Рішення № 70058311, 31.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017Справа №910/11507/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»

про стягнення 50000 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Славський М.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Чала І.М. (представник за довіреністю);

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

від третьої особи 3 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 50000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 10.07.2016, на по вул. Смілянській, 73 у м. Черкаси, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Сhevrolet», д.н.з.НОМЕР_3, ОСОБА_5, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1

Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Nissan» - ОСОБА_1 (страхувальник), Договору добровільного страхування наземного транспорту №39577а6чр від 16.02.2016, виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 105771,92 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_5, було застраховано у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс», позивач, звернувся до відповідача із регресною вимогою на суму 105771,92 грн., проте відповідач зазначену претензію залишив без задоволення.

Враховуючи викладене, на підставі положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 50000 грн.

Відповідач в ході розгляду справи частково заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначав, що як вбачається із інформації наявної в системі Audatex пошкоджений в результаті розглядуваної ДТП транспортний засіб неодноразово пошкоджувався в результаті ДТП, а відтак, позивачем розрахунок суми страхового відшкодування мав розраховуватись з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу. Крім того відповідач зазначив, що оскільки судом було встановлено вину обох учасників ДТП, то виплата страхового відшкодування має бути зменшена на половину. Відтак відповідач частково погоджується із заявленими позовними вимогами та не заперечує щодо стягнення з останнього суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 28457,75 грн.

В ході розгляду справи позивач надав заперечення проти доводів відповідача, зокрема зазначивши, що відповідно до Методики товарознавчої експертизи коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу застосовується у разі, якщо строк експлуатації транспортного засобу становить менше 7 років, відтак оскільки пошкоджений транспортний засіб було зареєстровано у 2010 році, позивач зазначає, що строк його експлуатації на момент ДТП становив менше 7 років, а відтак коефіцієнт фізичного зносу до вказаного транспортного засобу застосовуватись не має. Також позивач зазначив, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин, зокрема щодо надання доказів на підтвердження відновлення пошкоджень автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, які не мали відношення до розглядуваної ДТП.

З метою встановлення дійсних обставин справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2017 по справі №910/11507/17 було залучено до участі у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та зобов'язано останніх надати власні письмові пояснення по суті спору, зокрема ОСОБА_1 було зобов'язано надати пояснення стосовно того, чи ремонтувався належний йому автомобіль марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4 у період з 2012 по 2014 роки та чи здійснювались страхові виплати у зазначені періоди.

27.10.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по суті справи, в яких останній, зокрема підтвердив факти неодноразового потрапляння автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4 у ДТП в період з 2012 по 2014 роки та, як наслідок проведення відновлювальних ремонтів зазначеного автомобіля. Також останній зазначив, що оскільки вказаний транспортний засіб було придбано в кредит за Кредитним договором №1-1104736 від 11.03.2011, укладеним між ним та ПАТ «Індустріально-Експортний Банк», вигодонабувачем за страховими виплатами був саме Банк.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа 1 - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив. Проте до початку розгляду справи, разом із письмовими поясненнями подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники третьої особи 2 - ОСОБА_2 та третьої особи 3 - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» в судове засідання не з'явились, жодних пояснень по суті спору не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.02.2016 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та власником автомобіля марки «Nissan» - ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №39577а6чр, за умовами якого застраховано, зокрема, автомобіль марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, в тому числі за страховим ризиком - ДТП, вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №95502276, 10.07.2016, на вул. Смілянській у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю, автомобіля марки «Сhevrolet», д.н.з.НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.2016 по справі №712/8160/16-п, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.2016 по справі №712/8161/16-п, ОСОБА_1 також визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу

Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №39577а6чр від 16.02.2016, на підставі страхового акту №АХА2134182 від 04.08.2016, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Nissan» в розмірі 103735,60 грн., що підтверджується платіжними дорученням №259794 від 08.08.2016.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку СТО - ТОВ «МЕТКА» №00000004944 від 22.07.2016 згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan», склала 107994,45 грн.

Крім того, на замовлення позивача, судовим експертом ОСОБА_7, як суб'єктом оціночної діяльності, проведено автотоварознавче дослідження з визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу, результати якого викладено у звіті №1.003.16.0010440 від 01.08.2016.

Так, згідно з результатами дослідження, розмір матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу - автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4 складає 114109,27 грн.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи, що вказана ДТП сталася за наявності вини обох водіїв транспортних засобів, суд приходить до висновку про рівну частку вини обох водіїв.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Сhevrolet», д.н.з.НОМЕР_3, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8748422 у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс», чинного на момент скоєння ДТП (10.07.2016). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 0 (нуль) грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №39577а6чр від 16.02.2016, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Разом з тим, враховуючи, доведеність вини обох водіїв транспортних засобів у скоєнні ДТП, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 50% виплаченого страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією (вих.№ЕЛ_1425 від 05.12.2016) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 105771,92 грн.

Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

В той же час, враховуючи заперечення відповідача стосовно тієї обставини, що позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, суд вважає за належне зазначити наступне.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не було враховано коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, оскільки строк його експлуатації не перевищує 7 років.

В той же час, в ході розгляду справи, зокрема з пояснень власника пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_1 вбачається, що автомобіль марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4 у період з 2012 року по 2014 рік неодноразово зазнавав ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортних пригод, внаслідок чого транспортний засіб неодноразово ремонтувався.

Вказані обставини, у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є підставами для застосування коефіцієнту фізичного зносу до автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4, пошкодженого в результаті розглядуваної ДТП.

Так, позивачем було додано до матеріалів справи здійснений ним розрахунок відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,5674) відповідно до якого зазначена вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan», д.н.з.НОМЕР_4 склала 56915,49 грн.

Перевіривши наданий відповідачем розрахунок суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 50% виплаченого страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, а саме 28457,75 грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наданими відповідачем документами, належним чином доведено наявність підстав для зменшення суми страхового відшкодування.

Відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) 28457 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 75 коп. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 910 (дев'ятсот десять) грн. 65 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 06.11.2017

Суддя Я.В. Маринченко