Постанова № 70057299, 31.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Сибіги О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року

за скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"

на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року

у справі № 910/21451/16

господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"

до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"

про стягнення 100992687,49 грн.,-

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду справи № 910/21451/16 господарським судом міста Києва за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" до приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" про стягнення за неналежне виконання умов контракту від 04 серпня 2015 року № 05БМ/15/64-143-SD-15-00315: 87874397,92 грн. основної заборгованості; 5608795,81 грн. пені; 1617536,27 грн. 3% річних; 5891957,49 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року заяву Компанії про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти Підприємства у межах розміру позовних вимог 100992687,49 грн. та судового збору в сумі 206 700 грн.

11 квітня 2017 року від Компанії надійшла скарга на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 березня 2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11 травня 2017 року (суддя Курдельчук І.Д.) залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року (судді Сітайло Л.Г., Зеленін В.О., Пашкіна С.А.) у справі №910/21451/16 скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року у справі № 910/21451/16 залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятими ухвалою та постановою Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову ухвалу господарського суду міста Києва від 11 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу позивача на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року у справі № 910/21451/16.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до першої частини статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 лютого 2017 року головним державним виконавцем Департаменту Рубель І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53358127.

Постановами головного державного виконавця Департаменту Рубель І.В. від 07 лютого 2017 року та від 10 лютого 2017 року накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках боржника, які відкриті в ПАТ "Альфа-банк", ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та АТ "Укрексімбанк". Доказів наявності у боржника рахунків відкритих в інших фінансових установах матеріали справи не містять.

Постановою головного державного виконавця Департаменту Рубель І.В. від 17 березня 2017 року закінчено виконавче провадження ВП №53358127.

Позивач звертаючись зі скаргою на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року у справі № 910/21451/16 зазначив, що після закінчення виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби не буде мати змоги вживати будь-яких заходів щодо арешту коштів, що будуть відкриті після закінчення виконавчого провадження та боржник буде мати можливість відкривати додаткові банківські рахунки через які здійснюватиме перерахування грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 39 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом.

Як зазначалось вище ухвалою господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року вжито заходи до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти Підприємства у межах розміру позовних вимог 100992687,49 грн. та судового збору в сумі 206 700 грн.

Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки основним завданням вжиття заходів до забезпечення позову є збереження майна до прийняття рішення у справі, то під час вчинення виконавчих дій державний виконавець повинен переконатись у наявності на арештованих рахунках необхідної кількості грошових коштів про які зазначено у виконавчому документі (Ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову).

З наявної в матеріалах справи постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №53358127 від 17 березня 2017 року не вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва від 26 грудня 2016 року про вжиття заходів до забезпечення позову в межах розміру позовних вимог 100992687 грн. 49 коп. та судового збору у розмірі 206700 грн. виконана, оскільки в зазначеній постанові ВДВС не зазначено розмір коштів, які знаходяться на арештованих 07 та 10 лютого 2017 року рахунках боржника, які відкриті в ПАТ "Альфа-банк", ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та АТ "Укрексімбанк", а тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 17 березня 2017 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та не вірно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 березня 2017 року обґрунтованою, а постанову ВДВС незаконною.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 11 травня 2017 року у справі № 910/21451/16 скасувати.

3. Скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 березня 2017 року задовольнити.

4. Визнати незаконною та скасувати постановою головного державного виконавця Департаменту Рубель І.В. від 17 березня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №53358127.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

О. М. Сибіга