Постанова № 70056775, 01.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1607/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Крутько О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2Г,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (надалі - ТОВ "Глобинський переробний завод", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач-1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 №0002251500/135/ППР-ЮО-16-08.

Позовні вимоги мотивовані незгодою із висновками позапланової виїзної перевірки відповідача, що набрала форму акту від 21.05.2015 №9/16-08-15-33/30547403, оскільки товариством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом. Господарські операції товариства з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Свій податковий кредит у перевіряємому періоді позивач формував у відповідності із вимогами законодавства, що діяло на момент вчинення спірних господарських правовідносин, та не може нести відповідальність у разі невиконання зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету його контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила її задовольнити.

Відкриваючи провадження у справі суд ухвалою від 25.09.2017 залучив до участі у даній справі в якості другого відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУДФС у Полтавській області, відповідач-2).

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні у справі документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Глобинський переробний завод" (ідентифікаційний код 30547403) 15.10.1999 зареєстроване в якості юридичної особи, номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу 1 561 120 0000 000180 від 24.02.2005 (том 1 а.с. 181-188). Позивач взятий на податковий облік 22.10.1999 та є платником податку на додану вартість (том 1 а.с. 163, 184).

У період з 07.05.2015 по 14.05.2015 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Глобинський переробний завод" з питань правильності, повноти та обґрунтованості декларування від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 4 847 209 грн.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 21.05.2015 №9/16-08-15-33/305474033, відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, платником завищено суму податкового кредиту у розмірі 2 680 516 грн., у зв'язку з чим на 2 680 516 грн. завищено значення ряд. 19 "Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" та значення ряд. 24 "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду)" декларації з ПДВ за лютий 2015 року (том 1 а.с. 28-89).

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення на вказаний акт від 03.06.2015 №533 (том 1 а.с. 90-98), за результатами розгляду яких Кременчуцька ОДПІ залишила висновки акту без змін, про що зазначила у відповіді на заперечення від 12.06.2015 №1476/10/16-18 (том 1 а.с. 99-120).

На підставі висновків акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 №0002251500/135/ППР-ЮО-16-08, яким ТОВ Глобинський переробний завод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 680 516 грн. (том 1 а.с. 26).

Із даним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Полтавській області та ДФС України.

Рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області про результати розгляду скарги від 28.08.2015 №3227/10/16-31-10-04-11 та ДФС України від 23.10.2015 №22927/6/99-99-10-01-04-25 скарги позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17.06.2015 №0002251500/135/ППР-ЮО-16-08 - без змін (том 1 а.с. 104-179).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, п.200.4 ст.200 ПК України передбачено загальний порядок визначення та використання від'ємного значення з податку на додану вартість, який полягає в автоматичному направлені такого від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають сплаті за результатами поточного декларування з ПДВ.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, введено в дію електронне адміністрування податку на додану вартість.

Так, відповідно до ст.2001 ПК України у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України. Норми цього Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об'єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.

З огляду на викладені положення ПК України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання власній господарській діяльності.

З наявних у матеріалах справи документів слідує, що позивач є виробничим підприємством, що займається переробкою сої, а продукція комплексу з переробки сої сертифікована УкрСЕПРО, що підтверджується сертифікатом відповідності від 31.01.2014 (том 4 а.с. 135-136).

Основними видами діяльності ТОВ "Глобинський переробний завод" є, зокрема: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (том 1 а.с. 182).

Товариство є власником комплексу з переробки сої. Право власності на комплекс з переробки сої підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.06.2014 №22755977 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.01.2015 №32219780 (том 4 а.с. 139-143).

Згідно з зазначеним витягом до складу комплексу з переробки сої, зокрема, входять: вагова, виробнича лабораторія, авторозгрузка, зерноприймальний і зернонакопичувальний пункт, зерносховище, підготовчий і екстракційний цехи, будівля очисних споруд, тощо.

Наведені у витязі складові комплексу з переробки сої введені в дію, атестовані та безпосередньо повязані з видами діяльності позивача і використовуються ним для виробництва продукції, сировиною для якої є соя.

Для забезпечення свого основного виду діяльності позивач здійснював у лютому 2015 закупівлю сої у ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ПП "А-Куб", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н".

Так, 14.01.2015 між позивачем та ТОВ ГК "Прометей" укладено договір поставки №09/01/2015-С, відповідно до якого ТОВ ГК "Прометей" (постачальник) зобов'язувався поставити у власність ТОВ "Глобинський переробний завод" (покупець), який у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити, товар: сою врожаю 2014 року насипом (том 1 а.с. 214-216).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар (сою) - кількістю 572,800 т на загальну суму 5 232 168,31 грн., в тому числі ПДВ - 872 028,04 грн. Обсяги поставленої сої відповідають обсягам, домовленості про поставку яких досягнуто сторонами в додатках №№1-8 та додаткових угодах №№2-3 до договору поставки від 14.01.2015 №09/01/2015-С (том 1 а.с. 217-233, том 6 а.с. 75-76).

З метою підтвердження здійснення господарської операції з поставки ТОВ ГК "Прометей" на користь ТОВ "Глобинський переробний завод" сої до матеріалів справи надані: рахунки-фактури (том 2 а.с. 187-214), видаткові накладні (том 1 а.с. 234-248) та податкові накладні (том 1 а.с. 133-147).

Придбаний товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи (том 2 а.с. 99-123).

Згідно із додатками №№1-8 до договору поставки від 14.01.2015 №09/01/2015-С, які є невідємною частиною договору, сторони домовилися щодо поставка товару здійснюється постачальником на умовах DAP (поставка до місця призначення ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою м. Глобине, вул. Карла Маркса, 203) відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2 додатків).

На підтвердження факту перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних та реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (том 1 а.с. 249-250, том 2 а.с. 1-46, 51-98).

Фактичний заїзд автомобілів з товаром на територію ТОВ "Глобинський переробний завод" підтверджується витягом з Журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах /Надходження/ за лютий 2015 року (том 2 а.с. 47-50).

В підтвердження проведення перевірки якості поставленої сої позивачем до матеріалів справи долучені картки аналізу зерна (том 2 а.с. 139-186).

Також, у період, що перевірявся, між позивачем (покупець) та ТОВ "Рай-Т" (постачальник) укладено договір поставки від 26.01.2015 №34/01/2015-С, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця, який у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити, товар: сою врожаю 2014 року насипом (том 2 а.с. 215-217).

На підтвердження виконання умов вказаного договору до матеріалів справи представлені належним чином завірені копії видаткових накладних (том 2 а.с. 233-238), податкових накладних (том 3 а.с. 53-58) та рахунків-фактур (том 3 а.с. 87-98) на загальну суму господарських операцій 4 434 549,45 грн., в т.ч. ПДВ - 739 091,58 грн.

Судовим розглядом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Рай-Т", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (том 3 а.с. 37-52), що не заперечується відповідачами.

Фактичне транспортування ТМЦ від постачальника до ТОВ "Глобинський переробний завод" на умовах, визначених у додатках до договору поставки від 26.01.2015 №34/01/2015-С, підтверджується товарно-транспортними накладними, реєстрами ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та Журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах /Надходження/ за лютий 2015 року, що маються у матеріалах справи (том 2 а.с. 239-250, том 3 а.с. 1-32).

Про проведення перевірки якості поставленої ТОВ "Рай-Т" на користь позивача сої свідчать картки аналізу зерна (том 3 а.с. 59-86).

Також, у період, що перевірявся, між ТОВ "Глобинський переробний завод" (покупець) та ТОВ "Естреля Лімітед" (постачальник), був укладений договір поставки від 25.02.2015 №62/02/2015-С, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця, який у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити, товар: сою врожаю 2014 року насипом (том 3 а.с. 216-218).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту слугували податкові накладні, видані ТОВ "Естреля Лімітед" від 26.02.2015 №1, №2, від 27.02.2015 №3, від 28.02.2015 №4 (том 4 а.с. 31-34).

На підтвердження виконання вимог вказаного договору поставки позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткових накладних від 26.02.2015 №РН-0000001, від 27.02.2015 №РН-0000002, від 28.02.2015 №РН-0000003 (том 3 а.с. 226-228).

Отриманий товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями (том 4 а.с. 21-30).

На підтвердження факту перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та Журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах /Надходження/ за лютий 2015 року (том 3 а.с. 229-250, том 4 а.с. 1-20).

Перевірка якості поставленої ТОВ "Естреля Лімітед" на користь позивача сої оформлена картками аналізу зерна (том 4 а.с. 35-54).

Поряд з цим, судовим розглядом встановлено, що 22.01.2015 між ТОВ "Глобинський переробний завод" (покупець) та ТОВ "Комфорт-Н" (постачальник) укладено договір поставки №27/01/2015-С, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця, який у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити, товар: сою врожаю 2014 року насипом (том 4 а.с. 61-63).

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Глобинський переробний завод" у лютому 2015 року придбало у ТОВ "Комфорт-Н" сою на загальну суму 2 054 139,72 грн., в т.ч. ПДВ - 342 356,62 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Глобинський переробний завод" та ТОВ "Комфорт-Н" з придбання сої, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні від 21.02.2015 №229, від 24.02.2015 №305, від 25.02.2015 №301, від 26.02.2015 №303 ( том 4 а.с. 68-71), податкові накладні від 21.02.2015 №128, від 24.02.2015 №129, від 25.02.2015 №136, від 26.02.2015 №137 (том 4 а.с. 99- 103) та рахунки від 21.02.2015 №23.02.2015, від 24.02.2015 №305, від 25.02.2015 №301, від 26.02.2015 №303 (том 4 а.с. 118-121).

Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Комфорт-Н", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (том 4 а.с. 95-98).

За умовами пункту 2 додатків №№1-2 до договору поставки від 22.01.2015, які є невідємною частиною договору, сторони домовилися що поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DAP (поставка до місця призначення ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою м. Глобине, вул. Карла Маркса, 203) відповідно до правил Інкотермс 2010.

На підтвердження фактичного перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем долучені до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних, реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, а також Журнал реєстрації зважування на автомобільних вагах /Надходження/ за лютий 2015 року (том 4 а.с. 72-94).

Перевірка якості поставленої ТОВ "Комфорт-Н" на користь позивача сої оформлена картками аналізу зерна (том 4 а.с. 104-117).

Дослідивши наявні у справі первинні документи, виписані ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" для документального оформлення господарських операцій з постачання на користь ТОВ "Глобинський переробний завод" сої, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Так, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиницю виміру товару, об'єм поставки та її ціну. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

Щодо тверджень відповідачів про порушення оформлення видаткових накладних, з огляду на зазначення місця їх складання, при тому, що передача товару здійснювалася за іншим місцезнаходженням та не зазначення прізвища і посади особи, яка підписала даний документ, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття "місце складання" первинного документа.

Так, Міністерство фінансів України у своєму листі від 26.08.2011 №31-08420-07-25 роз'яснило, що при наведенні інформації про місце складання первинного документа зазначається населений пункт, у якому його складено. Якщо первинний документ оформляється за межами населеного пункту, в місці, в якому здійснено господарську операцію, слід зазначати відповідну адміністративно-територіальну одиницю. У разі оформлення первинним документом господарської операції, здійсненої за межами України, також зазначається назва країни.

З викладеного слідує, що складання первинного документу не за місцем здійснення господарської операції є можливим і не суперечить вимогам законодавства.

А незначні недоліки в заповненні видаткових накладних, носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа щодо наданих позивачу послуг. Відповідно, недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути безумовним висновком про безпідставність виникнення податкової вигоди.

Щодо посилання контролюючого органу на недоліки заповнення товарно-транспортних накладних щодо транспортування сої, суд зазначає, що позивачем не здійснювалося транспортування товару, позивач не був вантажовідправником товару, у зв'язку з чим підприємство позивача не приймало участь у складанні первинних документів по такому транспортуванню.

Крім того, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару, та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст.545 Цивільного кодексу України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між позивачем та ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" є видаткові та податкові накладні.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Посилання відповідачів на те, що відповідно до бази даних ДАІ МВС України АІС "Автомобіль" за ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" транспортних засобів не зареєстровано, що свідчить про відсутність поставки, суд оцінює критично, оскільки чинне законодавство не забороняє для виконання договірних зобовязань залучати перевізників, при цьому, суд зауважує, що у товарно-транспортних накладних, згідно з якими здійснювалася поставка, в якості перевізників зазначено не ТОВ "Рай-Т" та ТОВ "Комфорт-Н", а інші особи.

Обмеження господарюючого субєкта на самостійне залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є порушенням одного з встановлених ч.1 ст.44 Господарського кодексу України принципів здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, прибуття на територію ТОВ "Глобинський переробний завод" автомобілів із соєю від ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" зафіксовано у Журналі реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах /Надходження/ за лютий 2015 року.

Представником позивача до матеріалів справи надано звіт про закупівлю сої у лютому 2015 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за лютий 2015 року, відомості про обороти по рахунках 79, 261, 201, 2314 за лютий 2015 року та звіт про реалізацію готової продукції за лютий 2015 року, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед", та ТОВ "Комфорт-Н" за перевіряємий період, прихід та розхід товару по вказаних постачальниках, фактичне вироблення з поставленої сої готової продукції (том 5 а.с. 65-77).

Із пояснень представника позивача в судовому засіданні та матеріалів справи судом встановлено, що соя придбавалася позивачем у вищевказаних контрагентів з метою використання у своїй господарській діяльності, а саме, виготовлення соєвої олії з отриманням побічних продуктів - шроту соєвого гранульованого, фузу гідратаційного, соєвої оболонки гранульованої, які в подальшому реалізовувались іншим суб'єктам господарської діяльності, що підтверджується наявними у справі копіями договорів, контрактів, видаткових накладних, вантажно-митних декларацій (том 5 а.с. 104-247).

Крім того, судом встановлено, що позивач має власну виробничу лабораторію, атестовану на проведення вимірювань, в тому числі насіння сої, призначеного для використання на продовольчі, кормові та технічні цілі, що підтверджується рішенням Кременчуцької філії Державного підприємства "Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 24.03.2014 № 05-6-19/532 про атестацію лабораторії, свідоцтво про атестацію виробничої лабораторії від 30.12.2013 № НОМЕР_1, виданого 30.12.2013 та чинного до 29.12.2016 (том 4 а.с. 122-123).

ТОВ "Глобинський переробний завод" затверджено Положення про виробничу лабораторію (том 4 а.с. 124-134).

Зазначеною виробничою лабораторією здійснено аналіз якості сої, придбаної у ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н", що підтверджується, реєстрами ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та картками аналізу зерна.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, мали звязок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаними господарськими операціями податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Стосовно посилань податкового органу на непідтвердження операцій фактичного придбання, реалізації продукції в ланцюгу постачання ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н", не подання ТОВ ГК "Прометей" звітності до контролюючого органу, суд зазначає, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, висновки перевірки позивача по його взаємовідносинам з ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Поряд з цим, суд зауважує на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення 17.06.2015 №0002251500/135/ППР-ЮО-16-08 вже оскаржувалося позивачем у судовому порядку до Полтавського окружного адміністративного суду (справа №816/4556/15).

Адміністративна справа №816/4556/15 за позов ТОВ "Глобинський переробний завод" була розглянута Полтавським окружним адміністративним судом по суті (позов задоволено). Рішення суду першої інстанції по даній справі переглядалося судом апеляційної та касаційної інстанцій, в результаті чого було скасоване ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.06.2017 (К/800/11789/16), а справа була повернута на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду. За наслідками нового розгляду Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2017 залишив без розгляду позовну заяву ТОВ "Глобинський переробний завод" за клопотанням представника товариства (том 7 а.с. 74).

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що висновки про реальність спірних господарських операцій між ТОВ "Глобинський переробний завод" та його контрагентами ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н" у даній адміністративній справі зроблені з урахуванням висновків ухвали Вищого адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №816/4556/15 (К/800/11789/16), оскільки повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції ВАСУ підтвердив правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з контрагентами ТОВ ГК "Прометей", ТОВ "Рай-Т", ТОВ "Естреля Лімітед" та ТОВ "Комфорт-Н".

При цьому, єдиною підставою для скасування ВАСУ судових рішень у справі №816/4556/15 та повернення справи на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду слугувала необхідність здійснення судом ретельної перевірки реальності господарських відносин ТОВ "Глобинський переробний завод" саме з ПП "А-Куб" та дослідити й надати правову оцінку відносинам позивача з вказаним контрагентом враховуючи наявність вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 15.03.2017, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво, зокрема, ПП "А-Куб").

За приписами частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи вищезазначене, при розгляді даної адміністративної справи судом було досліджено реальність взаємовідносини ТОВ "Глобинський переробний завод" з ПП "А-Куб" на підставі укладеного між ними договору поставки від 19.02.2015 №46/02/2015-С. За умовами вказаного договору постачальник (ПП "А-Куб") зобов'язувався поставити у власність покупця (ТОВ "Глобинський переробний завод"), який у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити, товар: сою врожаю 2014 року насипом (том 3 а.с. 99-101).

На підтвердження товарності господарських операцій з поставки ПП "А-Куб" у лютому 2015 року на користь ТОВ "Глобинський переробний завод" сої на загальну суму 2 273 413,66 грн., в тому числі ПДВ - 378 902,27 грн останнім до матеріалів справи долучені: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах /Надходження/ за лютий 2015 року, реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, платіжні доручення, картки аналізу зерна (том 3 а.с. 119-215).

Однак, на переконання суду, вказані документи не можуть розцінюватися в якості належних доказів реальності спірних господарських операцій між позивачем та ПП "А-Куб" у лютому 2015 року з огляду на наявність вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 15.03.2017 у справі №490/1882/17 (том 4 а.с. 194-197).

Так, вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 14.03.2017, укладену прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 з підозрюваним ОСОБА_4, та визнано останнього винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

Зі змісту вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 14.03.2017 слідує, що в ході розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_4 судом встановлено факт організації та створення останнім фіктивних субєктів підприємницької діяльності, серед яких, зокрема, ПП "А-Куб", з метою прикриття незаконної діяльності. У вироку суд зазначає, що ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних корисливих дій, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності юридичними особами, склав рішення засновника ПП "А-Куб" від 17.12.2014, статут підприємства від 05.02.2015, відповідно до яких жінка на імя Євгенія стала директором та засновником вказаного підприємства, у подальшому, підприємство було зареєстроване в якості юридичної особи. Проведені ПП "А-Куб" операції не спричинили настання реальних наслідків та були спрямовані на надання вигоди іншим субєктам підприємницької діяльності, які за рахунок неіснуючих фінансово-господарських операцій, шляхом використання первинних бухгалтерських документів з реквізитами вказаного підприємства, незаконно сформували податковий кредит та валові витрати, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування податком на прибуток підприємств. ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у рішенні Верховного Суду України від 26.01.2016 №21-4781а15 та яка у силу норм ст.2441 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх судів України, "первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними".

А у правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 12.01.2016 №21-3706а15, вказано, що "статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку".

За викладених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність формування позивачем податкового кредиту у лютому 2015 року за рахунок господарських операцій з контрагентом ПП "А-Куб", фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, та, як наслідок, правомірність зменшення контролюючим органом ТОВ "Глобинський переробний завод" спірним податковим повідомленням-рішенням розміру відємного значення суми ПДВ на 378 902,27 грн.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 №0002251500/135/ППР-ЮО-16-08 в частині зменшення платнику податків розміру відємного значення суми ПДВ на 378 902,27 грн є правомірним та винесеним Кременчуцькою ОДПІ з урахуванням обставин справи та вимог податкового законодавства України, а в частині зменшення розміру відємного значення суми ПДВ на 2 301 614 грн є протиправним та підлягає скасуванню з підстав, викладених вище.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Глобинський переробний завод" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 17.06.2015 №0002251500/135/ППР-ЮО-16-08 в частині визначення зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2 301 614 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (код ЄДРПОУ 30547403) витрати зі сплати судового збору в розмірі 34524,21 (тридцять чотири тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2017 року.

Суддя К.І. Клочко