Постанова № 70056833, 06.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 листопада 2017 р. № 820/4879/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вождаєвої М.О.,

за участю представника позивача - Щербатюк Ю.А.;

представника відповідача - Олесів Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика", в якому просить суд: накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" (код ЄДРПОУ: 31440428), відкритих у банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході здійснення повноважень, покладених на органи ДФС, встановлені фактичні обставини стосовно платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазавтоматика», передбачені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Так, керівником ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укргазавтоматика» від 19.09.2017 № 4952, з 19.09.2017, тривалістю 5 робочих днів. Однак, відповідач не допустив працівників органів ДФС до проведення перевірки, у зв'язку з чим складено відповідний акт від 19.09.2017 № 2919/20-40-14-11, один із примірників якого вручено представнику за довіреністю ОСОБА_3 Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазавтоматика» було порушено передбачене чинним законодавством право Головного управління ДФС у Харківській області на проведення фактичної перевірки платника податків. Рішенням начальника ГУ ДФС у Харківській від 19.10.2017 № 20914 до відповідача застосований адміністративний арешт майна платника податків. Оскільки арешт коштів на рахунку платника податків може здійснюватися виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України), Головне управління ДФС у Харківській області звернулося з даним позовом до суду. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення (вх. № 01-21/38069 від 06.11.2017), в яких просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці передусім підлягає накладення арешту саме в межах 96-ти годинного строку, передбаченого п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України. З моменту накладення рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 19.10.2017 адміністративного арешту на майно відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для перевірки обґрунтованості рішення, яким застосований арешт майна платника податків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що керівником ГУ ДФС у Харківській області 19.09.2017 було видано наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укргазавтоматика» (податковий номер: 31440428) № 4952, тривалістю 5 робочих днів (а.с.22-23). Підставою видачі вказаного наказу стало ненадання ТОВ «Укргазавтоматика» протягом 15 робочих днів з дня отримання у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити Головного управління ДФС у Харківській області:

- від 30.05.2017 № 6093/10/20-40-14-11-18 за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Укргазавтоматика» даних по взаємовідносинах з ТОВ «ТОП Стрім Трейд» (податковий номер 40921310), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2016 (а.с.15-16);

- від 04.07.2017 № 8838/10/20-40-14-11-18 за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Укргазавтоматика» даних по взаємовідносинах з ТОВ «Полюс Капітал» (податковий номер 40816361), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2016 року (а.с.20-21);

- від 12.07.2017 № 9617/10/20-40-14-11-18 за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Укргазавтоматика» даних по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Українська енергетична компанія» (податковий номер 36374863), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2016 року (а.с.9-10),

з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п. 61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

Посадовим особам контролюючого органу було виписано направлення на проведення перевірки № 7182 від 19.09.2017 (а.с.24).

На підставі направлення на перевірку від 19.09.2017 року № 7182 (а.с.24), виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області та наказу № 4952 від 19.09.2017, посадовою особою Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за адресою проведення господарської діяльності відповідача.

Відповідач відмовив у допуску до перевірки посадовій особі ДФС, про що складено акт «Відмови від допуску до проведення перевірки ТОВ «Укргазавтоматика» від 19.09.2017 року № 2919/20-40-14-11(а.с.26), в якому представником ТОВ «Укргазавтоматика» ОСОБА_3 зазначено, що відмова від допуску до проведення перевірки мотивована тим, що підстави для проведення перевірки відсутні, наказ про проведення перевірки є незаконним та необґрунтованим. Відповіді на письмові запити, зазначені у наказі № 4952 було надано ТОВ «Укргазавтоматика» згідно норм чинного законодавства.

Розцінюючи вищеописану поведінку платника податків як відмову в допуску до перевірки контролюючого органу, позивач звернувся з позовом про накладення адміністративного арешту на рахунки.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазавтоматика» також було оскаржено до Харківського окружного адміністративного суду наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 4952 від 19.09.2017.

За результатами розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 по справі № 820/4402/17 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Укргазавтоматика» до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу, визнання протиправними дій - відмовлено.

На підставі звернення та доданих до нього матеріалів відділу позапланових перевірок платників податків ризикових категорій управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Укргазавтоматика», зважаючи на не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області 19.10.2017 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Укргазавтоматика» ( а.с.7).

Як на підставу звернення до суду з даним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Укргазавтоматика», позивач послався на відмову відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, яка призначена наказом начальника ГУ ДФС у Харківській області № 4952 від 19.09.2017.

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ( пп. 75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки унормований ст. 80 ПК України.

Так, п. 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів ( пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

За змістом п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

За правилами п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Разом з цим, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

В даному випадку, арешт майна відповідача, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області б/н від 19.10.2017 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Укргазавтоматика», не підтвердженого судом, а, отже, відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Законодавцем згадано про такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника ( п. 20.1.31, 20.1.32 ст.20, п.89.4 ст.89, п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України), але не визначено, що відмова від проведення перевірки є приводом для його застосування.

Таким чином, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено наявність підстав для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Укргазавтоматика» № 26003010569267 (долар США); № 26006010569220 (російський рубль); № 260460010247320 (українська гривня); № 26006000076411 (українська гривня), відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк»; № 26008052254676 (українська гривня), відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк»; № 37519000062423 (українська гривня) - Казначейство України; № 26000052338545 (українська гривня); № 26045052302718 (українська гривня); № 26052052321232 (українська гривня); № 26007052236071 (російський рубль), , відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк».

Як встановлено ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав до задоволення адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" про накладення арешту на кошти.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" про накладення арешту на кошти відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 06.11.2017.

Суддя В.В. Єгупенко