Рішення № 70062215, 01.11.2017, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/432/17

Номер провадження 2/213/600/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.

при секретарі Ладухіній І.С.

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

брав участь відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі за минулий період, у розмірі 1/4 частки його заробітку щомісячно, починаючи з 06.02.2014, і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, посилаючись на те, що вони з відповідачем знаходилися у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб з відповідачем розірвано 19.05.2003. Після розірвання шлюбу донька постійно проживає з нею, відповідач сплачував аліменти на її утримання, але після досягнення донькою повноліття припинив надавати матеріальну допомогу.

У серпні 2013 року донька вступила на денне відділення Криворізького національного університету, де навчається за державним замовленням, отримує стипендію. Відповідач за весь час її навчання надав лише один раз 500,00 грн. та двічі на прохання дочки по 1000 грн. Вона періодично працює, в час, коли не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, тому має невеликі доходи, наприклад у січні 2017 року вони складали 1280 грн., у лютому 3200,00 грн.

Оскільки донька щоденно витрачає кошти да проїзд до навчального закладу та повернення додому у розмірі 32,00 грн., її стипендії фактично вистачає лише на проїзд, а інші витрати на продукти харчування, оплату комунальних послуг та інші бере на себе позивач. Вона особисто двічі направляла претензію відповідачу з вимогою добровільно сплачувати аліменти дитині, в тому числі пропонувала сплатити заборгованість за минулий період, але перша претензія повернулася за закінченням терміну зберігання, а інформація щодо вручення відповідачу іншого листа, відсутня до цього часу.

Зазначила, що відповідач є працездатним, тому може надавати допомогу повнолітній доньці на час її навчання в учбовому закладі.

Після відкриття провадження у справі позивач надала додаткові пояснення до позову, в яких зазначила про те, що на час подання позовної заяви донька навчалася та отримувала освітньо-кваліфікацій рівень бакалавр, згідно з долученою до позову довідкою, термін її навчання закінчувався 30.06.2017. Зараз (станом на 06.09.2017) донька закінчила четвертий курс КНУ, отримала диплом бакалавра, та у липні 2017 вступила до магістратури цього навчального закладу, також на денну форму навчання зі строком навчання до 30.01.2019 року. Також зазначила, що з липня 2016 року їхня з відповідачем донька - ОСОБА_4 не отримує стипендію. Обгрунтовуючи вимогу про стягнення аліментів за минулий період, позивач зазначила, що особа може звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів протягом усього терміну існування права на аліменти, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту його виникнення. Причини, за яких вона раніше не зверталася за примусовим стягненням аліментів, не мають значення. Вказала, що ухилення Відповідача від виконання домовленості про сплату аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, надає їй право просити суд стягнути заборгованість по аліментам за минулий період - з 06.02.2014 року. Відповідач достовірно знав, що донька навчається і потребує матеріальної допомоги, але не виконував домовленість батьків про сплату аліментів та надавав допомогу ОСОБА_4 з нерегулярно, що в решті-решт і змусило її написати йому претензію, а потім звернутися з позовом до суду, приймаючи також до уваги перебіг строку позовної давності. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому порядку, в судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, та про підтримання позовних вимог /а.с.55,73,90/.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно, в установленому порядку,надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити /а.с.54,74,91/.

Належним чином повідомлена третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, будь-яких пояснень стосовно позову або заперечень проти нього не надала.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача та третіх осіб.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.09.2017 суду позовні вимоги визнав частково, погоджується на сплату аліментів у розмірі 1/8 частки своїх доходів, суду пояснив, що він не ухилявся від сплати аліментів та навіть після виповнення доньці 18 років, допомагав їй на її прохання. Домовленостей з позивачем стосовно надання допомоги на час навчання доньці він ніяких не має. Погоджується надавати допомогу на час її навчання у розмірі, який буде відповідати його матеріальному стану.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 підтримала заперечення відповідача проти позовних вимог у розмірі ? частки його доходу з врахуванням заборгованості, пояснила, що вони погоджуються на стягнення аліментів на період навчання доньки відповідача у розмірі 1/8 частки доходу, оскільки позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі. Зазначила, що відповідно до чинного законодавства обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, виникає в тому числі у разі потреби у матеріальній допомоги та наявності у батьків можливості надавати таку допомогу. Так, коли донька зверталася до батька за допомогою, він їй допомагав, домовленості з позивачем у нього не було ніякої. Позивач надала свої претензії тільки у листопаді та грудні 2016 року, раніше - в період з 2014 року вона претензій не мала. З березня 2017 року повнолітня донька відповідача не виходить з ним на звязок, оскільки у їх відносини втрутилася позивач, яка не бажає врахувати матеріальний стан відповідача, який досі віддає борги, що брав для проведення тяжкої операції, з 2008 року перебуває на обліку у лікаря-невропатолога, сам потребує постійного лікування, витрачає кошти на медичні препарати. Отже стан здоровя відповідача незадовільний, але він змушений працювати на промисловому підприємстві, оскільки сам потребує коштів, йому також потрібно сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини від іншого шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки відносини у другій сімї нестабільні. У разі задоволення позовних вимог у розмірі ? частки, неповнолітня та повнолітня доньки відповідача будуть знаходитись у нерівному матеріальному становищі, оскільки на утримання доньки від другого шлюбу з відповідача рішенням суду стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частки його доходу. Також просила врахувати, що у позивача стабільний матеріальний стан, а також те, що повнолітня донька мала перерву у навчанні протягом 2-х місяців, оскільки після того, як 30.06.2017 отримала диплом бакалавра, почала отримувати ступень магістра тільки з 01.09.2017.

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачем відносини не підтримує, не спілкується, а з донькою спілкувався до того часу, поки позивач не звернулася до суду. Донці завжди казав, щоб зверталася за допомогою, коли це буде потрібно. Надавав їй кошти у розмірі 500 грн, і по 1000 грн. Просив врахувати, що з 2003 року він сплачує аліменти на другу дитину, а також його стан здоровя, оскільки він переніс операцію у 2008 році. Зазначив, що від сплати аліментів він ніколи не ухилявся, працював з 2011 року до березня 2017 року в ТОВ «Промремонт», а в наступному в Інгулецькому ГЗК. Заборгованість, що утворилася, пояснює тим, що коли він змінював місце роботи, загубився оригінал виконавчого документу, тому за період, поки стягувач зверталася до суду за видачею дублікату, виникла перерва у стягненні аліментів, і утворилася деяка заборгованість. Також просив врахувати, що матеріальне становище позивача досить добре, вона придбала новий автомобіль, у доньки своя квартира, де вона мешкає з молодим чоловіком у цивільному шлюбі. Будь-які домовленості з позивачем заперечував.

Заслухавши відповідача, його представника, пояснення відповідача, надані ним як свідком, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач дійсно є батьком, а позивач матірю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій 06.02.2014 року виповнилось 18 років /а.с.5/. З наданої суду довідки, повнолітня донька мешкає з позивачем /а.с.8/.

Встановлено також, що ОСОБА_4 з 01.09.2013 року навчалася на геолого-екологічному факультеті ДВНЗ «Криворізький національний університет» з денною формою навчання, за державним замовленням, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», термін закінчення навчального закладу - 30.06.2017 року, отримувала стипендію, розмір якої в період з червня 2016 по листопад 2016 становить 879,45 грн., в грудні 2016 914,93 грн., в січні 2017 825,00 грн., з лютого по червень 2017 включно розмір її стипендії становив 1100,00 грн., що підтверджується відповідними довідками навчального закладу /а.с.21,22,143/.

Згідно з інформацією ДВНЗ «КНУ» від 08.08.2017 ОСОБА_4 з 01.09.2017 зарахована до складу студентів 1-го курсу , ОКР магістр, денної форми навчання /а.с.128/.

Довідкою від 01.09.2017 підтверджується, що навчання ОСОБА_4 закінчується 31.01.2018 /а.с.144/.

Згідно з наданими позивачем довідками, в січні лютому 2017 року вона працювала та отримувала заробітну плату у середньому розмірі 2215,00 грн, звільнена з посади 29.06.2017, та з 11.07.2017 по 31.07.2017 перебувала на обліку в центрі зайнятості безробітна, отримувала допомогу в сумі 1086,12 грн. /а.с.33, 115,116/. Як вбачається із письмових поясненнях позивача, наданих суду 06.09.2017, вона перебуває на обліку по цей час та отримує допомогу у розмірі 1086,12 грн /а.с.133/.

Встановлено також, що відповідач працює, знаданої ним довідки вбачається, що його середня заробітна плата за період з січня 2016 року по березень 2017 року після утримання обовязкових платежів становила 4323,02 грн., із якої в зазначений період утримувались аліменти у розмірі 16,67 % на користь третьої особи - ОСОБА_5 /а.с. 76/.

Середня заробітна відповідача за квітень-червень 2017 року становить після утримання обовязкових платежів 7094,79 грн. /а.с. 150/.

Відповідач має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.75/, на утримання якої рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 10.09.2003 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку відповідача, на користь ОСОБА_5, тобто третьої особи у справ /а.с.78/.

Оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст.198 СК батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідна позиція викладена в п.20 Постанови Пленуму №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з якою обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З урахуванням фактично встановлених обставин справи, матеріального становища відповідача, який працює, має регулярний стабільний дохід, а також, враховуючи те, що повнолітня донька, яка продовжує навчання, не працює, отримувала стипендію тільки до 30 червня 2017 року у розмірі 1100,00 грн. і знаходилася на той час на утриманні позивача, враховуючи матеріальний стан позивача, яка постійно не працює, суд приходить до висновку, що повнолітня дочка потребує допомоги, а відповідач може надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, яка продовжує навчання.

При цьому суд враховує, що відповідач позов визнав частково, доньці допомагає за її проханням, чого не заперечувала позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, що розглядається, та що підтвердилося показами відповідача, які він надав суду, як свідок, а також те, що на утриманні позивача знаходиться ще одна дитина від другого шлюбу.

Суд не приймає як докази надані документи стосовно стану здоровя відповідача, оскільки вони свідчать тільки про його хворобу та лікування у 2008 році, а ніяк не є доказом витрачання коштів на лікування у спірний період /а.с. 151-152/. Навпаки, суд в якості доказу працездатності відповідача враховує довідку, згідно з якою, починаючи з 21.03.2017, він працює на промисловому підприємстві гірничо-добувної галузі /а.с.150/.

Одночасно суд враховує, що встановлений законом розмір прожиткового мінімуму на одну особу на 2017 рік становить 1600,00 грн, а отже з урахуванням стипендії, яку отримує повнолітня донька, а також, враховуючи, що обидва з батьків мають обовязок допомагати повнолітньої доньці, яка потребує допомоги, суд вважає, що справедливим буде стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 частки його доходу. На думку суду, саме такий розмір аліментів буде відповідати інтересам повнолітньої доньки і не тягне за собою скрутного матеріального становища для відповідача.

Вирішуючи питання щодо заявленої позивачем вимоги в частині стягнення аліментів за минулий період, суд керується наступним.

За приписами ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно зі ст.191 СК Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Згідно з ч.2 цієї статті аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Оскільки позивачем не надано належних доказів ухилення відповідача від сплати аліментів, претензії, на які посилається позивач, відповідачем отримані не були, про що позивач зазначає також в своєму позові. Весь час після досягнення дочкою повноліття, відповідач працював, тричі надавав доньці на її прохання кошти, що не заперечується позивачем та свідчить про те, що донька спілкувалася з батьком, а отже позивач, як і повнолітня донька не були позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів раніше, після досягнення донькою повноліття.

При цьому суд критично ставиться до пояснень позивача щодо невиконання відповідачем домовленостей щодо утримання доньки, оскільки доказів існування такої домовленості позивачем суду не надано, а відповідач заперечує про її укладання.

Відповідно до ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Однак, доказів укладання договору в розуміння положень зазначеної статті суду також не надано.

Встановленим в судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини з аліментних обовязків батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, що передбачено ст.199 СК України.

При цьому, судом враховується, що повнолітня донька сторін - ОСОБА_4 навчалася до 30.06.2017, а потім продовжила навчання з 01.09.2017. Згідно наданої суду останньої довідці період навчання закінчується 31.01.2018 року, тому аліменти підлягають стягненню саме за зазначений період.

За таких обставин позовні підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 182,199-200 СК України, ст.ст. 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1, на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки, з усіх видів заробітної плати (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з 08 лютого 2017 року по 30 червня 2017 року, та з 01 вересня 2017 року до закінчення навчання, тобто по 31 січня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Це рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в сумі платежів за один місяць.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подано, або якщо апеляційну скаргу подано, то після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 01 листопада 2017 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03 листопада 2017 року.

Суддя О.М. Нестеренко