Ухвала суду № 7005762, 08.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" грудня 2009 р.                               м. Київ                                        К-1585/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.                               

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ1-Дельта»

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року

та постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.11.2007 року

у справі № 20-12/439

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ1-Дельта»

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 05.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року, відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ1-Дельта»(далі –ТОВ, позивач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі –ДПІ, відповідач) від 24.11.2006 року № 000037230/3 та № 000038230/3.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, ТОВ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.11.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Предметом позову є податкові повідомлення-рішення ДПІ № 000037230/3 від 24.11.2006 року про донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 90203,68 грн., застосування штрафних санкцій в розмірі 30704,17 грн. та № 000038230/3 від 24.11.2006 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 52004,25 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 26002,13 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 25.04.2006 року № 2826/10/23-0-23/33093469 виїзної планової документальної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2004 року по 31.12.2005 року.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що в 2005 році позивачем занижений валовий дохід в 1 кварталі на суму 257358,40 грн., в 2 кварталі на суму 519476,59 грн., в 3 кварталі на суму 383274,53 грн., в 4 кварталі на суму 8654,58 грн., а всього на суму 1168764,10 грн.

Позивачем не було надано до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахункам 201, 205, 207, 209, актів списання ТМЦ, актів виконаних робіт, що в силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є підставою для невіднесення до складу валових витрат будь-яких витрат, які не підтверджені належними документами.

Також встановлено, що позивачем було занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на суму 45617,67 грн., оскільки ним було включено до податкового кредиту суму в розмірі 3979,27 грн. згідно податкових накладних, які складені з порушенням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону включено до складу податкового кредиту суму 1952,84 грн., яка не підтверджена податковими накладними.

Судом першої інстанції у даній справі за клопотанням представника позивача була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На клопотання експерта-економіста позивач надав лише частину первинних бухгалтерських документів, посилаючись на те, що 27.03.2007 року співробітниками СВ УПМ ДПА України в м. Севастополі була проведена виїмка бухгалтерських документів у зв’язку з порушенням кримінальної справи.

Згідно відповіді СВ УПМ ДПА України в м. Севастополі, 27.03.2007 року співробітниками СВ УПМ ДПА України в м. Севастополі були вилучені документи за 2006 рік, тоді як ДПІ проводилась перевірка за 2004-2005 роки.

В зв’язку з недостатністю матеріалів, які були надані ТОВ, для вирішення питань, поставлених експерту, до суду надійшло повідомлення експерта-економіста № 174 від 05.06.2007 року про неможливість надання висновку судової економічної експертизи по справі № 20-12/439.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок судів попередніх інстанцій про невідповідність фактичним обставинам справи та суперечність вимогам чинного законодавства доводів позивача про необґрунтоване визначення податковим органом спірними податковими повідомлення-рішеннями податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ1-Дельта»відхилити, а ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року та постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.11.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                                        Голубєва Г.К.

                                        Карась О.В.

                                        Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко