Вирок № 70066732, 06.11.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4066/17

Номер провадження 1-кп/629/467/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Дьолога В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - Остапенко С.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимий,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

встановив:

10 жовтня 2017 року ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де у нього виник умисел на таємне викрадення системного блоку марки «АSRосk FМ2А58М-DG3+», яким він тимчасово користувався та який належить його матері ОСОБА_1 Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_1 і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, ОСОБА_3 таємно викрав вище вказаний системний блок вартістю 621 грн. Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_3 із місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

30.10.2017 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченимОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачений дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні судом встановлено, щоОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України

Судом з'ясовано, що обвинуваченийОСОБА_3 цілком усвідомлює свої права, визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпіла пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 ч.1 п.2 КПК України, просила затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим, потерпілою, визначена у межах санкції ст. 191 ч. 1 КК України, з врахуванням ст. 68 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі ст. 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 100, 126, п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілоюОСОБА_1, укладену 30 жовтня 2017 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1 від 19.07.2005р.) на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4755 від 24.10.2017 року в розмірі 296 гривень 61 коп., перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов