Ухвала суду № 70058741, 01.11.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" листопада 2017 р. Справа № 918/600/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" від 17 жовтня 2017 року № б/н про зупинення реалізації арештованого майна боржника

у справі

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 79 150 грн. 00 коп.

Орган виконання рішення суду Рівненський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

За участі представників:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність №НАР319733 від 14.09.2015 року);

від відповідача: Губар Н.В. (довіреність б/н від 30.11.2016 року);

від органу ДВС: Черуха В.М. (довіреність №15688 від 14.08.2017 року);

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 79 150 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року позов задоволено частково та стягнено з Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59 520 грн. 80 коп.

Цим же рішенням стягнено з Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

17 серпня 2015 року на виконання рішення суду видано відповідні накази.

18 жовтня 2017 року від ПАТ "Завод "Технопривод" на адресу суду надійшло клопотання про зупинення реалізації арештованого майна, у виконавчому провадження №53210698, щодо виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі № 918/600/15.

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що на даний час у межах справи №918/600/15 перебуває на розгляді дві скарги боржника на дії ДВС України, зокрема щодо призначення оцінювача майна ПАТ "Завод "Технопривод" та щодо результатів визначення вартості майна боржника, однак в процесі розгляду даних скарг, уже було проведено електронні торги, на яких було визначено переможця, в подальшому після повної сплати вартості лота, буде складено акт про проведені електронні торги, який є документом що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Тому, на переконання заявника, до розгляду скарг по суті, необхідно зупинити реалізацію арештованого майна ПАТ "Завод "Технопривод" в межах виконавчого провадження, щодо виконання наказу по справі №918/600/15, оскільки в процесі визначення вартості майна було допущено порушення з боку ДВС України і якщо такі будуть доведені, то торги будуть визнані незаконними.

З матеріалів справи суд вбачає, що 09.01.2017 р. відбулися електронні торги, щодо продажу майна ПАТ "Завод "Технопривод", в яких було визначено переможця, зазначені обставини стверджуються протоколом проведення електронних торгів № 289939.

Також, матеріалами справи стверджено, що ПАТ "Завод "Технопривод" було подано дві скарги на дії ДВС України, щодо призначення експерта по визначенню вартості майна боржника, та щодо результатів визначення вартості майна боржника.

На момент розгляду даного клопотання, розгляд скарг зазначених вище відкладено, процесуального рішення по суті скарг не прийнято.

Відповідно до п.2 розділу XI "Порядку реалізації арештованого майна" підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Разом з тим, суд вбачає, що таке зупинення відбувається тільки в тому випадку, коли є докази незаконного проведення електронних торів, порушення процедури, тощо.

Суд зазначає, що відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З зазначених норм права вбачається, що на ДВС України, покладений обов'язок по виконанню рішення суду.

Як зазначалося вище, усі дії, щодо продажу майна, відбуваються на виконання наказу Господарського суду Рівненської області по справі №918/600/15.

З матеріалів справи суд вбачає, що на момент подачі та розгляд даного клопотання про зупинення реалізації майна боржника у справі не міститься жодного процесуального документу, який би вказував на протиправність дій ДВС України, або інших осіб, які проводили реалізацію майна боржника.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З зазначених норм права суд вбачає, що на заявника покладений обов'язок по доведенню вимог заявлених у клопотанні, належними та допустимими доказами, однак ПАТ "Завод "Технопривод" не надало суду жодного доказу (процесуального документа суду, або іншого повноважного органу), який би вказував на протиправність дій або бездіяльності ДВС України під час реалізації майна боржника.

Усі зазначені твердження у клопотанні про зупинення реалізації арештованого майна базуються виключно на припущеннях та домислах заявника.

Враховуючи зазначене вище, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ПАТ "Завод "Технопривод", щодо зупинення реалізації арештованого майна, а тому в його задоволенні відмовляє.

Керуючись ст.ст 86, 115 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про зупинення реалізації арештованого майна - відмовити.

2. Ухвалу направити заявнику, сторонам у справі, третій особі та Рівненському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Суддя Войтюк В.Р.