Постанова № 70059998, 05.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів у відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради, в якому з урахуванням уточнень, змін та доповнень, просила суд:

- зобов'язати комунальний заклад «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради визнати датою закінчення експертизи, розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року;

- зобов'язати комунальний заклад «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради визнати датою встановлення інвалідності 12 березня 2012 року, замість 22 жовтня 2014 року;

- стягнути з комунального закладу "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради та Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу "Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради солідарно 20000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1

Постановою від 28 березня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов:

- зобов`язав Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради визнати датою закінчення експертизи розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року;

- зобов`язав Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради визнати датою встановлення інвалідності 12 березня 2012 року;

- в решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 1-5), в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, та в цій частині ухвалити нову постанову, якою задовольнити ці вимоги в повному обсязі. Також апелянт просить змінити оскаржену постанову в частині задоволених вимог та зобов'язати відповідачів визнати датою закінчення експертизи розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року.

При цьому апелянт зазначає, що відмова відповідачів визнати датою закінчення експертизи розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року не є одноразовою відмовою, а є довготривалими систематичним порушенням відповідачами її прав, що підтверджено численними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Також апелянт вважає необґрунтованою відмову у відшкодуванні за рахунок відповідачів, моральної шкоди, яку апелянт зазначала внаслідок протиправності дій відповідачів, на підтвердження чого надала суду належні докази - медичні документи, докази звернення до юристів за отриманням консультацій.

Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради також, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу (т. 3 а.с. 21-23), в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині, якою задоволені позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки задоволені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду судової справи, оскільки дата закінчення проведення експертного дослідження визначена законом.

ОСОБА_1 надала письмові заперечення на апеляційну скаргу Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради (т. 3 а.с. 67-70), в яких просить відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги.

Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради та Херсонська міська медико-соціальна експертна комісія №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради не надали письмових заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_1

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 12 березня 2012 року ОСОБА_1, відповідно до направлення КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» від 12 січня 2012 року, була оглянута лікарями МСЕК № 3 та 19 березня 2012 року - лікарем обласної МСЕК, в зв'язку з вирішенням питання про продовження групи інвалідності.

За наслідками цих оглядів та з врахуванням заочного висновку позаштатної загальноінститутської медико-експертної комісії Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності від 14 травня 2012 року №117 МСЕК №3 23 травня 2012 року прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у продовженні групи інвалідності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року в справі №821/4653/13-а, яка набрала законної сили, визнано нечинним рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3 від 23 травня 2012 року щодо відмови ОСОБА_1 у подальшому визначенні групи інвалідності та зобов'язано Херсонську міську медико-соціальну експертну комісію № 3 провести медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 з метою вирішення питання про продовження групи інвалідності.

На виконання рішення суду в адміністративній справі №821/4653/13-а МСЕК №3 проведено медико-соціальну експертизу ОСОБА_1, про що складений акт № 304/11 від 16 квітня 2014 року, згідно якого позивача інвалідом не визнано.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2015 року в справі №821/4052/14, яка набрала законної сили, визнано протиправним рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 від 16 квітня 2014 року про відмову ОСОБА_1 у встановленні інвалідності.

Суд першої інстанції зазначив, що в постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2015 року в справі №821/4052/14, серед іншого, зазначено наступне:

«Досліджений в судовому засіданні акт №304/11 огляду МСЕК №3 та довідка про невизнання інвалідом підтверджує факт проведення обстеження ОСОБА_1 16 квітня 2014 року. Підставою для проведення експертизи і винесення експертного рішення в акті зазначена постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року. Однак, в порушення вимог пунктів 3, 17 Положення про медико-соціальну експертизу експертиза проведена без оформлення форми №088/о та проведення медичних досліджень хворої.

Як пояснили представники відповідача-1 в судовому засіданні при проведенні експертизи були використані медичні показники, які містяться в медико-експертній справі ОСОБА_1, зокрема, «Направлення на МСЕК" форми № 088/о від 12 березня 2012 року. Тобто до уваги комісією взяті медичні показники позивача двохрічної давнини. При цьому представниками відповідача-1 не наведено норму закону, яка б дозволяла проведення медико-соціальної експертизи без "Направлення на МСЕК» форми № 088/о.

Суд не бере до уваги доводи відповідачів-1 про погодження ОСОБА_1 на проведення експертизи по медичних документах за 2012 рік, так, як таке погодження не є підставою для проведення медико-соціальної експертизи без «Направлення на МСЕК».».

Таким чином, суд першої інстанції в цій справі встановив, що рішення МСЕК №3 від 16 квітня 2014 року та від 23.05.2012 року визнані нечинними, тобто є такими, що не відповідають ознакам законного рішення.

Також суд першої інстанції зазначив, що в абз.9 арк.5 постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2015 року в справі №821/4052/14, встановлено, що «В зв'язку з нервовими і фізичними навантаженнями внаслідок протиправного рішення МСЕК №3 суттєво погіршився стан здоров'я позивача, що відображено в акті огляду МСЕК № 820/18 від 22 жовтня 2014 року, на підставі якого ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності.»

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що кінцевим законним рішенням, прийнятим за результатами медико-соціальної експертизи ОСОБА_1, є рішення №820/18 від 22 жовтня 2014 року, прийняте за результатами переогляду та яким встановлено третю групу інвалідності безстроково, тобто, фактично медико-соціальне експертиза від 12 березня 2012 року оформлена кінцевим законним рішенням лише 22 жовтня 2014 року. При цьому суд першої інстанції зауважив, що доказів протилежного відповідачі суду не надали.

Вирішуючи спір по суті, посилаючись на встановлені судовими рішеннями фактичні обставини справи та припис на ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 5 КАС України, на преамбулу та ч.ч. 1, 2 ст. 2,ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п. 1, п. 5, п. 12, п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, п. 3, п. 8, п. 22, п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, суд першої інстанції в цій справі встановив, що повторний огляд позивача фактично не проводився, оскільки всі рішення медико-соціальної експертної комісії за результатами огляду ОСОБА_1 від 12 березня 2012 року скасовано в судовому порядку, за винятком останнього рішення про встановлення ІІІ групи інвалідності безстроково від 22 жовтня 2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що МСЕК №3 завершила процедуру проведення медико-соціальної експертизи від 12 березня 2012 року прийняттям мотивованого та обґрунтованого рішення №820/18 від 22 жовтня 2014 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності безстроково, незважаючи на ту обставину, що в тексті цього рішення маються записи «повторний огляд» та «мета огляду - переогляд», фактично саме ним остаточно закінчено проведення медико-соціальної експертизи.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання комунального закладу "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради визнати датою закінчення експертизи розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року, що в світлі викладених обставин та судових рішень, які набрали законної сили, є беззаперечним фактом, оскільки єдиним обґрунтованим та мотивованим висновком медико-соціальної експертизи від 12 березня 2012 року є рішення №820/18 від 22 жовтня 2014 про встановлення інвалідності безстроково.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з послідовним прийняттям неправомірних та необґрунтованих рішень, що в подальшому скасовувались в судових інстанціях, МСЕК №3 прийняла зазначене рішення лише через 953 дні з моменту початку огляду позивача в березні 2012 року, що, у сукупності із встановленими фактичними обставинами, є підставою для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання комунального закладу "Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Херсонської обласної ради визнати датою встановлення інвалідності 12 березня 2012 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., суд першої інстанції, з посиланням на Постанову Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначив, що при розгляді цієї справи позивач не надав суду належних доказів спричинення їй моральної шкоди, а тому такі вимоги є необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради має бути залишена без задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 року у справі № 821/4653/13-а, яка набрала законної сили 18.03.2014 року (ЄДРСР № 37462866), та якою скасоване рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради від 23.05.2012 року та зобов'язано провести експертизу з метою вирішення питання про продовження ОСОБА_1 групи інвалідності; постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року у справі № 821/4052/14, яка набрала законної сили 11.11.2015 року (ЄДРСР № 42747535, № 54601903), та якою визнано протиправним рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради від 16.04.2014 року про відмову ОСОБА_1 у встановлені інвалідності, та стягнуто з Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.; враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 5 КАС України, на преамбулу та ч.ч. 1, 2 ст. 2,ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п. 1, п. 5, п. 12, п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, п. 3, п. 8, п. 22, п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що процедура проведення медико-соціальної експертизи, яка розпочата 12 березня 2012 року, була закінчена прийняттям мотивованого та обґрунтованого рішення №820/18 від 22 жовтня 2014 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності безстроково.

Таким чином, є правильними висновки суду першої інстанції, що підтверджені матеріали справи та встановленими судовими рішеннями фактичними обставинами, про наявність правових підстав для визначення датою закінчення експертизи розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року, та як наслідок для визнання датою встановлення інвалідності 12 березня 2012 року, що відповідає приписам п. 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.

Проте апеляційний суд зазначає, що визнаючи наявність правових підстав для визначення датою закінчення експертизи розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року, та як наслідок датою встановлення інвалідності 12 березня 2012 року, суд першої інстанції зобов'язав, тільки одного відповідача визнати датою встановлення інвалідності 12 березня 2012 року, що з урахуванням позовних вимог та тривалості порушення відповідачами прав позивача не в повній мірі відповідає відновленню порушених прав.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що як Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради так і Херсонська міська медико-соціальна експертна комісія №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради мають бути зобов'язані визнати датою встановлення інвалідності ОСОБА_1 - 12 березня 2012 року.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради про те, що спір із зазначеного питання не підлягає вирішенню судом. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідачі вичерпали свої повноваження щодо встановлення дати інвалідності ОСОБА_1, порушивши при цьому п. 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, в той час як п. 25 цього ж положення позивачу надано право на оскарження рішень комісії, яким і є визначення дати встановлення інвалідності.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи «в решті позовних вимог», в мотивувальній частині постанови не виклав обставини за наявності яких він дійшов висновку про відмову у задоволенні такої позовної вимоги, як визнання протиправним рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради від 17 вересня 2012 року щодо відмови у подальшому визначенні групи інвалідності (т. 1 а.с. 199).

Апеляційний суд зауважує, що зазначене оскаржене рішення має бути скасоване внаслідок скасування попереднього та наступного аналогічних рішень комісії, судовими рішеннями які набрали законної сили, та внаслідок закінчення процедури проведення медико-соціальної експертизи, яка розпочата 12 березня 2012 року, прийняттям мотивованого та обґрунтованого рішення №820/18 від 22 жовтня 2014 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності безстроково.

Посилаючись на послідовність порушення відповідачами прав позивача на протязі 953 днів, суд першої інстанції, зазначаючи про ненадання позивачем належних доказів, відмовив у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Проте апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Після уточнень та доповнень позовних вимог позивач просила - стягнути з Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради та з Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради солідарно у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що систематичне порушення відповідачами прав позивача змусили позивача звертатись до суду за захистом, що привело її до сильної нервової напруги на межі нервового і психологічного зриву, зробило її стійким гіпертоніком, викликало серцево-легеневу недостатність, принесло моральні і фізичні страждання. Для оскарження протиправних дій та рішень відповідачів позивач вимушена була звертатися в судові інстанції місцевого та вищого рівнів, намагаючись відновити свої права, та у зв'язку з цим - до юристів для отримання правничої допомоги.

Апеляційний суд встановив, що зазначені доводи підтверджені матеріалами справи (т. 1 а.с. 137-139, т. 2 а.с. 68-69, 89, 91, 194-195), що також відображено в акті огляду МСЕК № 820/18 від 22 жовтня 2014 року, на підставі якого ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності, та в якому зазначено про суттєве погіршення стану здоров'я позивача.

Також апеляційний суд зазначає, що для захисту порушених прав позивач була змушена звернутись до суду, відвідувати судові засідання, отримувати в державних органах документи на підтвердження певних фактів, що вимушувало її багато рухатися при наявності захворювання опорно-рухомого апарату.

Також апеляційний суд зазначає, що факт завдання ОСОБА_1 моральної шкоди вже встановлений судовим рішенням, зокрема постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № 821/4052/14 (т. 2 а.с. 35-37).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

З урахуванням вказаних та встановлених при апеляційному розгляді справи обставин, характеру спричиненої моральної шкоди ОСОБА_1, послідовне прийняття неправомірних та необґрунтованих рішень, які в подальшому скасовувались в судових інстанціях, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів (солідарно) на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до помилкового застосування норм матеріального і процесуального права в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради має бути залишена без задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_1 має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.

Зобов`язати Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради визначити датою закінчення експертизи, розпочатої 12 березня 2012 року - 22 жовтня 2014 року.

Зобов`язати Комунальний заклад «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради та Херсонську міську медико-соціальну експертну комісію №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради визначити датою встановлення інвалідності ОСОБА_1 - 12 березня 2012 року.

Визнати протиправним рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради від 17 вересня 2012 року щодо відмови у подальшому визначенні групи інвалідності.

Стягнути з Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №3 Комсомольського району (офтальмологічного) комунального закладу «Херсонський обласний центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради та з Комунального закладу «Херсонський обласний Центр медико-соціальної експертизи» Херсонської обласної ради солідарно на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень)

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець