Ухвала суду № 70060147, 25.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1739/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року податковий орган звернувся з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 на користь держави суму заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі - 24977,81грн. та перерахувати суму податкової заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб - 24 977, 81 грн. на р/р: 31416715700008, код платежу 18011000, Одержувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/38016923, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що за відповідачем рахується податковий борг з транспортного податку у розмірі - 24 977, 81 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року стягнуто з фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь держави суму заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі - 24977 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім)грн. 81коп. та перерахувати суму податкової заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб - 24 977, 81 грн. на р/р: 31416715700008, код платежу 18011000, Одержувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/38016923, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1, зазначаючи, що об'єкт оподаткування є спільною сумісною власністю, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що згідно інформації Територіального сервісного центру №5141 Регіонального сервісного центру в Одеській області від 21.01.2016 р. ОСОБА_2 є власницею TOYOTA LAND CRUISER 2012 р.в., номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна 4461 см3.

21.10.2015 р. позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф № 4690-17, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. Податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача, що підтверджується копією фіскального чеку у матеріалах справи.

Згідно облікових карток станом на 31.12.2015 року у ОСОБА_2 рахувалась переплата у розмірі 22,19 грн., отже сума боргу складає 24977,81 грн.

ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області з метою погашення податкового боргу було направлено відповідачу податкову вимогу №9586-17 від 26.09.2016 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи, однак відповідачем сума боргу сплачена не була, податкове повідомлення-рішення та податкова вимога в судовому порядку відповідачем не оскаржена.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за податковим повідомленням-рішенням є узгодженою.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ПК України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Згідно підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до підпункту 267.5.1. пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Водночас, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 р.

На підставі підпунктів 14.1.124, 14.1.163, 14.1.220, 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються у такому значенні: новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію; перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше; рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах; транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

За правилами пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

За змістом підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

В ході судового розгляду встановлено, що автомобіль марки TOYOTA, моделі LAND CRUISER, номер кузова НОМЕР_2, легковий універсал В, з об'ємом двигуна 4461 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_3, перша реєстрація проведена 27.04.2013 р. за фізичною особою ОСОБА_2 на праві власності. Інші відомості щодо реєстрації даного транспортного засобу за іншими власниками відсутні. Тобто на дату прийняття податкового повідомлення - рішення (21.10.2015 р.) термін використання вказаного автомобіля складав менше п'яти років та останній є об'єктом оподаткування, а позивач є платником транспортного податку у відповідності до підпункту 267.1.1, 267.2.1 статті 267 ПК України.

На підставі пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що податкове повідомлення рішення від 21.10.2015 р. № 4690-17 відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось.

Отже, заборгованість за податковим повідомленням-рішенням є узгодженою.

Пунктом 59.1 та 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що податковим органом сформовано та направлено на адресу ОСОБА_2 податкову вимогу форми "Ф" № 9586-17 від 26.09.2016 року на суму 24977,81 грн., що була отримана останньою (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За правилами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас колегія суддів зазначає, що податкові відносини не впливають на порядок розподілу об'єкта оподаткування, який є спільною сумісною власністю апелянта.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі 815/1739/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 30 жовтня 2017 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин