Ухвала суду № 70069904, 10.10.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1571/15

Провадження № 4с/175/19/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.,

при секретарі – Пренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: начальник Олександрійського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на неправомірне рішення, –

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просив суд визнати неправомірним рішення начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 27.03.2017, заявленого у виконавчому провадженні №49471419, зобов'язати начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.03.2017, заявлене у виконавчому провадженні №49471419.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.08.2015 по справі №175/1571/2015-ц, яке набрало законної сили 16.11.2015, позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволений повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 398,70 грн., пені за порушення строків виконання робіт за договором №ДК 05/12-10 від 02.10.2010 та договором №ДК 06/12-10 від 02.10.2010. 17.11.2015 для примусового виконання вказаного рішення суду Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області виданий виконавчий лист. 27.11.2015 постановою головного державного виконавця ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_4 відкрите виконавче провадження №49471419 із примусового виконання заочного рішення Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 14.08.2015 по справі №175/1571/2015-ц, ОСОБА_3 (боржник) установлений строк для самостійного виконання вказаного рішення суду до 03.12.2015. ОСОБА_3 (боржник) заочне рішення не виконала по сьогоднішній день, її місце перебування на сьогоднішній день теж невідоме. Листом від 04.04.2017 за вих. №13.17-27/4766 начальник ВДВС ОСОБА_2 повідомив скаржника про те, що в задоволенні його клопотання від 27.03.2017 відмовлено з мотивів недоцільності, так як ОСОБА_3 оголошена в розшук ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2015 (помилка в даті, у дійсності - 24.07.2015) по справі №203/4279/2015-ц. Заявник зазначає, щодо неправомірності дій начальника ВДВС ОСОБА_2, та звернувся до суду щодо захисту своїх порушених прав.

Заявник в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, заявник скаргу підтримав з підстав, що в ній зазначені, і просив її задовольнити.

ОСОБА_2, дії якої оскаржуються, в судове засідання також не з’явився, в матеріалах скарги наявні заперечення, відповідно до яких вважає її не обґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, наявні заперечення на скаргу, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 384 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 Цивільного процесуального кодексу України), незалежно від місця виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» «Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії».

Як встановлено судом листом від 04.04.2017 за вих. №13.17-27/4766 начальник ВДВС ОСОБА_2 повідомив скаржника про те, що в задоволенні його клопотання від 27.03.2017 відмовлено з мотивів недоцільності, так як ОСОБА_3 оголошена в розшук ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.06.2015 (помилка в даті, у дійсності - 24.07.2015) по справі №203/4279/2015-ц, однак дія є неправомірною, оскільки прийнято всупереч вимогам ч. 1 ст. 18, п. 1 ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» «Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом».

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішення начальника ВДВС ОСОБА_2 про відмову в задоволенні клопотання звернутися до суду з поданням оголосити розшук боржника - ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №49471419, фактично є відмовою державного виконавця вжити заходи розшуку боржника, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року №6 «За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи».

Таким чином дії начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 були вчинені не у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження та призвели до порушення прав заявника та засад виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об’єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208 210, 387 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: начальник Олександрійського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на неправомірне рішення – задовольнити.

Визнати неправомірним рішення начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 27.03.2017, заявленого у виконавчому провадженні №49471419.

Зобов'язати начальника Олександрійського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.03.2017, заявлене у виконавчому провадженні №49471419.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О. Ребров