Ухвала суду № 70060655, 19.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Київ К/800/15244/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Єрьоміна А.В.,

Голяшкіна О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання незаконним та скасування припису Інспекції від 5 листопада 2013 року № 4-10747-11-3.

В обґрунтування позову Товариство зазначило, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Інспекцією прийнято оскаржуваний припис.

Зазначали, що деякі пункти припису не містять вимог на усунення виявлених порушень та мають строк виконання не передбачений законодавством. На думку позивача, викладені у приписі порушення є такими, що не відповідають дійсності, не підкріплені належними доказами, фактами.

Посилаючись на необґрунтованість та винесення припису з порушенням норм чинного законодавства, просили його скасувати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 1 - 14, 16, 17, 19, 21 - 29, 32 - 34, 36 - 38 припису Інспекції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 травня 2001 року проведена первинна державна реєстрація юридичної особи - ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код юридичної особи - 30454644). Видами діяльності за КВЕД-2010 останнього є: добування руд інших кольорових металів, добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, будівництво інших споруд, оптова торгівля металами та металевими рудами, неспеціалізована оптова торгівля. Клас професійного ризику виробництва Товариства - 62.

В період з 9 по 29 жовтня 2013 року Інспекцією проведена планова перевірка дотримання Товариством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 29 жовтня 2013 року та припис від 5 листопада 2013 року № 4-10747-11-3, який містить 38 пунктів.

Задовольнивши позовні вимоги в частині скасування пунктів 1, 2, 4, 7, 12, 16, 17, 19, 24, 28 припису, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що вони не містять будь-якого терміну їх виконання, а лише встановлюють строк - «Постійно», а тому зміст вказаних пунктів не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Абзацами 2 та 3 статті 1 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначається Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034; далі - Порядок).

За правилами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до пункту 4.22. Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

При цьому, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців (пункт 4.25. Порядку).

З аналізу наведених норм вбачається, що припис Інспекції повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну їх усунення, але не більше ніж 6 місяців.

При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких Товариство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Як вбачається з оскаржуваних пунктів припису, ними покладено на Товариство обов'язок щодо дотримання загальних норм Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Водного Кодексу України, Земельного Кодексу України, Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про відходи».

Вказане свідчить про неприпустимість винесення припису з постійним терміном виконання та вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього.

Посилання Інспекції на попереджувальний та рекомендаційний характер вказаних у приписі вказівок, які направлені на припинення грубих порушень вимог природоохоронного законодавства та недопущення їх в подальшій діяльності підприємства, не приймається судом до уваги, оскільки вказане спростовується сутністю такого розпорядчого документу, як припис, який є обов'язковим для виконання у визначені строки.

Викладене свідчить про протиправність прийнятого Інспекцією припису в цій частині.

Щодо оскаржуваних пунктів 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 припису, колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що у пункті 3 припису висунута відповідачем вимога Товариству становить термін виконання до 1 лютого 2014 року. При цьому, умови виконання заходів, які зазначені в екологічній картці були внесені у спеціальний дозвіл на користування надрами, наданого підприємству у розрізі «Особливі умови».

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6 серпня 2010 року № 321 «Про затвердження форми спеціального дозволу на користування надрами у 2010 році», в розділі Особливі умови зазначаються особливі умови користування надрами, які необхідно виконувати надрокористувачу під час користування надрами.

Враховуючи вказане, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності конкретних термінів виконання зазначених умов у законодавстві, адже такі є обов'язковими до виконання у період дії спеціального дозволу на користування надрами, який надано позивачу.

Разом з тим, Товариством укладені договори з ТОВ «Дніпроводпроект» (спеціалізоване підприємство) на проведення робіт по розробці проекту водоохоронної та прибережної захисної смуги від 1 червня 2013 року № 13009 та проекту землеустрою встановлення меж в натурі (на місцевості) об'єктів природно-заповідного фонду від 22 серпня 2013 року № 13029. Строки виконання вищевказаних робіт обумовлені календарними планами, що є додатками до відповідних договорів, виконуються в межах дії спеціального дозволу, тому є такими, що виключають порушення вимог екологічної картки та спеціального дозволу на користування надрами.

У пункті 5 відповідач висунув Товариству вимогу щодо вжиття заходів боротьби з бур'янами до 25 листопада 2013 року.

Однак, судами встановлено, що на підприємстві регулярно проводяться заходи по прибиранню та виконанню санітарно-епідеміологічних норм на проммайданчиках № 1 (кар'єр) та № 2 (доводочна дільниця). Згідно з внутрішньою документацією підприємства, останнє прибирання території до моменту проведення перевірки проводилося 13 вересня 2013 року на підставі наказу генерального директора Товариства від 11 вересня 2013 року № 39, що виданий на підставі службової записки начальника відділу охорони навколишнього природного середовища від 10 вересня 2013 року № 247/1. Прибирання проводиться зусиллями співробітників підприємства на місцях у робочий час у складі 2-х чоловік. Підприємство повністю забезпечене інвентарем для проведення прибирання. Для покосу бур'янів підприємством 6 вересня 2011 року за видатковою накладною від 15 вересня 2011 року № 1210 від ДП «Форест-Д» придбана Мотокоса Stihl FS87 з комплектом змінних дисків. Кожне півріччя змінні диски оновлюються з причини зношування під час використання. Для забезпечення можливості покосу бур'янів у другому півріччі 2013 року за видатковою накладною від 21 червня 2013 року № 759 від ДП «Форест-Д» підприємством придбані чергові комплекти дисків Stihl 250x3 FS80, 120, Stihl 230x4 FS300, 400, 450, які використовувались для покосу бур'янів під час прибирання території 13 вересня 2013 року.

Таким чином, оскільки матеріалами справи спростовані встановлені відповідачем порушення, зокрема щодо наявності надмірної кількості бур'янів на підприємстві, колегія суддів погоджується, що вказаний пункт припису є безпідставним та необґрунтованим, отже таким, що підлягає скасуванню.

У пункті 6 Інспекцією висунута вимога щодо усунення до 1 лютого 2014 року порушення в частині розробки інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Судами встановлено, що у 2013 році, до початку перевірки Інспекції, на підприємстві вже були проведені роботи по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. На підтвердження заявлених відомостей надано копії звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариством проммайданчик № 1 (кар'єр) від 2013 року, звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариством проммайданчик № 2 (доводочна збагачувальна фабрика) 2013 року, які розроблені ТОВ «НВК «Барель-Груп» та зареєстровані у Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області.

Крім того, Товариством розроблені документи щодо обсягів викидів, а саме: документи, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Товариства по проммайданчиках № 1 та № 2, прийняті до розгляду Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, лист від 4 березня 2013 року № 201009-002107-004-2013. По результатам проведених робіт Товариством одержано Дозволи № 1220700000-56 та № 1222600000-29 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Під час перевірки позивачем передані працівникам Інспекції відповідні інвентаризаційні документи. Це підтверджується актом прийому-передачі документації від 11 жовтня 2013 року № 1.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком про протиправність даного пункту припису, який підлягає скасуванню.

Пунктом 8 припису зобов'язано позивача забезпечити ведення первинного поточного обліку у сфері охорони атмосферного повітря та встановлено позивачу термін виконання до 1 грудня 2013 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство забезпечує ведення первинного поточного обліку у сфері охорони атмосферного повітря відповідним веденням журналів ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення і їх характеристик» та ПОД-3 «Журнал обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок», але виключно при наявності відповідних організованих стаціонарних джерел забруднення атмосфери по проммайданчику № 2 (доводочна фабрика) - журнали ПОД-1 та ПОД-3 ведуться; по проммайданчику № 1 (кар'єр) не ведуться, тому що на об'єкті немає організованих джерел викидів, що підтверджуються дозволом № 1220700000-56 на викиди. Вказані документи були передані відповідачу під час проведеної перевірки.

Таким чином, судами встановлено, що на час перевірки всі вимоги щодо ведення первинного поточного обліку у сфері охорони атмосферного повітря виконувалися позивачем у повному обсязі.

У пунктах 9 та 10 Інспекція встановила термін виконання приписів щодо розрахунків податкових зобов'язань та статистичної звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки податкового зобов'язання з екологічного податку нараховуються щоквартально, складається відповідна статистична звітність з нульовими показниками, тому що підприємство на теперішній час не здійснює виробничої діяльності і знаходиться на стадії реконструкції виробничих потужностей. Це підтверджується відповідними матеріалами справи, а терміни надання звітності підприємством не порушуються та подаються у відповідності з діючим законодавством.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що пункти 8, 9, 10 припису є протиправними та підлягають скасуванню.

Пунктом 11 припису визначено до 1 лютого 2014 року розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства проект нормативів ГДС на скидання стічних вод в водний об'єкт через балку Широка.

У 2005 році на підприємстві розроблений робочий проект «Разработка части Волчанского титано-циркониевого месторождения для отработки технологии обогащения при строительстве Демуринского ГОКа», з розділом - оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). У розділі «Водне середовище» була детально описана та відображена - оцінка впливу проектуємої діяльності на водні об'єкти, прораховані ризики та розроблені заходи. Згідно розробленого проекту у випадку підняття рівня води вище відмітки, потенційний «аварійний» водоскид буде направлений (вздовж дамби) в лог балки Широка, а не через балку Широка у незрозуміло які водні об'єкти, як це зазначено в приписі.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу. На підприємстві передбачена замкнута система зворотного водопостачання, а відведення (скиди) стічних вод у водні об'єкти - відсутні.

Пунктом 2.1. вказаної Методики передбачено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються, зокрема, скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод.

Тобто, при наявності розроблених на підприємстві нормативів ГДС внаслідок аварійних скидів нараховуються відповідні збитки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено розробки нормативів граничнодопустимих скидів (ГДС) виключно на випадок аварійної ситуації.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15 грудня 1994 року № 116 «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами», а саме пунктом 1.9. визначено, що величини ГДС речовин встановлюються: для скидів зворотних вод безпосередньо у водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ); для скидів в інші зосередження вод - у водогосподарські системи (ВГС) та частини природних ландшафтів (див п. 1.3.), що мають гідрографічний зв'язок з ВНЯ; для скидів у ВГС, що використовуються відповідно до п. 1.2.

В інших випадках можуть встановлюватись обмеження на скид зворотних вод, виходячи з галузевих норм використання ВГС, вимог охорони підземних вод, охорони інших природних середовищ. Ці обмеження не відносяться до ГДС речовин.

У проекті Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) Товариства, який розроблений та затверджений відповідно до діючого законодавства, пройшов державну експертизу, зазначено: «Вплив запланованої діяльності на поверхневі води (водні об'єкти) - виключено, тому що в районі гірничих робіт їх нема». На вищенаведений проект одержаний висновок державної екологічної експертизи № 138.

Судами встановлено, що ресурс місцевих джерел водопостачання, а саме: балка Широка, придатних для цілей промислового водопостачання - відсутній по причині сухого русла вищенаведеної балки та маловодних підземних річок. Балка Широка не є водним об'єктом, що підтверджується довідками Держкомзему Васильківського району за формою 6-ЗЕМ разом із графічними експлікаціями, згідно яких вищезгадана балка Широка є земельною ділянкою категорії «Сільськогосподарські землі», а саме: «пасовища», з цільовим призначенням - «ділянка для сінокосіння та випасання худоби». Дані факти знайшли своє підтвердження та вбачаються з відповідних матеріалів справи, при цьому спростовуючи твердження Інспекції щодо розроблення проекту нормативів ГДС на аварійний водоскид у лог балки Широка.

Згідно з абзацом 2 пункту 2.8 Інструкції про порядок розробки та затвердження ГДС речовин у водні об'єкти із зворотними водами, для випусків зворотних вод на «рельєф», звідки вони не можуть надходити до водних об'єктів, ГДС речовин не розробляються.

Щодо пунктів 13 та 14 припису, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що відповідач протиправно приписує позивачу необхідність організації ведення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення; забезпечення в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму забору та скидання води.

Так, судами встановлено, що на підприємстві у 2013 році розроблені індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та одержаний Дозвіл на спеціальне водокористування.

Колодязь, який знаходиться на дільниці доводочної фабрики, оснащений вимірювальною апаратурою, що здійснює облік забору води. Свердловина, яка знаходиться на дільниці доводочної фабрики, буде обладнана вимірювальною апаратурою перед введенням її в експлуатацію. На даний момент свердловина не введена в експлуатацію та не обладнана мотором відкачки. В даний час вищенаведена дільниця - не працює та не використовується.

Слід відзначити, що первинний облік у сфері водопостачання та водовідведення на підприємстві організований і ведеться згідно Журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами за формою № ПОД-11.

Також, колегія суддів зазначає, що у пунктах 21, 22, 23, 25, 26, 27 оскаржуваного припису Інспекція робить безпідставні посилання на порушення норм чинного природоохоронного законодавства та необхідність їх усунення до 01 лютого 2014 року.

Судами встановлено, що на підприємстві у 2012 році проведена робота по інвентаризації відходів у відповідності з фактичним виробництвом, а також з урахуванням потенційного утворення відходів на наступний рік. Результати інвентаризації згідно звіту про інвентаризацію відходів та розрахунок граничних показників утворення відходів для Товариства за 2012 рік погоджені в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища, що вбачається з листа Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 7 листопада 2012 року № 7097/0/2-12.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 року № 2034 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» інвентаризація відходів - це комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.

Так, на підставі проведеної інвентаризації відходів визначено склад і властивості відходів, розроблені нормативи граничних показників, проводився первинний облік, розроблені реєстрові карти та технічні паспорти відходів - 21-н технічний паспорт, лист про погодження Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 12 листопада 2012 року № 1/1-323, виготовлені реєстрові картки на усі об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів, одержані дозволи, ліміти на утворення, розміщення відходів від 31 грудня 2013 року № 382 та від 27 листопада 2012 року № 918 в установленому законодавством порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що вказані документи надані для ознайомлення відповідачу під час перевірки.

Як вказує позивач, відходи електроізоляційних матеріалів на підприємстві не утворюються, тому що роботи виконуються спеціалізованими підприємствами. Пил ГОУ сепарації руд не є відходами, тому що у відповідності з технологією збагачування, накопичується у бункері, потім повертається у зворотний цикл, шляхом додавання його у колективний концентрат. Використання кольорових металів у виробничих процесах підприємства не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів робить висновок про протиправність пунктів 21, 22, 23, 25, 26, 27 припису, які підлягають скасуванню.

Що стосується пункту 29 припису, варто зауважити на те, що відповідачем не зазначено в чому саме полягає порушення Товариством вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві укладені договори зі спеціалізованими підприємствами, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів і мають відповідні ліцензії, а саме: договір від 12 червня 2012 року № 1206-ВМ з ТОВ «Метал» про приймання на утилізацію відпрацьованих хімічних джерел струму, макулатури склобоя, полімерних відходів, гумових відходів, текстильних вторинних матеріалів, металобрухту чорних металів, договір від 9 лютого 2012 року № 33 з ПП «Екосервіс-Т» про утилізацію технологічних відходів за переліком, договір від 5 березня 2013 року № 6 з ФОП ОСОБА_3 про вивезення, складування та окучування побутового сміття. Відходи від збагачення пісків та розкривні породи частково використовуються для господарських цілей передбачених робочим проектом, та у подальшому будуть використані на рекультивацію відпрацьованого кар'єрного простору, тому не є відходами згідно зі статтею 4 Закону України «Про відходи».

Отже, судами встановлено, що в цій частині позивач належним чином виконує заходи по утилізації, що підтверджує протиправність висунутого пункту припису Інспекції, тому такий підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів робить висновок про протиправність винесених відповідачем пунктів 32, 33 оскаржуваного припису, оскільки судами підтверджено ті факти, що ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням фактичного виробництва та ПЛАС (План ліквідації та локалізації аварійних ситуацій) розроблені на підприємстві у відповідності з діючим законодавством, що вбачається з повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки Товариства за 2013 рік. Інспекцією не доведена правомірність тверджень про невідповідність даного документа та необхідності виконання повторних робіт з цього приводу, тим більше що така вимога не передбачена нормами чинного законодавства. До того ж, матеріали були розглянуті та схвалені Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду України листом від 30 серпня 2013 року № 12-13/1947, що підтверджується матеріалами справи.

План ліквідації аварії ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» Новоандріївський кар'єр, розроблений згідно вимог чинного законодавства у 2012 році.

Відповідно до пунктів 4.15 та 4.16 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року № 112 про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, ПЛАС належить переглядати через кожні 5 років. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (приписом) органів Держгірпромнагляду, а також при змінах у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об'єктах).

З урахуванням зазначеного, є правильним висновок судів попередніх інстанцій, що юридична реорганізація підприємства шляхом приєднання іншого підприємства не підпадає під перелік підстав для позачергового перегляду ПЛАСу, тому вказаний пункт припису є незаконним та підлягає скасуванню. А матеріали ідентифікації і ПЛАС надані під час перевірки Інспекції, що також вбачається з матеріалів справи.

Щодо пункту 34 припису, колегія суддів зазначає, що вимоги вказаного пункту також не знайшли підтвердження своєї правомірності під час розгляду справи.

Судами вірно зазначено, що неприпустимо після проведеної перевірки вказувати на винесення припису без врахування всіх обставин справи, що склались. Тим більше, що припис щодо надання додаткових документів після закінчення перевірки є помилковим зі сторони перевіряючого органу. Чинним законодавством передбачений порядок проведення відповідної перевірки та винесення припису щодо усунення порушень чинного природоохоронного законодавства вже після складання акту перевірки, дослідження відповідних документів, обставин.

Окрім того, на розгляд Інспекції наданий проект, який є попереднім і потребує коригування по закінченню розробки кар'єру, відповідно до вимог законодавства та проектних рішень. На теперішній час на підприємстві розробляється проект гірничо-технічної рекультивації у складі робочого проекту, по закінченню, якого буде проведена державна екологічна експертиза. Надання матеріалів, які стосуються виконання вимог природоохоронного законодавства у 2012 році, відносяться до компетенції відповідальних осіб іншої юридичної особи, а саме: ТОВ «Демуринська збагачувальна фабрика», до діяльності якої у 2012 році позивач не мав жодного відношення. Що стосується вимоги відповідача про надання документів щодо видалення рідких відходів, то знайшли своє підтвердження ті факти, що вивіз госпфікальних рідких відходів з підприємства буде здійснюватися після заповнення відповідної ємності. За останні 3 роки вивозу стоків не було, тому що підприємство більшість часу не працювало.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що пункт 34 припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимог, викладених у пунктах 36, 37, 38 припису, то колегія суддів зазначає, що вони є протиправними з огляду на те, що висунені позивачу без дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства щодо строків виконання припису, про що вже було зазначено вище. Це, зокрема, передбачено нормами Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Тим більше, що відповідач протиправно визначає необхідність проведення відповідних заходів після відновлення діяльності підприємства, що є неприпустимим.

Відповідно до підпункту г) частини другої пункту 4 Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011 (далі - Положення), Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Проте, відповідач всупереч встановленого порядку під час проведення перевірки встановлює правильність складання вказаних дозволів, що є протиправним.

Згідно з підпунктом в) частини другої пункту 4 Положення Держекоінспекція, в тому числі, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин. Натомість працівники Інспекції перевіряють правильність розробки дозволів та лімітів, що підтверджує протиправність висунених пунктів та порушення відповідачем вимог вказаного Положення.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності пунктів 36, 37, 38 оскаржуваного припису.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі № 804/15626/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: