Рішення № 70058527, 31.10.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2017 р. Справа № 918/539/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р.

при секретарі судового засідання В'юненко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія "ПІВДЕНЬ-ПЛЮС"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БУДМОНТАЖ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Агротех", Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Південінвестсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авенсіс", Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про застосування наслідків недійсності правочину та внесення змін до договору

в засіданні приймали участь:

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. № 160317 від 16.03.2017 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" (далі Банк) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія "ПІВДЕНЬ-ПЛЮС" (далі відповідач 2) про застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та внесення змін до договору, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БУДМОНТАЖ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТ".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.08.2017 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.08.2017 року залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

04.09.2017 року позивачем подані додаткові письмові пояснення до позовної заяви.

18.09.2017 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на виконання вимог ухвали суду надані письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.10.2017 р., зокрема, залучено до справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Агротех", ПАТ "Чорноморська транспортна компанія", ТОВ "Південінвестсервіс", ТОВ "Авенсіс", ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець".

17.10.2017 року від залученої третьої особи ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" надійшли письмові пояснення із вказівкою на правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постанові від 11.02.2015 року по справі №910/14439/14, яку остання просила врахувати при прийнятті рішення.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.10.2017 року розгляд справи відкладено на 31.10.2017 року.

26.10.2017 року Банком надіслані на електронну адресу суду письмові пояснення з врахуванням та спростуванням обставин викладених в поясненнях третьої особи ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець".

У судовому засіданні 31.10.2017 року позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідачі у жодне судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відзиву на позов та витребуваних судом документів не надали.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, без участі відповідачів.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31 жовтня 2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (кредитор) та Відповідачем 2 (позичальник 1) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №24/14 (далі - Кредитний договір 1, том І, а.с. 17-20), згідно п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику 1 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Сторонами також підписано додаткові угоди №1 від 30.10.2014 року та №2 від 22.12.2014 року (том І, а.с. 21-22) до Кредитного договору 1.

У відповідності до п. 1.1.1 Кредитного договору 1 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 255 000 000,00 гривень, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 11.12.2015 року на умовах, визначених цим договором.

Крім того, 23.12.2013 року між Банком (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БУДМОНТАЖ" (позичальник 2), було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №101/13 (далі Кредитний договір 2, том І, а.с. 26-30), відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику 2 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. В подальшому до Кредитного договору 2 сторонами укладені додаткові угоди №1 від 27.05.2014 року, №2 від 15.08.2014 року, №3 від 30.10.2014 року та №4 від 23.12.2014 року (том І, а.с. 31-34).

Згідно з п. 1.1.1 Кредитного договору 2 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 179 000 000,00 гривень, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 17,8% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 14.08.2015 року на умовах, визначених цим договором.

18.02.2014 між Банком (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТ" (позичальник 3) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №5/14 (далі - Кредитний договір 3, том І, а.с. 35-38), згідно п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику 3 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Сторонами також підписано додаткові угоди №1 від 18.08.2014 року, №2 від 30.10.2014 року та №3 від 23.12.2014 року (том І, а.с. 39-41) до Кредитного договору 3.

У відповідності до п. 1.1.1 Кредитного договору 3 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 153 410 500,00 гривень, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі: до 01.09.2014 року 18% річних та з 01.09.2014 року в розмірі - 18,3% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 15.12.2015 року (включно) на умовах, визначених цим договором.

Судом встановлено, що рішеннями господарського суду Одеської області стягнуто з позичальників 1-3 за Кредитними договорами 1-3 на користь Банку заборгованість, а саме:

- від 23.06.2015 року по справі №916/1525/15-г заборгованість за Кредитним договором 1 в сумі 287 471 965,87 грн.;

- від 07.09.2015 року по справі №916/1386/15-г заборгованість за Кредитним договором 2 в сумі 198 237 945,41 грн.;

- від 20.07.2015 року по справі №916/1546/15-г заборгованість за Кредитним договором 3 в сумі 168 539 489,48 грн.

Банк зобов'язання за Кредитними договорами 1-3 виконав надавши Позичальникам 1-3 кредитні кошти, в розмірах, обумовлених договорами. Водночас, останні своїх зобов'язань за кредитними договорами не виконали, кошти Банку не повернули, що підтверджується вищенаведеними судовими рішеннями, та не спростовано Позичальниками 1-3.

30.10.14 в забезпечення виконання зобов'язань Позичальників 1-3 за Кредитними договорами 1-3 між Банком (іпотекодержатель) та Відповідачем 1 ( іпотекодавець, майновий поручитель) було укладено Іпотечний договір (том І, а.с. 23-25), посвідчений 30.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 5224 (далі Іпотечний договір), відповідно до умов якого, Банку в іпотеку було передано нерухоме майно:

- третя черга туристично-оздоровчого комплексу, що складається з: літ. "А-1" - надбудови, загальною площею 134,9 кв.м.; літ. "А-3-3-х поверхового корпусу, 1 - поверх загальною площею 1691,6 кв.м., 2,3 - поверхи загальною площею 2234,8 кв.м. Загальна площа третьої черги туристично-оздоровчого комплексу - 4879,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз" масив, будинок 19.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 №50 "Про віднесення AT "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 26.01.2015 №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в AT "ІМЕКСБАНК".

Позивач посилається на те, що протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в AT "ІМЕКСБАНК" за короткий проміжок часу (в основному, протягом листопада-грудня 2014 року) відбулось вилучення ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення додаткових договорів та договорів про розірвання відповідних договорів застави та іпотеки.

Так, 29.12.2014 року між Банком та Відповідачем 1 був укладений Договір про розірвання іпотечного договору (далі - Договір про розірвання), за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати іпотечний договір від 30.10.2014 року. На підставі Договору про розірвання було знято заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна, а також внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 р. №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 р. №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 27 травня 2015 р. до 26 травня 2016 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №189 від 19.10.2015 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "ІМЕКСБАНК". Згідно з даним рішенням всі повноваження ліквідатора АТ "ІМЕКСБАНК" з 20 жовтня 2015 р. делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

22.01.2016 року Відповідачу 1 як стороні Договору про розірвання було направлено повідомлення про нікчемність Договору про розірвання. Однак, як зазначає Банк, вказаний лист Відповідачем 1 проігноровано.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 р. №638 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено на два роки по 26.05.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 р. № 1697 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_5 з 05 вересня 2016 р.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Право застави (а отже і іпотеки, як окремого виду застави) виникає з моменту державної реєстрації відповідно до закону і з цієї дати у сторін виникають взаємні права та обов'язки, одним з яких є право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки в разі порушення боржником основного зобов'язання. Вимогу про сплату (дострокове повернення) кредитних коштів може бути направлено у будь-який час після порушення зобов'язання боржником, а відсутність надіслання такої вимоги або надіслання її після виникнення порушення зобов'язання, не свідчить про відсутність порушення зобов'язання.

Станом на час вчинення Договору про розірвання загальна заборгованість Позичальників 1-3 перед Банком складала 607 020 582,63 грн. Тобто, зобов'язання станом на час розірвання Іпотечного договору не були виконані, отже у Банку існувало право застави та відповідно майнова вимоги до іпотекодавця.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Розірвавши договір іпотеки, Банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальників внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону.

За змістом ст.ст. 3, 7, 33 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення Договору іпотеки) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З аналізу наведених норм вбачається, що іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Судом встановлено, що за Договором про розірвання іпотечного договору, кредитор фактично відмовився від нерухомого майна, а саме: третьої черги туристично-оздоровчого комплексу - 4879,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз" масив, будинок 19, що передано в іпотеку на забезпечення зобов'язання за Кредитними договорами, тобто відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до п.2.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів недійсними" за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 18.06.2015 року по справі №910/13328/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичні наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

У ч. 3 ст. 216 ЦК України зазначено, що правові наслідки, передбачені частиною першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Недійсність правочину про розірвання договору іпотеки має особливі правові наслідки, встановлені Законом України "Про іпотеку". Наслідком розірвання договору іпотеки є не передача сторонами одна іншій майна, яке могло б бути повернено в ході реституції, а є зняття заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна, а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, вимога позивача про застосування наслідків недійсності Договору від 29.12.14 року про розірвання іпотечного договору від 30.10.14 року шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо нерухомого майна Відповідача 1, які були зареєстровані згідно Іпотечного договору 30.10.14 року за реєстровим номером №5224 підлягають задоволенню.

Третя особа ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" у письмових поясненнях посилається на правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постанові від 11.02.2015 року по справі №910/14439/14. При цьому вказує, що Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію, а не на ліквідацію, була зобов'язана належним чином виявити відповідні правочини, які вона вважає нікчемними, прийняти відповідне рішення, яке оформити відповідним розпорядчим актом. Третя особа вважає, що оскільки спірні правочини були визнані нікчемними під час процедури ліквідації АТ "Імексбанк", впродовж якої і пред'явлений даний позов, наведене є істотним порушенням вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та свідчить про вихід Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку за межі наданих їй повноважень та про неправомірність посилання позивача на наведені підстави позову, які можуть застосовуватись виключно під час дії тимчасової адміністрації.

Однак наведені твердження третьої особи не відповідають дійсності враховуючи наступне.

Як зазначалося раніше на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 №50 "Про віднесення AT "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в AT "ІМЕКСБАНК".

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 р. №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 р. №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" з 27.05.2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" (том І, а.с. 62).

Отже, процедура тимчасової адміністрації Банку тривала з 27.01.2015 року по 26.05.2015 року включно.

В той же час, в матеріалах справи міститься наказ Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації а АТ "Імексбанк" №66-в від 02.03.2015 року (том І, а.с. 56) про додаткову перевірну правочинів укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації за критерієм відповідності п.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та акт перевірки складений на виконання зазначеного наказу (том І, а.с. 51-55).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку що виявлення нікчемності спірного правочину здійснено та оформлено Фондом саме під час процедури тимчасової адміністрації Банку в порядку визначеному чинним законодавством, що спростовує позицію третьої особи наведену в письмових поясненнях.

Крім того, позивач просить змінити п.1.3 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №24/14 від 27.05.14 року укладеного з Відповідачем 2, виклавши його в наступній редакції:

" 1.3. У якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає:

1.3.1. з ТОВ "Спеціалізоване підприємство "АГРОТЕХ" договір застави майнових прав, що випливають з договору від 01.06.2012 року, укладеного між ТОВ "Спеціалізоване підприємство "АГРОТЕХ" та АТ "Чорноморська транспортна компанія";

1.3.2. з ТОВ "Спеціалізоване підприємство "АГРОТЕХ" договір застави майнових прав, що випливають з договору від 01.04.2013 року, укладеного між ТОВ "Спеціалізоване підприємство "АГРОТЕХ" та ТОВ "ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС";

1.3.3. з майновим ТОВ "АВЕНСІС" договір застави майнових прав, що випливають з договору від 15.05.2012 року, укладеного між ТОВ "АВЕНСІС" та ПАТ "Чорноморська транспортна компанія";

1.3.4. з майновим поручителем - юридичною особою АТ "ТУРИСТИЧНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЧОРНЕ МОРЕ" іпотечний договір, за яким в іпотеку надається нерухоме майно: третя черга туристично-оздоровчого комплексу, що складається з: літ. "А-1" - надбудови, загальною площею 134,9 кв.м.; літ. "А-3-3-х поверхового корпусу, 1-поверх загальною площею 1691,6 кв.м, 2,3-поверхи загальною площею 2234,8 кв.м. Загальна площа третьої черги туристично-оздоровчого комплексу – 4879,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз" масив, будинок 19 (дев’ятнадцять);

1.3.5. з майновим поручителем - юридичною особою ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ЧОРНОМОРЕЦЬ" іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80289,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20."

Вказану вимогу Банк обґрунтовує тим, що 22.12.2014 р. між Банком та Позичальником 1 (Відповідач 2) була укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору 1 (далі - Додаткова угода), за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 1.3. статті 1 Кредитного договору 1 у новій редакції, внаслідок чого з предмету договору було виключено низку об'єктів забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальником 1. Враховуючи те, що визнання банку неплатоспроможним з введенням тимчасової адміністрації у ньому, а у подальшому, відкликання банківської ліцензії і запровадження ліквідаційної процедури, є істотною обставиною, та те, що у разі добросовісної поведінки Сторони не укладали б Додаткової угоди у такій редакції, в якій вона укладена, а також з огляду на нікчемність правочину, про який зазначено вище, зазначена Додаткова угода на думку позивача підлягає зміні.

За приписами статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, в порушення вимог ст.33 ГПК України не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували істотність зміни обставин щодо зміни договору, одночасної наявності обставин, передбачених ст. 652 ЦК України.

Посилання позивача на запровадження ліквідаційної процедури в Банку та на не добросовісну поведінку сторін не підпадає під вимоги ст. 652 ЦК України.

Банком також не надано суду доказів дотримання вимог чинного законодавства щодо надіслання пропозиції іншій стороні договору про зміну договору.

З огляду на вищенаведені норми та обставини справи, у задоволенні вказаної позовної вимоги необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Банком сплачено судовий збір за дві немайнові вимоги в сумі 3 200,00 грн.

У зв'язку із задоволенням позову до Відповідача 1, судовий збір в сумі 1 600,00 грн. підлягає стягненню з останнього на користь Банку. Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між АТ "Імексбанк" та ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне Море", повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо нерухомого майна, а саме третьої черги туристично-оздоровчого комплексу, що складається з: літ. "А-1" - надбудови, загальною площею 134,9 кв.м.; літ. "А-3-3-х поверхового корпусу, 1 - поверх загальною площею 1691,6 кв.м., 2,3 - поверхи загальною площею 2234,8 кв.м. Загальна площа третьої черги туристично-оздоровчого комплексу - 4879,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, "Золотий Бугаз" масив, будинок 19, які були зареєстровані згідно Іпотечного договору, посвідченого 30.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 5224.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" (ІН02573556, 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (ІН20971504, 65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А) 1 600,00 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині вимоги про внесення змін в п.1.3 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №24/14 від 27.05.14 року.

Повне рішення складено 06 листопада 2017 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 12 примірників:

1 - до справи;

2 - Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд 8-А);

3 - Публічному акціонерному товариству "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59);

4 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія "ПІВДЕНЬ-ПЛЮС" (33000, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4 А);

5 - Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БУДМОНТАЖ" (33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 192);

6 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТ" (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Нова, буд. 3);

7 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).

8 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Агротех" (11500, м. Коростень, вул. Сосновського, 43);

9 - Публічному акціонерному товариству "Чорноморська транспортна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 5);

10 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Південінвестсервіс" (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4-д);

11 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а);

12 - Приватному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а).