ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2017 року Справа № 922/887/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційних скаргГоловного управління Держгеокадастру у Харківській областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017у справі№ 922/887/17 Господарського судуХарківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Лан" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Барвінківська районна державна адміністрація Харківської областіпровизнання поновленим договору,за участю представників:позивачаГромов А.В.- адвокат договір від 17.10.2017;відповідачане з'явився третьої особи-не з'явився
ВСТАНОВИВ:
15.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Лан" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області про визнання поновленим на наступні п'ять років договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000982, та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення із позивачем додаткової угоди про поновлення на наступні п'ять років вищевказаного договору. Позовні вимоги обґрунтовані приписами як частин другої четвертої, так і частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", доводами щодо зволікання відповідача в поновленні зазначеного договору оренди землі, порушенням переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 72,4246 га, яка знаходиться на території Мечебилівської сільської ради, та якою він продовжує користуватися, сплачуючи визначену договором орендну плату.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що позивачу неодноразово направлялись обґрунтовані відповіді щодо необхідності усунення виявлених у його заяві недоліків (впорядкування процедури поновлення договору, необхідності надати актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки землі для погодження такої істотної умови, як орендна плата), окрім того, позивач висунув вимогу зобов'язати відповідача вчинити дії щодо укладення із позивачем додаткової угоди про поновлення на наступні п'ять років договору, разом з тим, не конкретизував позовні вимоги, не вказав, в якій саме редакції додаткової угоди просить зобов'язати до укладення відповідача, позивач не звертався до Головного управління Держгеокадастру з клопотанням про укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди саме з вказаною редакцією.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.05.2017 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано поновленим на наступні п'ять років договір оренди землі від 18.11.2010, зареєстрований в Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000982; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати з оплати судового збору в розмірі 1600, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 (судді: Пелипенко Н.М. - головуючий, Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.) рішення господарського суду залишено без змін; визнано поновленим на наступні п'ять років договір оренди землі від 18.11.2010, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000982, на умовах запропонованої орендарем додаткової угоди до зазначеного договору, викладеної в мотивувальній частині постанови.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 19 Конституції України, статей 15, 16, 21, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 18, 20 Закону України "Про оцінку землі", статей 319, 627 Цивільного кодексу України, статей 4, 43 Господарського процесуального кодексу України; суди не взяли до уваги доводи та пояснення відповідача що Головним управлінням Держгеокадастру за результатами розгляду заяв позивача надавались обґрунтовані відповіді з посиланням на норми законодавства, щодо необхідності усунення виявлених недоліків в процедурі поновлення договору, проте позивач не врахував вказаних відповідачем недоліків, відтак правові підстави для задоволення заяв позивача для поновлення договору оренди землі відсутні; суди не врахували, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, визнавши поновленим на наступні п'ять років договір оренди землі від 18.11.2010, не вказав назву сторін договору та дату, з якої вважати договір поновленим, апеляційний господарський суд залишив вказане рішення без змін, при цьому фактично вніс зміни до резолютивної частини рішення, однак також умови та зміст додаткової угоди не конкретизував.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги, зазначивши про правомірність винесеної у справі постанови, просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Інші учасники справи не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції своїх уповноважених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що Барвінківська районна державна адміністрація (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Лан" (орендар) 18.11.2010 уклали договір оренди землі, за умовами якого на підставі розпорядження Барвінківської районної державної адміністрації від 08.10.2010 № 282 "Про поновлення договорів оренди землі, зареєстрованих Барвінківським відділом реєстрації земель 09.08.2006" орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 72,4246 га, у тому числі ріллі 72,4246 га, із земель запасу для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Мечебилівської сільської ради.
Згідно з пунктом 5 договору оренди землі від 18.11.2010, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 становить 847031,78 грн. Пунктом 9 зазначеного договору сторони встановили орендну плату: на 2010 рік в розмірі 16940,64 грн, що складає 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації, та на наступні роки - в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації.
Відповідно до абз. 1 пункту 8 договору оренди землі від 18.11.2010 договір укладено на 5 років (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Договір оренди землі від 18.11.2010 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000982, тобто, договір оренди землі укладено на 5 років до 26.12.2016.
Абзацами 2, 3 пункту 8 договору оренди землі від 18.11.2010 сторони визначили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити чи припинити його дію.
У зв'язку зі змінами у законодавстві, з 01.01.2013 повноваження щодо розгляду питання про поновлення договору оренди землі від 18.11.2010, укладеного Барвінківською районною державною адміністрацією, стосовно земельної ділянки із земель запасу для сільськогосподарського використання, що знаходиться на території Мечебилівської сільської ради, перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
На виконання умов пункту 8 договору оренди землі від 18.11.2010 орендар 16.08.2016 за № 141, в межах визначеного сторонами 90-денного строку, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про поновлення зазначеного договору оренди землі, однак до заяви про поновлення договору не надав проекту додаткової угоди.
Відповідач листом від 05.09.2016 № 19-20-14-26907/0/19-16 повідомив про необхідність надати до заяви про поновлення договору оренди землі: проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, лист Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, як орендодавця за вказаним договором оренди землі, щодо виконання орендодавцем обов'язків за договором, довідку відповідного територіального органу ДФС щодо відсутності заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016.
Позивач повторно звернувся до відповідача з заявою від 03.10.2016 за № 201 в якій просив поновити діючий договір оренди землі.
Відповідач листом від 03.11.2016 за № 19-20-14-33538/0/19-16 повідомив, що орендна плата є істотною умовою та запропонував позивачу збільшити розмір орендної плати за користування земельними ділянками до 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також викласти пункт 8 договору оренди землі в такій редакції: "Договір укладено на 5 (років) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач погодився з пропозицією відповідача 25.11.2016 за № 241 знову звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі від 18.11.2010, до якої надав проект додаткової угоди до договору оренди землі від 18.11.2010 (про поновлення договору), в якому враховано пропозицію відповідача про внесення змін в договір оренди землі, а саме:
"
ДОДАТКОВА УГОДА
ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ ВІД 18 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ
(ПРО ПОНОВЛЕННЯ ДОГОВОРУ)
м. Харків "___" __ 2016 року
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в подальшому іменоване Орендодавець, в особі начальника Оберемок Є. А., що діє згідно чинного законодавства, з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Лан", в подальшому іменоване Орендар, в особі директора Курочкіна О.Л., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цю додаткову угоду (надалі - Угода) до Договору оренди землі б/н від 18 листопада 2010 року (надалі - Договір), державну реєстрацію якого здійснено 26.12.2011 року № 632040004000982, за яким передано в оренду земельну ділянку загальною площею 72, 4246 га, про наступне:
1. Поновити строк дії Договору на наступні 5 (п'ять) років, починаючи з 27.12.2016 року.
2. Пункт 8 Договору змінити та викласти в наступній редакції: " 8. Договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".
3. Пункт 9 Договору змінити та викласти в наступній редакції: " 9. За користування земельною ділянкою, що передана в оренду за цим Договором, Орендар сплачує орендну плату, яка становить 8 (вісім) % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки".
4. Ця Угода набирає чинності після її підписання повноважними представниками обох Сторін та її державної реєстрації, і є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 18 листопада 2010 року.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР
Головне управління Держгеокадастру Товариство з обмеженою відповідальністю у Харківській області Агрофірма "Лан" майдан Свободи,5, Держпром, під'їзд 1, 64712, Харківська область, Барвінківський
поверх 6, 7, місто Харків, район, с. Мечебилове, вулиця Центральна,1
код ЄДРПОУ 39792822 код ЄДРПОУ 31787016
від Орендодавця від Орендаря
_____/______/ ______/Курочкін О.Л.
"
Відповідач листом від 26.12.2016 за № 19-20-14-39402/0/19-16 рекомендував позивачу надати витяг з технічною документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою, долучивши повний пакет документів, враховуючи викладені зауваження.
Ці обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання поновленим на наступні п'ять років Договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за № 632040004000982 26.12.2011, та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення із позивачем додаткової угоди про поновлення на наступні п'ять років вищевказаного Договору.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині визнання поновленим на наступні п'ять років договору оренди землі від 18.11.2010, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач після закінчення строку дії договору належним чином виконував умови договору, продовжував використовувати спірну земельну ділянку та мав намір у подальшому нею користуватись, натомість відповідач не спростував той факт, що не направив позивачу у місячний строк лист-заперечення щодо поновлення договору. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач зволікає з поновленням договору оренди, чим порушує право позивача.
Разом з тим, у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди суд відмовив з огляду на невідповідність вказаної вимоги визначеному статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України способу захисту порушеного права.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд підтвердив обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, щодо безпідставного зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору та наявність підстав для задоволення позовних вимог та захисту порушеного права орендаря. Суд також вказав, що конклюдентні дії орендаря, а саме: продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення орендної плати після закінчення строку дії договору, свідчать про намір позивача скористатись своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди землі поновленим.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги позивача на умовах запропонованої орендарем додаткової угоди; вказав, що сторони досягли згоди щодо внесення змін до істотних умов договору оренди землі від 18.11.2010 в частині збільшення розміру орендної плати до 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знайшло своє відображення в додатковій угоді до договору оренди землі від 18.11.2010 про поновлення вказаного договору оренди землі.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до змісту статей 3 та 9 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, та відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Таким чином, згідно із частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права, укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб (постанови ВСУ від 25.02.2015 у справі № 6-10цс15, від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15, від 18.03.2015 у справі № 6-4цс15).
Разом з тим, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що запропонована позивачем редакція додаткової угоди містить змінені умови договору, що не відповідає умовам частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки умови додаткової угоди відрізняються від умов первісного договору оренди, про поновлення якого просить позивач, доказів порушення переважного права відповідно до приписів частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто, надання спірної земельної ділянки іншій особі, як необхідної обставини для наявності порушення саме його переважного права на поновлення договору, позивач не подав.
Разом з тим, судова колегія також зазначає, що за змістом частини третьої статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів здійснюється з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до приписів частини третьої статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Суди попередніх інстанцій викладене вище не врахували, не виклали у резолютивній частині судового рішення текст додаткової угоди, як єдиний документ, положення якого підлягали б застосуванню до спірних правовідносин сторін за наслідками вирішення спору.
Відтак, суди не з'ясували достеменно, яке саме право (переважне право за частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" чи право на поновлення договору на попередніх умовах за частиною шостою цієї ж статті) вважає порушеним позивач, не дослідили обставини справи, які є істотними для кожного з двох випадків пролонгації договору, а їх висновки про задоволення позовних вимог про поновлення договору є передчасними.
Водночас касаційна скарга не містить доводів та вимог щодо скасування судових рішень в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача до вчинення певних дій.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не встановили істотні обставини справи відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не з'ясували відповідні істотні обставини справи, чим порушили приписи процесуального законодавства.
За таких обставин судові рішення слід скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання поновленим на наступні п'ять років договору оренди землі від 18.11.2010, направивши справу в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.
В решті вимог, які не оскаржені, судові рішення слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 922/887/17 Господарського суду Харківської області та рішення Господарського суду Харківської області від 15.05.2017 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання поновленим на наступні п'ять років договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000982.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
В решті рішення та постанову залишити без змін.
Головуючий Л. Рогач
Судді: І. Алєєва
Т. Дроботова
Судове рішення № 70057678, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 31.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/887/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: