Постанова № 70059200, 31.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. cправа№ 910/16803/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Власова Ю.Л.

секретар Ігнатюк Г.В.

за участю

представників: позивача - Закутнєв А.В.;

відповідача-1 - не з`явилися;

відповідача-2 - не з`явилися;

ДВС - Іванюта І.М.;

заінтересованої особи-1 (скаржника) - Ягнюк М.Г.;

заінтересованої особи-2 - Давидюк М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Корсойл-Агро"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.09.2017 р.

за заявою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М.

про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах

у справі № 910/16803/15 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська інвестиційна фінансова група"

про стягнення 10876009,69 грн

заінтересовані особи:

1. Фермерське господарство "Корсойл-Агро"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.08.2015 р. у справі № 910/16803/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція" задоволено та, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" на користь позивача основну заборгованість у розмірі 5787610,50 грн, пеню у розмірі 437621,91 грн, 20% штрафу у розмірі 1160000,00 грн., 254564,37 грн 3% річних, інфляційні втрати у розмірі 3236212,91 грн та 73080,00 грн витрат на сплату судового збору.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2015 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р., Господарським судом м. Києва 26.02.2016 р. видано відповідні накази.

У подальшому, 17.10.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" звернулося до суду із заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення суду.

Разом з цим, ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2016 р. у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/16803/15 відмовлено.

Також, 14.09.2017 р. до суду першої інстанції Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. подано заяву про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах. У заяві головний державний виконавець Іванюта І.М. просив звернути стягнення на належні ТОВ «Волиньагрохолдинг» від ФГ «Корсойл-Агро» грошові кошти у сумі 10890864,17 грн, що розміщені на будь-якому рахунку ФГ «Корсойл-Агро» в установах банків та інших фінансових установах, виявлених під час виконання судового рішення. Також, заявник просив звернути стягнення на належні ТОВ «Волиньагрохолдинг» від ТОВ «Вілія-Трейд» грошові кошти в сумі 3879236,00 грн, розміщені на будь-якому рахунку ТОВ «Вілія-Трейд» в установах банків та інших фінансових установах, виявлених під час виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2017 р. вказану заяву про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, у справі № 910/16803/15 призначено до розгляду на 19.09.2017 р.

Оскаржуваною ухвалою від 19.09.2017 р. у справі № 910/16803/15 заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, задоволено. Звернено стягнення на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» від Фермерського господарства «Корсойл-Агро» грошові кошти в сумі 10890864,17 грн, що розміщені на будь-якому рахунку Фермерського господарства «Корсойл-Агро» в установах банків та інших фінансових установах, виявлених під час виконання судового рішення. Також, звернено стягнення на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Трейд» грошові кошти в сумі 3879236,00 грн, що розміщені на будь-якому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Трейд» в установах банків та інших фінансових установах, виявлених під час виконання судового рішення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Фермерське господарство "Корсойл-Агро" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 р. у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.10.2017 р.

До суду 20.10.2017 р. державним виконавцем Іванютою І.М. подано клопотання, у якому останній просить залучити до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, та відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги.

Ухвалою від 24.10.2017 р. продовжено строк розгляду справи на п`ятнадцять днів та відкладено її розгляд до 31.10.2017 р.

У засідання суду, призначене на 31.10.2017 р., представники відповідачів (боржників у виконавчому провадженні) не з'явилися, хоча й повідомлялися належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Однак, неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Стосовно клопотання державного виконавця про залучення до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, апеляційний суд зазначає наступне.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_7 є прямо пов`язаною особою з Товариством з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція", Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» та Фермерським господарством «Корсойл-Агро», оскільки вона була керівником та підписантом зазначених осіб згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім цього, ОСОБА_7 також була поручителем перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція" за виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» згідно договору поруки від 23.09.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Разом з цим, убачається, що треті особи можуть бути залучені до участі у справі/вступити у справу виключно до прийняття рішення господарським судом по суті позовних вимог. Винятком з цих правил може бути лише таке залучення на стадії апеляційного перегляду прийнятого судового рішення, якщо певні аспекти не були досліджені місцевим господарським судом. Однак, у даній ситуації на розгляді апеляційного суду перебуває скарга на ухвалу про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, що прийнята вже на стадії виконання судового рішення. При цьому, чинним процесуальним законодавством не передбачено права суду залучити третю особу на стадії виконання рішення, оскільки основним принципом такого залучення є правовий зв`язок зазначеної особи з однією зі сторін спору (наявність взаємних прав та обов`язків). Однак, такий зв`язок ґрунтується на тому, що прийняте рішення суду у справі може стосуватися прав та інтересів третьої особи у спорі, а не у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про залучення до участі у справі ОСОБА_7 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників даного апеляційного провадження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Державний виконавець у поданій заяві зазначив, що рішення суду у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" у добровільному порядку виконано не було, а тому ним було накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника та періодично виставлялись платіжні вимоги до банківських установ. Проте, коштів, що надходили на рахунок з обліку депозитних сум відділу недостатньо для виконання рішення суду.

У подальшому, 27.02.2017 р. на вимогу державного виконавця до відділу надійшов витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних по операціях з реалізації/придбання ТОВ «Волиньагрохолдинг» у період з 19.09.2016 р. по 06.02.2017 р. Згідно вказаного витягу ТОВ «Волиньагрохолдинг» у період з 19.09.2016 р. по 06.02.2017 р. продало ФГ «Корсойл-Агро» майно на загальну суму 14948699,00 грн. Окрім цього, боржником за вказаний період було також продано ТОВ «Вілія-Трейд» майно на загальну суму 3879236,00 грн. Вказані операції відбулися після відкриття виконавчого провадження, проте кошти по них на рахунки боржника не надходили, що підтверджується відповідними виписками, наданими виконавцю банківськими установами.

На підставі викладеного, державний виконавець Іванюта І.М., керуючись ст. ст. 18, 53 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 121-3 ГПК України, звернувся до суду із зазначеною заявою.

Задовольняючи заяву державного виконавця про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, суд першої інстанції визнав встановленими обставини існування підтвердженої та несплаченої заборгованості Фермерського господарства "Корсойл-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" на основі наданих заявником документів, а саме витягу з Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Разом з цим, апеляційний суд з такою позицією Господарського суду м. Києва та державного виконавця не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121-3 ГПК України визначено, що питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, під час виконання судових рішень вирішуються господарським судом за заявою державного виконавця, приватного виконавця. Господарський суд невідкладно розглядає заяву державного виконавця, приватного виконавця без виклику чи повідомлення сторін, інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка не пізніше наступного робочого дня надсилається органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (ч. ч. 3 та 4 вказаної статті).

При цьому, необхідно зазначити, що під час вирішення заяви, поданої в порядку ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», суд повинен враховувати, що звернути стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, можливо лише за умови безспірності права боржника на такі грошові кошти.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, 19.09.2016 р. державним виконавцем Іванютою Іваном Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52275414 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 26.02.2016 р. у справі № 910/16803/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Литвинівська машино-технологічна станція» заборгованості та витрат на сплату судового збору. Вказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 26.09.2016 р.

Окрім цього, 19.09.2016 р. також винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в АТ «Прокредит Банк», АТ «Укрсиббанк», ПАТ «Банк Інвестицій та Заощаджень», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Айбокс Банк», АБ «Укргазбанк», Волинському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Ощадний Банк України». Постановою про арешт коштів боржника від 07.10.2016 р. державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунку в Волинському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», відкритому після винесення постанови про арешт коштів боржника від 19.09.2016 р.

Як убачається із наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження, у результаті періодичного виставлення державним виконавцем платіжних вимог до банківських установ, коштів, що надходили на рахунок ДВС, виявилося недостатньо для виконання рішення суду у повному обсязі.

При цьому, згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру податкових накладних по операціях з реалізації/придбання ТОВ «Волиньагрохолдинг» у період з 19.09.2016 р. по 06.02.2017 р., боржник продав ФГ «Корсойл-Агро» майно на загальну суму 14948699,00 грн. Окрім цього, ТОВ «Волиньагрохолдинг» у період з 19.09.2016 р. по 06.02.2017 р. продало ТОВ «Вілія-Трейд» майно на загальну суму 3879236,00 грн.

Так, вимогою від 09.08.2017 р. державним виконавцем зобов'язано ТОВ «Волиньагрохолдинг», ФГ «Корсойл-Агро» та ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» надати інформацію та копії відповідних договорів про реалізацію майна ТОВ «Волиньагрохолдинг».

На вказану вимогу ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» листом № 1108 від 28.08.2017 р. повідомило державного виконавця, що останнім на підставі договору купівлі-продажу № 2510/12223 від 25.10.2016 р. у ТОВ «Волиньагрохолдинг» було придбано жито у кількості 50000 кг. на загальну суму 1750000,00 грн. Однак, розрахунки між ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» та ТОВ «Волиньагрохолдинг» не проводились, оскільки шляхом підписання договору про перевід боргу № 2610/12233 від 26.10.2016 р. борг у розмірі 1750000,00 грн переведено з ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» на ТОВ «Вілія-Трейд». Копії вказаних договорів наявні у матеріалах виконавчого провадження. У той же час, ТОВ «Волиньагрохолдинг» та ФГ «Корсойл-Агро» вимогу державного виконавця від 09.08.2017 р. було залишено без відповіді.

Разом з цим, доказів того, що вказану вимогу було отримано Фермерським господарством "Корсойл-Агро" у строк, необхідний для надання запитуваної інформації, державним виконавцем не надано.

Також, у матеріалах виконавчого провадження міститься копія запиту державного виконавця від 08.09.2017 р., адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд". При цьому, до суду апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" теж надано копію такого запиту, а також копію поштового конверту та витяг з результатами пошуку поштового відправлення із сайту УДППЗ «Укрпошта». Із вказаних документів убачається, що державним виконавцем лише 15.09.2017 р. надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" запит, датований 08.09.2017 р., стосовно надання у строк до 18.09.2017 р. відомостей про належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" майно та грошові кошти. Зазначений запит Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" було отримано 18.09.2017 р. Однак, заяву про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що була предметом розгляду в суді першої інстанції, подано державним виконавцем до суду першої інстанції 14.09.2017 р. Тобто, державний виконавець, не отримавши запитуваної інформації та не перевіривши наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" перед боржником, зробив передчасний висновок стосовно її існування та звернувся до суду із заявою.

Також, матеріали справи не містять доказів і стосовно отримання Фермерським господарством "Корсойл-Агро" будь-яких запитів чи вимог державного виконавця стосовно надання інформації про існування заборгованості товариства перед боржником. Тобто, знову ж таки, доказів того, що державний виконавець належним чином пересвідчився про наявність заборгованості Фермерського господарства "Корсойл-Агро" перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг», матеріали даної справи не містять.

Натомість, як Фермерським господарством "Корсойл-Агро", так і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" суду апеляційної інстанції надано копії документів, що прийняті судом на підставі ст. 101 ГПК України, які свідчать про відсутність заборгованості перед боржником у розмірі, який визначено державним виконавцем, та на який звернуто стягнення згідно оскаржуваної ухвали суду.

Зокрема, Фермерським господарством "Корсойл-Агро" надано суду акт звірки взаємних розрахунків, з якого убачається, що вказане товариство не має заборгованості перед боржником. Натомість, навпаки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» має заборгованість перед Фермерським господарством "Корсойл-Агро" у розмірі 98169,22 грн. Окрім цього, скаржником на підтвердження вказаної обставини також надано копії договорів купівлі-продажу, договорів про переведення боргу, поруки, комісії, а також копії платіжних доручень стосовно розрахунків за вказаними договорами. Зазначені документи дають підстави вважати, що у Фермерського господарства "Корсойл-Агро" відсутні належні боржнику від цього товариства грошові кошти.

Також, у свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" надано суду акти звірки взаємних розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг», якими підтверджується наявність боргу перед боржником лише у розмірі 8,39 грн. На підтвердження цих обставин Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" надано договори-купівлі продажу, договори про перевід боргу та протоколи зарахування зустрічних вимог.

Отже, усе наведене вище свідчить, що державним виконавцем порушено норми ч. 2 ст. 19 Конституції України та приписи Закону України «Про виконавче провадження», оскільки останній, на переконання суду, неналежно виконував свої повноваження та не дослідив і не встановив дійсну наявність заборгованості Фермерського господарства "Корсойл-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" перед боржником у даній справі.

Додатково слід наголосити на тому, що оскільки Фермерське господарство "Корсойл-Агро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" не приймало участі при розгляді заяви державного виконавця у суді першої інстанції та не повідомлялося про її розгляд, порушені права таких осіб підлягають судовому захисту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевим господарським судом було необґрунтовано задоволено заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про звернення стягнення на належні боржнику від Фермерського господарства "Корсойл-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" грошові кошти, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства "Корсойл-Агро" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 19.09.2017 р. у справі № 910/16803/15 скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи причини виникнення даного спору стосовно законності дій державного виконавця судові витрати за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 106, 121-3 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Корсойл-Агро" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.09.2017 р. за заявою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, у справі № 910/16803/15 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах, - відмовити.

4. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Фермерського господарства "Корсойл-Агро" (45630, Волинська обл., Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригадний двір, буд. 16, код ЄДРПОУ 36716877) 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 910/16803/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати учасникам даного апеляційного провадження.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

Ю.Л. Власов