Рішення № 70066735, 01.11.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12484/17

н/п 2/640/2959/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять встановити факт проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 однією сім'єю з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., у період з 2001 року по день смерті ОСОБА_7 та визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 спадкоємцями четвертої черги за законом. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що позивачі з 1990 року по сьогоднішній день вони проживають у комунальній квартирі АДРЕСА_1 однією сім'єю. З 2001 року у вищезазначеній квартирі також проживав ОСОБА_7. Позивачі піклувалися про ОСОБА_7, оскільки він був одинокою людиною, у нього не залишилося прямих родичів та людей, котрі могли б піклуватися про нього. Через особливості характеру, а пізніше через хвороби, які спричиняли неможливість забезпечувати достойне власне існування, ОСОБА_7 потребував допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_7 помер. Спільно проживаючи, починаючи з 2001 року по день смерті ОСОБА_7 позивачі взяли на себе відповідальність по догляду за ним, забезпечували його усім необхідним, у тому числі ліками, які ОСОБА_7 приймав для лікування та профілактики хвороб, здійснювали платежі за комунальні послуги та брали на себе всі витрати, пов'язані з побутом, до самої його смерті. Також за кошти позивачів було проведено ремонтом вікон всієї квартири. Після смерті ОСОБА_7 позивачі здійснили його поховання. Проживаючи однією сім'єю, вони вели спільний побут, кухня та санітарний вузол були спільними. 06.03.2008 р. позивачі приватизували 51/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності. Так як сім'я позивачів стала найближчими людьми для ОСОБА_7, 13.06.2007 р. він оформив довіреність на ім'я ОСОБА_1 для вчинення дій щодо одночасної приватизації 49/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1, у якій проживав ОСОБА_7 Таким чином, всіма питаннями щодо приватизації цієї частини квартири займалася ОСОБА_1 відповідно до наданої ОСОБА_7 довіреності та 06.03.2008 р. ОСОБА_7 також отримав свідоцтво про право власності на житло. Відповідно до зазначеної довіреності позивачці ОСОБА_1, зокрема, надавалось право розпоряджатися майном ОСОБА_7 у чому б воно не складалося та де б воно не знаходилося, також укладати та підписувати всі дозволені законом справи по управлінню та розпорядженню майном, придбавати, відчужувати, в тому числі подарувати на користь ОСОБА_3 належну ОСОБА_7 частину квартири АДРЕСА_1. Довірялось також одержувати всі грошові суми та компенсації з усіх місць, осіб і установ, у тому числі пенсійні виплати, користуватися та розпоряджатися рахунками та банківськими сейфами у будь-яких банках, з правом повного їх закриття тощо. Вищезазначене свідчить про те, що така довіра до членів сім'ї ОСОБА_3 з боку ОСОБА_7 та відносини, які між нами склалися, могли бути лише за умови, що ОСОБА_7 проживав з позивачами однією сім'єю. Підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_7, ведення спільного побуту, піклування про його стан здоров'я, комфортні умови його проживання витікає також з того, що з часу приватизації 49/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_7, з 06.03.2008 р. до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. не вбачалося корисливих мотивів щодо його майна на користь сім'ї ОСОБА_3. Позивачка ОСОБА_1 не скористалась при його житті своїм правом відповідно до довіреності, зокрема, подарувати частину квартири позивачці ОСОБА_3 Таким чином, позивачі вважають, що вони проживали однією сім'єю з спадкодавцем ОСОБА_7 більше п'яти років до часу відкриття спадщини та є спадкоємцями четвертої черги. Із Єдиного реєстру судових рішень позивачам відомо, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2017 р. у справі № 640/4538/16-ц за заявою Харківської міської ради, заінтересована особа управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради визнано відумерлою спадщиною 49/100 частин квартири АДРЕСА_2, які належали ОСОБА_7, тому вважають, що встановлення факту проживання однією сім'єю, може вплинути на права й обов'язки Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Представник відповідача Харківської міської ради проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими, в позові просив відмовити.

Позивач ОСОБА_4 та представник відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, тому суд розглядає справу в їх відсутність.

Суд, вислухавши позивачів та їх представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.12.2007 р. - 51/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 належить позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4

49/100 частини цієї ж комунальної квартири належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.12.2007 р.

Позивачі стверджують, що з 2001 року та по день смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., вони проживали у АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_7, надавали йому допомогу, сплачували за комунальні послуги, за свій рахунок встановили вікна в квартирі, за свої кошти здійснили поховання померлого, тому вважають, що проживали однією сім'єю з ОСОБА_7 у період з 2001 року по день його смерті, тому просять визнати позивачів спадкоємцями четвертої черги за законом.

Доводи позивачів про те, що вони з 2001 року проживали однією сім'єю з ОСОБА_7, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, вирішували питання про придбання ліків, продуктів та речей не підтверджені належними та допустимими доказами.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Тобто, першою умовою для закликання до спадкування спадкоємців четвертої черги є проживання однією сім'єю.

Відповідно до вимог статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Суд вважає, що факт сумісного проживання одній комунальній квартирі позивачів та ОСОБА_7 в даному випадку не підтверджує факт проживання позивачів та ОСОБА_7 однією сім'єю, оскільки позивачі і ОСОБА_7 є власниками частин комунальної квартири АДРЕСА_3, проживали разом в зв'язку з реєстрацію за спільною адресою та належністю сім'ї ОСОБА_4 і ОСОБА_7 частини кватири, особові рахунки по якій розділено.

Позивачами не доведено факту ведення спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, з чим закон пов'язує виникнення права для визнання факту проживання однією сім'єю.

Надані позивачами квитанції про сплату за комунальні послуги та чеки на придбання лікарських засобів, а також наявність довіреності від імені ОСОБА_7 на здійснення відповідних дій в його імені не є належними доказами, підтверджуючими факт проживання позивачів та ОСОБА_7 однією сім'єю.

Позивачами не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих той факт, що позивачі і ОСОБА_7 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, оскільки надання допомоги сусіду по комунальній квартирі по придбанню ліків та продуктів харчування, а потім поховання його за власні кошти не підтверджує факт проживання однією сім'єю, наявність у сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_7 спільного побуту, взаємних прав та обов'язків.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, їх діти позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в 2001 році були неповнолітніми особами та не вели самостійний спосіб життя, тому позивачів не можна вважати особами, які у відповідності до вимог ст.3 СК України проживали однією сім'єю з ОСОБА_7, були пов'язані з ним спільним побутом, взаємними правами та обов'язками.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Позивачі вважають себе спадкоємцями четвертої черги. Проте, хоча з моменту смерті ОСОБА_7, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 р., пройшло вісім років, позивачі не заявляли про свої права на спірну квартиру, не звертались із заявами про прийняття спадщини чи встановлення факту проживали зі спадкодавцем ОСОБА_7 однією сім'єю до відкриття спадщини.

Положеннями ст.1277 ЦК України встановлено, що, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Сторони погоджуються з тим, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2017 по справі № 640/4538/16-ц визнано відумерлою спадщиною 49/100 частин квартири АДРЕСА_4 та передано до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Таким чином суд, ухвалюючи вищезазначене рішення від 27.01.2017 р., встановив відсутність спадкоємців за заповітом і за законом після смерті ОСОБА_7, тому і визнав спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_7 відумерлою.

Представник Харківської міської ради повідомив, що Рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 690/17 «Про комунальну власність м. Харкова» 49/100 частин квартири АДРЕСА_2 включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Згідно ст. ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачі не довели ті обставини, на які вона посилались як на підставу своїх вимог і не надали докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, тому приймаючи до уваги викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., у період з 2001 року по день смерті ОСОБА_7 та визнання позивачів спадкоємцями четвертої черги за законом.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 169, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1264, 1268, 1270, 1277 ЦК України, ст.3 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ