Ухвала суду № 70058120, 01.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/156/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.11.2017 справа № 908/3452/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А)

до відповідача командитного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов” і компанія” (69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 13)

про стягнення 860173,10 грн. шкоди

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3805/12 від 31.10.2017;

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Запорізької області 26.12.2016 р. звернулась Державна екологічна інспекція у Запорізькій області з позовною заявою до командитного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов” і компанія” про стягнення 860173,10 грн. шкоди.

Ухвалою суду від 28.12.2016 року порушено провадження у справі № 908/3452/16, присвоєно справі номер провадження 18/156/16, судове засідання призначене на 13 лютого 2017 року. Розгляд справи відкладався на 02.03.2017 р., строк вирішення спору продовжувався; оголошувалась перерва на 13.03.2017 р.

В обґрунтування позову зазначено: в період з 14.03.2016 р. по 31.03.2016 р. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КТ “Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов” і компанія”. Перевіркою встановлено, що підприємство у період з 01.01.2015 р. по 28.01.2015 р. включно здійснювало скидання зворотних вод по випускам № 1, 2 у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України. За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами відповідача від 14.03.2016 р. - 31.03.2016 р., де в п. п. 3.2, 3.25 Таблиці “Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)” зафіксовано вищевказане порушення. На підставі матеріалів перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області на ім’я керівника відповідача внесено припис № 03/007-П від 06.04.2016 р. щодо усунення виявлених порушень. Відповідно до ОСОБА_1 розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області розрахована сума збитків, заподіяних державі з боку відповідача внаслідок самовільного водокористування, яка складає 860173,10 грн., згідно розрахунку від 30.11.2016 р. Крім того, у зв’язку з виявленими порушеннями постановою від 31.03.2016 р. притягнуто до адміністративної відповідальності уповноважену посадову особу відповідача – головного інженера ОСОБА_2 за ст. 48 КУпАП. Позивач просив стягнути з відповідача 860173,10 грн. шкоди, заподіяної державі з боку відповідача внаслідок самовільного водокористування.

Відповідач заявлені вимоги про стягнення збитків у сумі 860173,10 грн. не визнав. У відзиві на позов вказував, що позивачем не доведений розмір завданої шкоди, оскільки розрахунки проведені з численними порушеннями, з огляду на що їхні результати суперечать законодавству і є недостовірними, тож не можуть прийматися судом. Крім того, вважає, що в діях відповідача відсутня вина і протиправність. Відповідач зазначив, що він вчасно у 2014 році до закінчення строку дії попереднього дозволу приступив до виготовлення та погодження необхідних документів для отримання дозволу (з 03.11.2014 р.), що передує видачі нового дозволу, а отже таке погодження є складовою процедури видачі дозволів на спеціальне водокористування (наприклад, правова позиція, викладена у постанові ВГСУ від 16.11.2016 р. у справі № 908/1278/16), і звернувся до уповноваженого держаного органу з заявою про отримання дозволу на спеціальне водокористування (24.12.2014 р.), натомість дозвіл видано з 29.01.2015 р., отже, відповідачем були вжиті достатні та своєчасні заходи для отримання дозволу, однак видача дозволу відбулася поза межами встановленого законом строку внаслідок порушення уповноваженим органом державної влади (позивачем) вимог законодавства щодо строків погодження та видачі дозволу. Факт видачі дозволу на водокористування підтверджує наявність правових і фактичних передумов для зазначеного водокористування у відповідача, якого він був неправомірно позбавлений позивачем, що порушив строки видачі відповідного дозволу, тоді як припинення водокористування з ріки Дніпро призвело б до виникнення аварійної ситуації на заводі з огляду на зимовий період і особливості побудови технологічного процесу.

Відповідач вважає складений позивачем розрахунок розміру шкоди, завданої скиданням води, неправильним і таким, що суперечить чинній методиці розрахунку відповідної шкоди, внаслідок чого розмір не є таким, що може бути прийнятий судом, з огляду на наступне. Як вбачається з позовної заяви та додатків до неї, позивач використав для розрахунку розміру шкоди результати лабораторних вимірювань, які надані відповідачем на запит від 06.04.2016 р. листом від 27.04.2016 р. № 2/13-133-541, а саме: Результати хімічних аналізів, підготовлені акредитованою лабораторією заводу, а також на замовлення заводу зовнішньою акредитованою лабораторією – ПНТП “Соціум”, оскільки заводська лабораторія акредитована на аналіз проб не на усі речовини. У п. 2.4 зазначеної вище ОСОБА_1 встановлений імперативний припис, що забезпечує достовірність отриманих результатів, і як наслідок, розрахунку завданих збитків: “з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених результатів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів”. У п. 2.5 ОСОБА_1 передбачений єдиний виняток з цього припису – якщо розрахунковий період не перевищує 5-ти діб, тоді допускається одноразовий відбір проб води. Як вбачається з доданого позивачем документу на підтвердження обсягів скидів: “Справка о фактических сбросах возвратных вод КО “ЗЗВА” через выпуски № 1, 2 в реку Днепр (через пойму Вырва) в сухой и мокрый периоды с 01.01.2015 г. по 28.01 2015 г.”, обсяг скидів за “сухий період” і “мокрий період” брався за час з 01.01.2015 р. по 28.01 2015 р., тож розрахунок шкоди мав ґрунтуватися на середньому показнику трьох проб. Аналіз тих доказів, на які посилався позивач як на данні, що були ним використані під час розрахунків, свідчить про порушення вимоги про нарахування розміру шкоди за результатами 3-х проб. Отже, позивач допустив пряме порушення ОСОБА_1 визначення шкоди, а саме: п. 2.4, що робить проведений розрахунок по речовинам натрій і калій недостовірним і таким, що не може братися судом до уваги внаслідок недоведеності факту заподіяння шкоди у заявленому обсязі. Наприклад, у сухий період по калію позивачем протиправно нараховані 7314,62 грн., у мокрий – 29537,84 грн. Також відповідач зазначав, що аналіз таблиці з вихідними даними, що використовувала екологічна інспекція при розрахунку, свідчить, що показник “проіндексований економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році” та “індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік” взяті не за 2014 рік, що передував порушенню (січень 2015 р.), а за 2015 рік, тобто фактично позивач визначив проіндексований економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році не за 2015 рік, тобто час порушення, а на 2016 рік. Також відповідач, вважає, що включені позивачем у розрахунок п’ять днів як незаконне водокористування здійснювалось відповідачем без дозволу саме з вини позивача, оскільки відповідачем вжиті всі необхідні заходи для отримання дозволу. Отже, нарахована шкода за 5 днів є тією шкодою, що завдана позивачем відповідачу неправомірною бездіяльністю щодо надання дозволу на водокористування. Відповідач вважає, що загальна сума шкоди склала 409934,51 грн., а не 860173,10 грн., яка нарахована позивачем і заявлена ним до стягнення. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивачем в додаткових поясненнях б/н від 13.03.2017 (арк. с. 155-156), наданих в обґрунтування виконаного розрахунку, вказано, що в даному випадку підприємством здійснювався самовільний скид без дозволу на спеціальне водокористування, що є скидом з перевищенням ГДС в розумінні п. 2.1 ОСОБА_1. Підприємством не перевищувалися встановленні нормативи ГДС, які у відповідача відсутні, тому що у КТ “ЗЗВА” відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. Пункт 2.4 ОСОБА_1 застосовується виключно для розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних водним об’єкта (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами у випадку перевищення встановлених нормативів ГДС. Так як порушення виявлено у 2016 році та розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами КТ “ЗЗВА” здійснювався у 2016 році, то під час визначення проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів у поточному році взято за показник за попередній рік, як зазначено у ОСОБА_1, а саме за 2015 рік.

Частиною першою статті 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду спору з урахуванням доводів сторін суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової екологічної експертизи. Судом пропонувалося сторонам надати пропозиції щодо експертної установи та питання, які необхідно поставити експерту для дослідження спірних питань,

Позивач у судовому засіданні 13.03.2017 заперечив проти призначення експертизи, коло питань не пропонував, вважав за можливе перевірити розрахунок шкоди у судовому засіданні.

Відповідачем 13.03.2017 заявлено клопотання щодо проведення судової екологічної експертизи, проведення якої він просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Відповідач пропонував поставити на дослідження експерту наступні питання:

1) Який розмір шкоди заподіяний відповідачем внаслідок скиду без спеціального дозволу на водовикористання господарсько-побутових і виробничих стічних вод до каналізаційної мережі КП “Водоканал” м. Запоріжжя, приймач зворотних вод р. Дніпро (через затоку Вирва) через випуск № 1 у сухий і мокрий періоди за період з 01 по 23 січня 2015 року?

2) Який розмір шкоди заподіяний відповідачем внаслідок скиду без спеціального дозволу на водовикористання господарсько-побутових і виробничих стічних вод до каналізаційної мережі КП “Водоканал” м. Запоріжжя, приймач зворотних вод р. Дніпро через випуск № 2 у мокрий період за період з 01 по 23 січня 2015 року?

Згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені експертом. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23.03.2012 господарський суд не зв’язаний пропозиціями сторін стосовно експертних установ, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Суд зазначив, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємосуперечними, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2017 у справі № 908/3452/16 призначено судову екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено наступне питання: 1) Чи підтверджується нормативно та документально загальний розрахунок розміру збитків, завданих скиданням зворотних вод по випускам № 1, 2 у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2015 по 28.01.2015, заявлених до стягнення з командитного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов” і компанія”?; провадження у справі зупинено до проведення судової екологічної експертизи, зобов’язано відповідача здійснити фінансування експертизи відповідно до ст. 15 Закону України “Про судову експертизу”. При цьому, суд виходив з того, що як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Ухвалою суду від 11.05.2017 поновлено провадження у справі № 908/3452/16 для розгляду клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження терміну проведення призначеної судової експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів задоволено; погоджено термін проведення призначеної судової експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів; зобов’язано відповідача ОСОБА_3 товариство “Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов” і компанія” забезпечити виконання попередньої оплати експертизи згідно рахунку № 3323 від 27.04.2017; провадження у справі № 908/3452/16 зупинено до проведення судової екологічної експертизи.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 17.10.2017 до господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи № 908/3452/16. Листом № 7104/17-48 від 04.10.2017 експертною установою повідомлено про залишення ухвали від 13.03.2017 про призначення судової екологічної експертизи без виконання у зв’язку з ненадходженням на адресу Київського НДІСЕ попередньої оплати вартості проведення призначеної експертизи.

Ухвалою суду від 20.10.2017 поновлено провадження у справі для вирішення питань, пов'язаних з усуненням причин, які потягли за собою таке повернення, судове засідання призначено на 01.11.2017.

Від позивача 01.11.2017 надійшли пояснення у справі, в яких зазначено, що державна екологічна інспекція у Запорізькій області не надає згоду на оплату судової екологічної експертизи у справі № 908/3452/16, оскільки як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Також позивач зазначив, що державна екологічна інспекція у Запорізькій області у зв’язку зі скрутним становищем не здатна здійснити оплату судової екологічної експертизи у справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 01.11.2017 не направив, вимоги ухвали суду від 20.10.2017 не виконав, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Пунктом 23 постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23.03.2012 визначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

З урахуванням наявних матеріалів, доводів та заперечень сторін у даній справі, для з'ясування спірних питань, що виникли в ході судового розгляду справи та потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити по справі судову екологічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставити наступне питання:

1) Чи підтверджується нормативно та документально загальний розрахунок розміру збитків, завданих скиданням зворотних вод по випускам № 1, 2 у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2015 по 28.01.2015, заявлених до стягнення з командитного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов” і компанія”?

Витрати на оплату експертизи суд покладає на позивача, оскільки відповідач ухилився від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, та враховуючи доцільність та необхідність проведення судової екологічної експертизи.

Експерт попереджається про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 908/3452/16 судову екологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.

2. На вирішення експерта поставити наступне питання:

1) Чи підтверджується нормативно та документально загальний розрахунок розміру збитків, завданих скиданням зворотних вод по випускам № 1, 2 у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2015 по 28.01.2015, заявлених до стягнення з командитного товариства “Запорізький завод високовольтної апаратури -Вакатов” і компанія”?

3. Попередити експерта про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов’язати позивача – державну екологічну інспекцію у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А) здійснити фінансування експертизи відповідно до ст. 15 Закону України “Про судову експертизу”. Докази щодо витрат на проведення експертизи надати суду для вирішення питання розподілу між сторонами судових витрат.

5. Зобов’язати експерта направити експертний висновок до господарського суду Запорізької області.

6. Копію ухвали та матеріали даної справи направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Суддя В.В. Носівець