заборгованості по щомісячній комісії; 2766 грн. 40коп. - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії; 64 389 грн.98коп. - сума нарахованої пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсотках; тобто висунув вимогу про стягнення простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, нарахованої пені, відсотків та щомісячної комісії станом на 05.05.2015року та стягнення решти отриманих кредитних коштів, тобто частини позики, що залишилася до сплати станом на 17.09.2021 року, яка в позові названа як «строкова заборгованість» та нарахованих на цю сум процентів.

Рішенням Кагарлицького районного суду від 24.05.2016 року позов задоволено частково та достроково солідарно стягненув з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_4 заборгованість по даному кредитному договору у розмірі 90196 грн. 66 коп., яка складається: 37 728 грн.51коп. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 13 118 грн. 85коп. - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; 672 грн. 85коп,- сума строкової заборгованості по відсотках; 9 347грн.17коп. - сума простроченої заборгованості по відсотках; 172 грн.90коп. - сума строкової заборгованості по щомісячній комісії; 2766грн. 40коп. - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії; 13425,96 грн пеня за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту; 9582,28грн. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 3381,74 грн. пеня за прострочення сплати заборгованості по щомісячній комісії.

При цьому, Кагарлицький районний суд зменшив лише розмір пені за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту, за прострочення сплати відсотків за користування кредитом і за прострочення сплати заборгованості по щомісячній комісії, так як він значно перевищував розмір збитків по кредиту.

Крім того, згідно прийнятого рішення суду, ОСОБА_1 та її поручитель ОСОБА_4 зобов»язані на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит» сплатити половину судового збору, тобто по 450,87грн. кожен.

За час розгляду справи Відповідач не збільшував свої позовні вимоги, зазначене рішення суду не оскаржував, на примусове виконання даного рішення до державної виконавчої служби не подавав.

В той же час, позивачка із рішенням Кагарлицького районного суду від 24.04.2016 року у справі №368/1615/15-ц повністю погодилася, тому після набрання даним рішенням законної сили 06.06.2016 року добровільно сплатила на рахунок Відповідача з призначенням «оплата кредитної заборгованості згідно рішення суду по кредитному договору №09-07/ИП/21 від 17.07.2007року» 46000 грн. 00 коп. згідно квитанції від 06.06.2016 року та згідно квитанції від 06.09.2016 року - 44196 грн. 66 коп., а також згідно квитанції від 06.09.2016 року - 901грн. 74 коп. з призначенням «відшкодування судового збору... ОСОБА_3 -450 грн. 87 коп., ОСОБА_4 - 450 грн. 87 коп.».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов 'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, в даному випадку Відповідач ( він же іпотекодержатель) звернувся з позовом до суду про дострокове повернення позики, а суд за цим позовом прийняв вищезазначене рішення.

Відповідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.17 іпотечного договору від 18.07.2007 року цей договір набуває чинності після його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем своїх зобов"язань за кредитним договором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 29 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання.

Аналогічні вимоги закріплені також у ст. 593 ЦК України, де в п.1 зазначено, що право застави припиняється у разі припинення зобов»язання, забезпеченого заставою.

Зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-939цс15 припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином.

ОСОБА_1 повністю виконавши рішення Кагарлицького районного суду від 24.05.2016 року у справі №368/1615/15-ц, виконала і зобов'язання за кредитним договором, тобто сплатила основну суму боргу та всі нарахування згідно договору та рішення суду. Про те, що вона виконала своє зобов»язання належним чином свідчать документи про сплату коштів згідно рішення суду.

Враховуючи, що забезпечені іпотекою зобов’язання за договором відновлювальної кредитної лінії є виконаними, зобов’язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору, є припиненими.

На звернення позивачки до відповідача про зняття арешту з квартири, останні відмовили та повідомили, що наявність зазначеного рішення суду від 24.05.2016 року та сплата коштів за договором, не звільняє її від припинення зобов»язань і що заборгованість її зросла та буде зростати аж до строку дії кредитного договору 17.09.2021 року.

Відповідно до ч.3 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки та припинення обтяжень, накладених у зв»язку з цією іпотекою, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ із змінами та доповненнями та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 клієнти мають право після повного виконання грошових зобов'язань перед банком, подати в ОСОБА_2 письмову Заяву та здійснити дії, пов'язані із державною реєстрацією припинення іпотеки та зняття заборони.

Обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження з предмету іпотеки, одержавши повідомлення установи банку про погашення кредиту та відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України також Проводить державну реєстрацію припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою.

Тому ОСОБА_1 звернулася і до державного нотаріуса Кагарлицької райдержнотконтори з метою зняття заборони з квартири, де отримала відмову у зв»язку з тим, що вона не надала відомостей про припинення договору іпотеки.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов’язків.

Відповідно до п.15 Іпотечного договору заставна за цим Договором не випускалася, правовстановлюючі документи на квартиру знаходяться в мене.

Відповідно до П.4. абз.4 Постанови Пленуму ВССУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012року №5 правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Дане стверджується копіями іпотечного договору, кредитного договору, відповіді банку від 04.11.2016 року, відповіді нотаріуса від 25.02.2017 року, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24.05.2016 року.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, за необхідне визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2, встановлену на підставі договору №09-07/ИП/21, укладеного 18.07.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит», вилучити з державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна – запис про заборону відчуження зазначеного майна.

Керуючись ст..ст. 213, 215, 224-226, 118,120 ЦПК України, ст..1, 3, 5, 12, 17 ЗУ «Про іпотеку», ст.. 3 ЗУ «Про заставу», ст.. 653 ЦК України, П.17 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012року №5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2, встановлену на підставі договору №09-07/ИП/21, укладеного 18.07.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит», вилучити з державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна – запис про заборону відчуження зазначеного майна.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст. 223 ч.1 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.

Суддя: Т.Є. Іванюта