Постанова № 70069436, 27.10.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11952/17

Провадження № 2-а/161/905/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 р. Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Якушеву Р.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку в адміністративній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу “ЖБК Еталон” до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОК “ЖБК Еталон” звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу № 25 від 31.05.2017 року про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт №ВЛ083171020217 від 12 квітня 2017 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк».

23 жовтня 2017 року позивач збільшив позовні вимоги та доповнив позов вимогою про зобов'язання відповідача видати наказ про відновлення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк» від 12 квітня 2017 № ВЛ083171020217 та зобов'язанні відповідача направити вказаний наказ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для включення відомостей щодо декларації в Єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів у терміни визначенні чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що жодна з підстав вказаних відповідачем не відповідає фактичним обставинам справи та не обґрунтована нормами чинного законодавства, що відповідач діяв у не передбачений законом спосіб. Вважає, що відповідачем було скасовано реєстрацію декларацій без достатніх правових підстав та що хоча перевірку було призначено але її не було проведено, а зазначені в акті перевірки дані не відповідають фактичним.

Також позивач зазначає, що відповідачем було порушено норми процесуального права, а саме скасування реєстрації декларацій відбулось безпідставно; скасування декларації відбулось без фактичного виїзду на об'єкт; скасування декларації відбулось по спливу більш як трьох місяців з дня подачі документів для її реєстрації.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з тих підстав, що статтями 36, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено право органів ДАБК скасовувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт в тому числі у разі виявлення ознак того, що об'єкт є самочинним будівництвом, а також у разі порушень вимог містобудівного законодавства та у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, відповідач вважає, що у позивача відсутній проект на «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк», а відтак декларацію необхідно скасувати. Зазначені вище обставини відповідачем було встановлено під час проведення позапланової перевірки, які стали підставою для скасування спірної декларації про початок виконання будівельних робіт, а отже відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 квітня 2017 року за реєстраційним № ВЛ083171020217 Відділом ДАБК Луцької міської ради була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк ».

Спірні правовідносини виникли стосовно здійснення позивачем містобудівної діяльності, а отже врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038).

Пунктом три частиною сьомою статті 36 Закону №3038 (в редакції, чинній на час подання декларації про початок виконання будівельних робіт, а також станом на день скасування цієї декларації), декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Пункт 3 вказаної норми частини сьомої статті 36 Закону №3038 кореспондується з положеннями пункту 5 статті 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 відповідно до якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

З аналізу вищенаведеного законодавства можливо дійти висновку, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Частиною другою статті 39-1 Закону №3038 передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

З зазначених положень містобудівного законодавства слідує, що декларація про початок будівельних робіт може бути скасована у разі встановлення підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети (ч.2 ст. 39-1 Закону) та встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ч.3 ст. 36 Закону).

Як вбачається з наказу про проведення позапланової перевірки № 83 від 12.05.2017 року перевірку призначено на підставі п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553)., а саме: на підставі звернення Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 11.05.2017 року №6677/58/04-17, на підставі звернення депутата ОСОБА_3 № 5 від 03.05.2017 року та необхідності перевірки припису від 04.05.2017 року.

Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи зазначене вище, із змісту наказу № 83 від 12.05.2017 р., не випливає жодна із підстав для проведення позапланової перевірки, передбачених порядком № 553. Щодо зазначеної у наказі № 83 від 12.05.2017 року підстави необхідності перевірки виконання припису, суд проаналізувавши припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.05.2017 року прийшов до висновку, що із даного припису не випливає факту порушення позивачем містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки у приписі відповідач вимагав допустити посадових осіб до перевірки, а будь-яких порушень, які підлягали б виправленню чи усуненню не вказано.

Слід зазначити, що правомірність призначення та проведення позапланової перевірки на підставі вимоги правоохоронних органів можлива, лише у разі існування належно оформленої та виданої вимоги, а не листа (звернення). Така вимога має відповідати законодавству України, а не носити прохальний характер та підстави вимоги мають містити у собі інформацію про внесення відомостей до ЄРДР. Лист Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 11.05.2017 року №6677/58/04-17 не містить жодної інформації про відкрите кримінальне провадження чи про існування процесуального документу, який може бути трактований як вимога.

Відповідно до ст. 110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Отже, рішення слідчого в процесі кримінального провадження про необхідність проведення перевірки та доручення на її проведення повинно прийматись у вигляді постанови слідчого, а не шляхом направлення звернень до органів державної влади.

За таких обставин, у Відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки.

Згідно п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п.п. 16-17 вищезазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В силу п.п. 18, 21 вищезазначеного Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що відповідачем проведена позапланова перевірка з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОК “ЖБК ЕТАЛОН” «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк», про що складений акт від 24 травня 2017 року. В акті зазначено, що перевірка проведена в присутності голови ОК “ЖБК Еталон”, однак в наданому примірнику акту відсутні підписи останнього щодо присутності під час перевірки та отримання примірника акту.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення господарюючому суб'єкту відповідних заходів та/або санкцій. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Крім того, висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки господарюючий суб'єкт має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання щодо застосування санкцій за результатами перевірки. Натомість, висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо діяльності (бездіяльності) господарюючого суб'єкта.

У даному випадку про проведення перевірки Позивача було повідомлено за день до проведення перевірки. Вказані дії Відповідача виключили можливість Позивача виконати вимоги посадових осіб контролюючого органу. Також з огляду на об’єм витребуваних Відповідачем документів, повідомлення Позивача надісланням вимоги про їх надання перед самою перевіркою, фактично виключило можливість їх надання контролюючому органу до завершення перевірки.

Крім того, Позивач повідомляв Відповідача про відсутність голови кооперативу у м. Луцьк 18 та 19 травня 2017 року, листами, що містяться в матеріалах справи. Всупереч цьому перевірка була проведена за відсутності голови кооперативу та/або інших представників Позивача, що не заперечувалося представником відповідача.

П. 9 порядку № 533 визначено, що державний архітектурно – будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.

Висновки акту перевірки за таких обставин є також незаконними, оскільки містять у собі зазначену недостовірну інформацію, зроблені без участі позивача, а відповідно без аналізу документів, які вимагав відповідач.

Долучені до акту фотоматеріали жодним чином не підтверджують факт виявлених порушень, оскільки відсутні будь-які докази того, що вказані фото були зроблені саме на об’єкті будівництва, а також невідомо коли і ким вони були зроблені.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки позивача в даний період.

Відповідно до статті 6 Закону N 877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Однак, як вбачається із наказу № 83 від 12.05.2017 року та із направлення на проведення перевірки № 83 від 12.05.2017 року відповідачем не зазначено питань, які підлягали перевірці.

Отже, суд приходить до висновку про протиправність призначення та проведення позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням може бути здійснене також шляхом використання практики Європейського суду з прав людини.

Гарантії статті 6 § 1 включають зобов’язання судів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (H. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їх справа була ретельно розглянута.

Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов’язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суоминен проти Фінляндії), § 36).

Стаття 6 § 1 зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (Van de Hurk v. the Netherlands (ОСОБА_2 де Гурк проти Нідерландів), § 61; Garcнa Ruiz v. Spain (ОСОБА_3 проти Іспанії) [ВП], § 26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dйc.); Perez v. France (Перез проти Франції) [ВП], § 81).

Отже, суди мають вивчити наступне:

- основні аргументи сторони (Buzescu v. Romania (Бузеску проти Румунії), § 67 ; Donadze v. Georgia (Донадзе проти Грузії), §35);

- заяви, що стосуються прав і свобод, які гарантуються Конвенцією і її протоколами: національні суди повинні розглядати такі справи з особливою суворістю і ретельністю (Wagner and J.M.W.L. v. Luxembourg (ОСОБА_2 і J.M.W.L. проти Люксембургу), § 96).

На думку суду, скасовуючи декларацію про початок виконання будівельних робіт об'єкта будівництва, який знаходиться на кінцевому етапі будівництва, лише з формальних підстав та бездоказових припущень, не маючи фактично підтверджених обставин, які зазначені в оскаржуваному наказі, відповідач діяв нерозсудливо та непропорційно, оскільки скасування такої декларації є крайнім заходом, який допускається лише у разі наявності грубих порушень містобудівного законодавства. На підтвердження відсутності підстав скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт є видача відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24 травня 2017 року з терміном виконання до 25 липня 2017 року. Відтак, видаючи припис про усунення порушень містобудівного законодавства відповідач, 31 травня 2017 року виніс оспорюваний наказ, що суперечить суті видачі припису та діяльності відповідача, оскільки скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт унеможливлює виконання припису позивача , що ставить позивача у завідомо безвихідне становище.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача видати наказ про відновлення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк» від 12 квітня 2017 № ВЛ083171020217 та зобов'язанні відповідача направити вказаний наказ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для включення відомостей щодо декларації в Єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів у терміни визначенні чинним законодавством суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки скасування наказу № 25 від 31.05.2017 року тягне за собою обов’язок для відповідача відновити скасовану декларацію, повернувши все у первинний стан, який існував до винесення оспорюваного наказу, тобто відповідний запис, щодо декларації, повинен бути відновлений у реєстрі. З урахуванням вимог ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Волинської області 25 від 31 травня 2017 про визнання протиправним та скасування наказу щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт винесені з порушенням ст. 36, ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, а саме: визнати протиправним та скасувати наказ № 25 від 31.05.2017 року про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт №ВЛ083171020217 від 12 квітня 2017 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 25 від 31.05.2017 року про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт №ВЛ 083171020217 від 12 квітня 2017 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Новочерчицька, 5, м. Луцьк». В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради на користь ОК “ЖБК Еталон” судові витрати у розмірі 1600 грн (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно подається до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_4