Ухвала суду № 70071585, 02.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3837/16-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/1376/К/17 ОСОБА_1

Категорія 54 ( І ) Доповідач Бондар Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

при секретарі: Видрик А.А.

за участю: позивача - ОСОБА_2 ,

її представника ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг ОСОБА_5,

представника третьої особи Первинна профспілкова організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг, третя особа: Первинна профспілкова організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ОСОБА_4 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" ( надалі ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що після закінчення інституту з 01.08.1984 року працювала лаборантом хімічного аналізу конверторні вогнетриви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Наказом № 428 від 13.04.2016 року «Про внесення змін в організаційну структуру технічного управління», на базі та за рахунок штатних одиниць у складі технічного управління створено напрямок діяльності Відділ з вогнетривких матеріалів і управління відходами.

За штатним розкладом зазначеного відділу скорочена посада «інженер по нормуванню (конверторні вогнетриви)», яку займала позивач. Одночасно в штатний розклад була введена нова посада «інженер (конверторні вогнетриви)».

Наказом № 748/л від 13.07.2016року «Про звільнення з підприємства за скороченням штату ОСОБА_2 звільнено за п.1 ст. 40 КЗпІІ України.

Позивач із наказом про звільнення не погоджується, вважає його незаконним. Роботодавцем не було враховане її переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників в звязку зі змінами в організації виробництва і праці,рішенням виборного профспілкового органу відмовлено у наданні згоди ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"на її звільнення. Її посада була трансформована у нововведену посаду «інженер (конверторні вогнетриви)».

Тому, позивач, після уточнення позовних вимог просить суд: визнати Наказ № 748/л від 13.07.2016 року «Про звільнення з підприємства за скороченням штату ОСОБА_2С.» незаконним; поновити її на роботі на посаду «інженер з нормування (конвертерні вогнетриви)»; стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.07.2016 року по дату винесення судового рішення про поновлення на роботі; стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2017 року позов задоволено частково.Визнано незаконним наказ № 748/л від 13 липня 2016 року "Про звільнення з підприємства за скороченням штату ОСОБА_2С."Поновлено ОСОБА_2 на посаді інженера з нормування (конвертерні вогнетриви) ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг" з 14 липня 2016 року. Стягнуто зПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг на користьОСОБА_2середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 липня 2016 року по 24 квітня 2017 року в сумі 89179,93 грн. та моральну шкодув сумі 1000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1 994,20 грн. Рішення в частині поновленняОСОБА_2на посадіінженера з нормування (конвертерні вогнетриви) ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг"та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», вважає рішення першої інстанції незаконним, таким що не відповідає обставинам справи, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Зокрема вважають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висвноку, що позивач мала першочергове право на залишення на роботі, оскільки її посада по скороченню була єдиною, тому порівняльний аналіз відносно професійної підготовки позивача із іншими професіями не проводився.

Судом не враховано, що новостворена професія не є тотожною із професією, що обіймала позивач за функціональними обовязками. Не взято до уваги, що позивачу неодноразово надавались пропозиції щодо працевлаштування на підприємстві за наявними вакантними посадами.

Судом не враховано, що висновок первинної профспілкової організації є необґрунтованим, оскільки посада позивача, яку було скорочено єдина, тому порівняльний аналіз професійної підготовки зробити неможливо.

При визначенні розміру середнього заробітку судом не врахований розмір отриманої позивачем допомоги по безробіттю, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру стягнутих сум.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залиши без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню знаступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_2 прийнята на роботу 01.08.1984 року на посаду лаборанта хімічного аналізу 4 розряду в лабораторію стійкості та футеровки конверторів в Центральну заводську лабораторію комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». (а.с.4-7).

Відповідно до наказу від 13 квітня 2016 року за № 428 «Про внесення змін в організаційну структуру технічного управління», на базі та за рахунок штатних одиниць у складі технічного управління поряд з іншими створено напрямок діяльності Відділ з вогнетривких матеріалів і управління відходами (а.с.8-13).

Згідно з вказаним наказом були внесені зміни в організаційну структуру технічного управління 15 квітня 2016 року, а також для дотримання вимог ст. 42 КЗоТ України про переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у звязку зі змінами в організації виробництва і праці (а.с. 49-57).

Як вбачається з матеріалів справи, 13 липня 2016 року було видано наказ № 748/л «Про звільнення з підприємства за скороченням штату ОСОБА_2С» відповідно до якого ОСОБА_2 була звільнена за скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.14).

Позивачу було надіслано попередження № 4 від 04.05.2016 року, згідно якого було запропоновано вакантні робочі місця, які були на підприємстві, зокрема місце тунельника та сортувальника коксу на коксо-хімічному виробництві (а.с.16).

Судом встановлено, що відповідно до актів № 5 від 04 травня 2016 року, та №8 від 15 червня 2016 року ОСОБА_2 відмовилася від переведення на іншу роботу в межах підприємства (а.с.59-62).

Як вбачається з матеріалів справи головіПервинної профспілкової організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було представлено для розгляду, звільнення ОСОБА_2 по скороченню штату працівників по п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.63-65).

Відповідно до виписки з протоколу засідання Первинної профспілкової організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ОСОБА_4 акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 30 червня 2016 року за № ПК-467, відмовлено у згоді із звільненням ОСОБА_2 у звязку з тим, що роботодавцем не було враховане її переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у звязку зі змінами в організації виробництва і праці (а.с.66).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції керувався ст.ст.40,42,49 КЗпП України та дійшов висновку, що позивач наділена переважним правом залишення на роботі, оскільки має стаж роботи 31 рік, протягом 4 років працювала на керівних посадах, має високий рівень кваліфікації, приймала участь у науково-дослідних роботах, що свідчить про її високий професійний рівень. Отримавши обґрунтовану відмову профспілкового органу на звільнення працівника ОСОБА_2, відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не мав правових підстав для її звільнення, тому поновив позивача на роботі стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інтонації, з огляду на наступне.

Спір між сторонами виник стосовно обґрунтованості та законності звільнення позивача ОСОБА_2 з підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за п.1 ст.40 КЗпП України.

Частиною 3 ст. 64 ГК України, передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис. Відповідно до ч.2 ст. 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Стаття 43 Конституції України передбачає гарантії громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП України, розглядаючи трудовий спір, повязаний зі звільненням у звязку із скороченням штату, суди мають зясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або ж власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Стаття 42 КЗпП України передбачає, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 із наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного орагну первинної профспілковї організації (ч. 4, 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ч. 5, 7 ст. 43 КЗпПУ) лише у двох випадках: якщо профспілковий орган у встановлений законом строк не повідомив про прийняте рішення у письмовій формі або у випадку відсутності обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення.

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Розглядаючи трудовий спір,суд має зясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови і не вправі давати оцінку обґрунтованості самого рішення. Наявність обґрунтування, що має недоліки, які стосуються його всесторонності, повноти, правильності, достатності, відповідності чи невідповідності фактичним обставинам не дає підстав для висновку про відсутність обґрунтування. Під обґрунтованою відмовою профспілкового органу слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах чинного трудового законодавства та ділових (професійних) якостях працівника. Необґрунтованою відмовою профспілкового органу вважається відмова, якщо в рішенні профспілки не має посилань на порушення роботодавцем норм трудового законодавства щодо підстав і порядку вивільнення працівника.

Як видно з виписки протоколу засідання президіума профкому ОСОБА_7 Кривий Ріг" відмовляючи у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 з роботи, профспілковий орган посилався на норми, які регулюють правовідносини між сторонами, та є достатньо вмотивованим.

Колегія суддів важає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач ОСОБА_7 Кривий Ріг" отримав обґрунтовану відмову профспілкового органу у наданні згоди на звільнення позивача ОСОБА_2, тому не мав право на її звільнення.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого з відповідача на користь ОСОБА_2 виходячи з кількості робочих днів вимушеного прогулу та середньоденного розміру заробітної плати.

Відповідно довідки ПАТ «АрсклорМіттал Кривий Ріг» середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 452,69 грн.(а.с.17).

Час вимушеного прогулу позивача становить 197 робочих днів за період з14 липня 2016 року по 24 квітня 2017 року. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнутий судом у розмірі 89179,93 грн. Є вірним.

Посилання представника відповідача ПАТ «АрсклорМіттал Кривий Ріг» в апеляційній скарзі на зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу на розмір отриманих позивачем сум по безробіттю, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.Дана позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі № 6-511цс16 від 25 травня 2016 року.

Можливе в подальшому стягнення з відповідача виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, не може бути підставою для зменшення середньго заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки не передбачений законодавством.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно не обґрунтованості висновку первинного профспілковоогокомітету по відмові в наданні згоди , не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: