
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2017 року Справа № 910/211/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий, суддяЯценко О.В., суддіДанилова М.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі№ 910/211/17Господарського судуМіста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест"доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"пророзірвання договорув засіданні взяли участь представники:
- позивача:Перцова О.І. Ковальчук Ю.В.- відповідача:Левченко Д.Ю.ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про розірвання договору оренди державного майна № 188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003 р..
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 (суддя Паламар П.І.) позов задоволено в повному обсязі, а саме розірвано договір оренди державного майна, що належить на праві повного господарського відання державному підприємству №188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003р., укладений між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" як правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Укомлайн" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 (судді: Куксов В.В., Скрипка І.М., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 залишено без зміни.
Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в позові відмовити.
Скаржник доводить, що суд неправильно застосував ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки в спірному випадку обставини для розірвання договору не є істотними та не можуть бути підставами для розірвання договору; закон не передбачає серед підстав для розірвання договору небажання орендаря користуватися орендованим майном.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Данилова М.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2017.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2017 розгляд справи продовжено та відкладено на 02.11.2017.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" як правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Укомлайн" (позивач) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) укладений договір оренди державного майна, що належить на праві повного господарського відання державному підприємству № 188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003 р., додаткову угоду № 1 від 30 грудня 2004 р. до цього договору, згідно з якими відповідач передав йому на 10 років у користування волокна №№ 5, 6, 7, 8, 4257/9,4257/10, 4257/11, 4257/12 в волокно-оптичному кабелі по маршруту повітряної лінії електропередач.
На виконання умов договору сторонами було підписано акти прийняття-передачі об'єкту оренди.
Пунктом 10 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє по 31 грудня 2013р.
Умовами п. 10.4 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви жодної із сторін про припинення або зміну цього Договору за один місяць до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на строк в 10 років, і на тих умовах, які були передбачені цим Договором. Після закінчення терміну Договору оренди Орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Відповідно до умов п. 10.4 Договору з 1 січня 2014 року Договір було поновлено ще на 10 років.
Звертаючись до суду з вимогами розірвання договору, позивач доводить, що з часу укладення договору обставини, якими він керувався при його укладенні, істотно змінились, внаслідок погіршення економічної ситуації в країні надання послуг з використанням орендованого майна стало невигідним, у зв'язку з чим він демонтував своє обладнання, яке давало можливість використовувати це майно і ним фактично не користується.
Факт демонтажу такого обладнання, підтверджується актами приймання передачі обладнання, що забезпечувало передавання даних, уповноваженими особами.
Крім того, із змісту актів вбачається, що обладнання було демонтоване саме на ділянках лінії електропередач вказаних в технічних характеристиках об'єкту оренди (додатку 1 до Договору), що підтверджує факт не використання волокон Відповідача та схвалення (акцептування) представниками організацій, що підпорядковуються Відповідачу дій спрямованих на розірвання Договору.
В матеріалах справи наявні листи позивача до відповідача № 769109-04101 від 7 грудня 2015 р. та 210/04-11 від 3 березня 2016 р. з пропозиціями встановлення іншого строку дії договору, на які відповідач не погодився.
Спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою Відповідача розірвати спірний договір оренди за пропозицією Позивача.
На дату укладання Договору орендна плата за базовий місяць розрахунку за 1 км волокна без урахування ПДВ становила 121,1022 грн. Згідно із умовами п. 3.3. Договору орендна плата щомісячно корегується на індекс інфляції.
Так, розмір орендної плати за 1 км волокна за квітень 2016р. вже становив 268,75 грн. без врахування ПДВ, отже розмір орендної плати протягом строку дії Договору збільшився у 2,22 рази. Таке зростання розміру орендної плати понад 122 % суттєво впливає на результати господарського діяльності позивача та робить таку оренду економічно збитковою.
У зв'язку з економічною дестабілізацією у країні в 2014 році індекс інфляції становив 124,9 %, а у 2015 році 143,3%, що відповідно до умов Договору було відображено на розмірі орендної плати. Так у січні 2014 року Позивачем в якості орендної плати було перераховано Відповідачу 238 669,21 грн. без урахування ПДВ, а в січні 2016 року вже - 424 780,68 грн. без ПДВ за ту саму кількість волокон в волоконно-оптичному кабелі, тобто лише через рівень інфляції розмір орендної плати виріс майже в 2 рази.
Так у грудні 2015 року Позивачем за оренду волокон було сплачено 420 992,00 грн., а отримано доходів лише 30 000 грн., тобто прямий збиток за грудень місяць складав 390 992, 00 грн.
Виходячи з вищевикладених обставин, Позивачем не можливо було передбачити ні у 2003 році підчас укладання Договору, ні у 2013році під час прийняття рішення про його пролонгацію, отже обставини змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити в момент укладання або продовження Договору, вони не уклали б договір або укладали б його на інших умовах. Тому враховуючи істотну зміну обставин Позивачем було прийняте рішення припинити відносини із Відповідачем.
Відносини з приводу розірвання договору врегульовані, зокрема, ст.ст. 651, 652, ЦК України.
Згідно з положеннями зазначених вимог договір може бути розірвано за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
За встановлених судами обставин касаційна інстанція погоджується з правовими висновками про наявність підстав для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, тому позовні вимоги про розірвання договору задоволено обґрунтовано.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
З урахуванням наведеного колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх такими, що не спростовують висновків господарських судів щодо встановлених фактичних обставин справи, тому скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення та постанову без зміни.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 910/211/17 Господарського суду міста Києва залишити без зміни.
Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова І.П. Ходаківська
Судове рішення № 70057405, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 02.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/211/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: