Постанова № 70056762, 06.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

В С Т А Н О В И В:

15.02.2017 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (надалі – ГУ МВС України в Київській області, відповідач-1), Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (надалі – Баришівський РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів, поновлення на роботі, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області № 80 о/с від 21.10.2015 про зняття преміювання підполковнику міліції ОСОБА_1 за вересень, жовтень 2015 року в повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати наказ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області № 83 о/с від 06.11.2015 про встановлення ОСОБА_1 – заступнику начальника Баришівського РВ – начальнику Березанського МВМ ГУМВС України в Київській області премії за жовтень-листопад 2015 року у розмірі 0 %;

- зобов'язати Баришівський РВ ГУ МВС України в Київській області здійснити донарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.09.2015, встановивши йому премію відповідно до особистого вкладу в загальний результат роботи у розмірі 70 % від усіх видів нарахувань, і виплатити суми донарахувань;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Київській області № 38 о/с від 12.08.2016 про звільнення заступника начальника Баришівського РВ – начальника Березанського МВМ ГУ МВС України в Київській області, підполковника міліції, ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Баришівського РВ – начальника Березанського МВМ ГУ МВС України в Київській області з 06.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні накази про зняття з ОСОБА_1 премії винесені на підставі наказу ГУ МВС України в Київській області № 585 о/с від 05.11.2015, який був скасований постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016. Тому, на думку позивача, його протиправно позбавлено премії за вересень - листопад 2015 року. Також позивач зазначив, що наказом ГУ МВС України в Київській області № 38 о/с від 12.08.2016 ОСОБА_1 протиправно звільнено зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Так, позивач зауважив, що його не було попереджено про подальше вивільнення у зв'язку зі скороченням штатів, йому не було запропоновано посаду та не розглянуто можливість подальшого його використання на службі в органах поліції, у той час, як позивачем подавався відповідний рапорт на подальше проходження служби в поліції.

Відповідач-1 у письмових запереченнях зауважив, що згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього закону всі працівники міліції вважаються такими, що попереджені у визначено порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. За твердженням відповідача-1, тримісячний строк про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів сплив 06.11.2015. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1388 скасовано всі штати ГУ МВС України в Київській області. Тому, за доводами відповідача-1, позивача правомірно звільнено у зв'язку зі скороченням штатів.

Відповідач-2 надав суду пояснення /а. с. 67-68/, у яких зазначив, що 14.10.2015 ОСОБА_1 був затриманий працівниками прокуратури та СБУ під час отримання грошових коштів у приміщенні Березанського МВМ Баришівського райвідділу міліції. Спірним наказом № 80 о/с від 21.10.2015 позивачу було знято премію за вересень і жовтень 2015 року на підставі пункту 3.1 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області у зв'язку з недотриманням службової дисципліни. Наказом начальника Баришівського РВ № 83 о/с від 06.11.2015 знято премію ОСОБА_1 на підставі пункту 4.7 Положення про преміювання, оскільки позивача було звільнено за порушення дисципліни.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження /а.с. 153/.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника Березанського міського відділення міліції Баришівського районного відділу (з обслуговування Баришівського району та міста Березань), на яку призначений наказом ГУ МВС України в Київській області № 552 о/с від 06.05.2011; також перепризначений на посаду заступника начальника районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції Баришівського районного відділу (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) згідно з наказом ГУ МВС України в Київській області № 285 о/с від 25.04.2013 /а.с. 87/.

Наказом ГУ МВС України в Київській області № 585 о/с від 05.11.2015 підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції Баришівського районного відділу (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) 05.11.2015 звільнено з органів внутрішніх справи за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) /а.с. 14/.

Указаний наказ винесено на підставі наказу ГУ МВС України в Київській області № 2005 від 30.10.2015, яким ОСОБА_1 звільнено з ОВС за порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВСУ в частині дотримання законодавства, ігнорування вимог Присяги працівника ОВСУ, затвердженої постановою КМУ від 28.12.1991 № 382, пункту 2.2 розділу 11, пунктів 2.2, 2.3 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу IV, пунктів 7.3, 7.5, 7.8 розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВСУ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, що виявилось у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних і моральних якостей працівника міліції /а.с. 96/.

Позивач оскаржив указані накази до суду та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 826/26757/15 визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника ГУ МВС України в Київській області № 2005 від 30.10.2015 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Київській області № 585 о/с від 05.11.2015 про звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1; зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС в Київській області, Баришівський РВ ГУ МВС України в Київській області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області – начальника Березанського МВМ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області; стягнено з Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.11.2015 до моменту поновлення на роботі з урахуванням інших виплат, що підлягають виплаті у зв'язку з його незаконним звільненням /а.с. 10а-13/.

Позивач зазначив, що йому стало відомо про накази Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області № 80 о/с від 21.10.2015 та № 83 о/с від 06.11.2015 щодо встановлення ОСОБА_1 премії за вересень, жовтень та листопад (до 05.11.2015) у розмірі 0% з листування з відповідачами, а саме: лист від 08.09.2016 № 29/с-38а3 /а.с. 16/, від 05.10.2016 № 4877/109/1010/041-16/Г-425 /а.с. 17/.

Також позивач дізнався про наявність наказу ГУ МВС України в Київській області № 38 о/с від 12.08.2016 щодо його звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом (через скорочення штатів) з листа ГУ МВС України в Київській області від 31.01.2017 № 2-27 /а.с. 21/.

Не погодившись з указаними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позбавлення премії ОСОБА_1 (встановлення премії 0,00 %) у вересні, жовтні 2015 року застосовано у зв’язку з порушенням останнім службової дисципліни.

Так, за наказом Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області № 80 о/с від 21.10.2015 /а.с. 74/ ОСОБА_1 знято преміювання за вересень, жовтень 2015 року в повному обсязі за халатне ставлення до виконання службових обов'язків, яке виразилось у допущенні проступку, що дискредитує честь та гідність працівника органів внутрішніх справ, порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Також у цьому наказі зазначено, що 14.10.2015 під час невідкладних слідчих дій по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 4201511000000397 від 28.08.2015, за статтею 368 КК України прокуратурою Київської області спільно з працівниками СБУ в приміщенні Березанського міського відділення Баришівського РВ за адресою: м. Березань, вул. Леніна, 32, за фактом отримання хабаря, у порядку статті 208 КПК України затримано заступника начальника районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції підполковника міліції ОСОБА_1

Також наказом Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області № 83 о/с від 06.11.2015 затверджено список атестованих працівників Баришівського районного відділу на встановлення премії за жовтень-листопад 2015 року /а.с.69-73/, відповідно до якого ОСОБА_1 за жовтень 2015 встановлено премію у розмірі 0%, за листопад 2015 року (по 05.11.2015) у розмірі 0%.

Із письмових пояснень відповідача-2 вбачається, що на дату видання наказу № 83 о/с від 06.11.2015 ОСОБА_1 був звільнений за порушення дисципліни, а згідно з пунктом 4.7 Положення про преміювання премія не виплачується особам рядового та начальницького складу Баришівського РВ у місяці звільнення зі служби через службову невідповідність, за порушення дисципліни чи за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу /а.с. 68/.

Суд зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") (далі – Постанова № 1294).

Згідно з пунктом 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

На виконання Постанови № 1294 та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі – Інструкція) (чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 2.15.1 - 2.15.6 цієї Інструкції передбачено, що преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Індивідуальні розміри премії не обмежуються максимальними розмірами та встановлюються за рішенням керівника підрозділу в межах фонду преміювання.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання.

Виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці разом з виплатою грошового забезпечення.

Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Премія не виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ:

які звільняються зі служби за порушення дисципліни, за дискредитацію звання особи начальницького складу, через службову невідповідність або у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили в місяці звільнення;

направленим за кордон для виконання обов'язків у складі миротворчих контингентів і миротворчого персоналу - за весь період перебування за кордоном, якщо інший порядок виплати не передбачений законодавством України.

Наказом начальника Баришівського РВ (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) ГУМВС України в Київській області від 23.01.2015 № 33 затверджено Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу Баришівського РВ (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) ГУМВС України в Київській області /а.с. 75/ (далі – Положення про преміювання).

Відповідно до пункту 3.1 Положення про преміювання преміювання осіб рядового і начальницького складу Баришівського РВ (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) здійснюється відповідно до їхнього особистого внеску у загальні результати роботи за місяць і визначається такими показниками:

виконання заходів, передбачених планами роботи райвідділу, структурних підрозділів ГУМВС України в Київській області;

виконавська дисципліна (виконання доручень МВС України, ГУМВС України в Київській області, керівництва райвідділу);

своєчасність та якість підготовки довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності органів внутрішніх справ України;

стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів;

службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України і доручень Головного управління та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Умови зменшення або позбавлення премії визначені пунктами 4.1-4.7 Положення про преміювання.

Так, розмір премії визначається за показниками, зазначеними в пункті 3.1, відповідно до особистого внеску у загальні результати служби. У разі несвоєчасного виконання та неналежної організації виконання завдань у встановлені строки керівники секторів Баришівського РВ мають право зменшувати розмір премії. Зменшення розміру премії чи її позбавлення особам рядового і начальницького складу Баришівського РВ у повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника райвідділу та повідомляється особам рядового і начальницького складу під розписку. Позбавлення чи зменшення премії здійснюється на один місяць. Якщо в наказі про накладання дисциплінарного стягнення не вказано у відомостях про зменшення розміру премії на відповідний відсоток чи позбавлення її у повному розмірі преміювання проводиться в повному обсязі. Премія не виплачується особам рядового та начальницького складу Баришівського РВ у місяці звільнення зі служби через службову невідповідність, за порушення дисципліни чи за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового ті начальницького складу, або у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з пунктом 5.1 Положення про преміювання наказ про встановлення розміру премії особам рядового і начальницького складу Баришівського РВ готує сектор кадрового забезпечення райвідділу на підставі поданих списків. Списки на преміювання подаються до погодження в фінансовий сектор райвідділу та сектор кадрового забезпечення терміном до 10-го числа місяця, що настає за місяцем, за який установлюється премія. Після цього наказ підписаний керівником райвідділу подається до фінансового сектору.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється щомісячно за результатами їхньої службової діяльності в межах фонду преміювання (пункт 5.2 Положення про преміювання).

Виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці в день виплати грошового забезпечення (пункт 5.3 Положення про преміювання).

Таким чином, з наведених норм вбачається, що позбавлення преміювання у повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника райвідділу та повідомляється особам рядового і начальницького складу під розписку. Також важливим є те, що у випадку позбавлення/зменшення преміювання через вчинення дисциплінарного проступку, за який відповідну особу було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, саме наказом про накладання дисциплінарного стягнення визначається зменшення розміру премії на відповідний відсоток чи позбавлення її у повному розмірі. А у випадку незазначення у такому наказі про відповідне зменшення/позбавлення преміювання, останнє проводиться в повному обсязі.

Відповідач-2 пов’язував позбавлення премії ОСОБА_1 виключно з тим, що 14.10.2015 під час невідкладних слідчих дій по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 4201511000000397 від 28.08.2015, за статтею 368 КК України прокуратурою Київської області спільно з працівниками СБУ в приміщенні Березанського міського відділення Баришівського РВ за адресою: м. Березань, вул. Леніна, 32, за фактом отримання хабаря, у порядку статті 208 КПК України затримано заступника начальника районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції підполковника міліції ОСОБА_1

При цьому позбавлення премії у зв'язку з викладеним відбулось одночасно за вересень та жовтень 2015 року (спірним наказом № 80 о/с від 21.10.2015).

Отже, фактично позивача позбавлено премії за вересень 2015 за вчинення, на думку відповідача-2, дисциплінарного проступку в жовтні 2015 року. Проте відповідачами до суду не надано жодних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вересні 2015 року.

Також відповідачами не надано до суду доказів того, що в наказі ГУ МВС України в Київській області від 30.10.2015 № 2005, яким ОСОБА_1 звільнено з ОВС за порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВСУ в частині дотримання законодавства, ігнорування вимог Присяги працівника ОВСУ, затвердженої постановою КМУ від 28.12.1991 № 382, пункту 2.2 розділу 11, пунктів 2.2, 2.3 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу IV, пунктів 7.3, 7.5, 7.8 розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВСУ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, що виявилось у вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних і моральних якостей працівника міліції, визначено позбавлення ОСОБА_1 преміювання за жовтень 2015 року у повному обсязі.

Отже, за вересень та жовтень 2015 року преміювання ОСОБА_1 мало проводитись у повному обсязі згідно з вимогами Положення про преміювання.

Як вищезазначено, наказом Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області № 83 о/с від 06.11.2015 затверджено список атестованих працівників Баришівського районного відділу на встановлення премії за жовтень-листопад 2015 року /а.с.69-73/, відповідно до якого ОСОБА_1 за жовтень 2015 встановлено премію у розмірі 0%, за листопад 2015 року (по 05.11.2015) у розмірі 0%.

Із письмових пояснень відповідача-2 вбачається, що на дату видання наказу № 83 о/с від 06.11.2015 ОСОБА_1 був звільнений за порушення дисципліни, а згідно з пунктом 4.7 Положення про преміювання премія не виплачується особам рядового та начальницького складу Баришівського РВ у місяці звільнення зі служби через службову невідповідність, за порушення дисципліни чи за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу /а.с. 68/.

Водночас суд звертає увагу, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 826/26757/15 визнані протиправними та скасовані наказ ГУ МВС України в Київській області № 2005 від 30.10.2015 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наказ ГУ МВС України в Київській області № 585 о/с від 05.11.2015 про звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 (за порушення дисципліни).

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовані підстави для позбавлення преміювання позивача, визначені пунктом 4.7 Положення про преміювання.

За таких обставин є протиправним позбавлення позивача преміювання (визначення премії у розмірі 0%) за листопад 2015 року (за період з 01.11.2015 по 05.11.2015).

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідачами не надано до суду доказів порушень ОСОБА_1 дисципліни у вересні-листопаді 2015 року; також відповідачами не надано доказів повідомлення позивача під розписку про зменшення/позбавлення його премії, як це передбачено пунктом 4.4 Положення про преміювання (зменшення розміру премії чи її позбавлення особам рядового і начальницького складу Баришівського РВ у повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника райвідділу та повідомляється особам рядового і начальницького складу під розписку); накази Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області № 80 о/с від 21.10.2015 та № 83 о/с від 06.11.2015 винесені з порушенням вимог пункту пункту 4.5 Положення про преміювання (позбавлення чи зменшення премії здійснюється на один місяць).

З огляду на викладене, накази Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області № 80 о/с від 21.10.2015 та № 83 о/с від 06.11.2015 є протиправними та підлягають скасуванню,

Таким чином, у зв'язку з незаконністю винесення відповідачем-2 цих наказів про зняття премії та відповідно до пункту 4.6 Положення про преміювання (якщо в наказі про накладання дисциплінарного стягнення не вказано у відомостях про зменшення розміру премії на відповідний відсоток чи позбавлення її у повному розмірі преміювання проводиться в повному обсязі) відповідачем-2 повинно бути проведено преміювання позивача в повному обсязі, тобто у розмірі 70 %, оскільки премія у цьому розмірі була встановлена у попередньому місяці (серпень 2015 року), що передував винесенню визнаних судом у цій адміністративній справі протиправних наказів про зняття премії у повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Київській області № 38 о/с від 12.08.2016 про звільнення заступника начальника Баришівського РВ – начальника Березанського МВМ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 10 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 (надалі – Закон № 580-VIII) працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу ХІ Закону № 580-VІІІ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, згідно з підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (у редакції, чинній на дату звільнення позивача), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів – при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, вищезазначені норми (пункти 10 та 11 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та підпункт "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ), на які йдеться посилання у спірному наказі, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: 1) при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; 2) неприйнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; 3) при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату начальник органу зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється та виявила бажання проходити службу в поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ Закону № 580-VІІІ з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

У пункті 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ передбачено, цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування (перше опублікування 06.08.2015).

Таким чином, пункт 9 набрав чинності з 07.08.2015; відповідно, 3-х місячний термін з дня опублікування сплинув 06.11.2015.

Водночас законодавець визначив, що працівник міліції може реалізувати своє право на проходження служби в поліції за умови виявлення такого бажання в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, тобто, починаючи з 06.08.2015 по 06.11.2015.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наказом ГУМВС України в Київській області від 05.11.2015 № 585 о/с, скасованим постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 826/26757/15, позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ, тобто звільнено до спливу терміну, визначеного пунктом 8 Розділу XI Закону № 580-VIІI, протягом якого позивач мав змогу реалізувати своє право на проходження служби в поліції та виявити таке бажання; наказом ГУМВС України в Київській області від 08.08.2016 /а.с. 20/ позивача було поновлено на раніше займаній посаді в органах внутрішніх справ з 05.11.2015.

Отже, з моменту фактичного поновлення на посаді в ОВС (08.08.2016) позивач мав право висловити бажання про подальше проходження служби в поліції, що було ним реалізовано шляхом подання відповідної заяви (рапорт) на ім'я голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Київській області 10.08.2016 /а.с. 139-140/ (відповідачами під час розгляду справи судом не спростовані ці обставини з посилання на відповідні докази).

Як вищевказано, наказом ГУМВС України в Київській області від 12.08.2016 № 38 о/с /а.с. 80/ позивача звільнено відповідно до пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом на підставі пунктів 10, 11 розділу ХІ Закону № 580-VIІI з 06.11.2015.

Пунктами 10, 11 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Проте положення вказаних пунктів не поширюються на випадки поновлення працівника, незаконно звільненого у період дії указаного тримісячного терміну. До того ж, суд звертає увагу, що спірним наказом від 12.08.2016 № 38 о/с позивача звільнено з ОВС з 06.11.2015, у той час як позивач ще до видання оскарженого наказу висловив бажання проходити службу в поліції (заява від 10.08.2016).

За попередженням відповідно до "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIІI відповідач-1 мав право звільняти працівників у зв’язку з скороченням штатів до 06.11.2015, у той час працівників, які звільняються у зв’язку з скороченням штатів після зазначеної дати, необхідно попереджати про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів відповідно до статті 492 Кодексу законів про працю України, тобто не пізніше ніж за два місяці.

Доказів про попередження позивача у порядку статті 492 Кодексу законів про працю України відповідачами до суду не надано.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Київській області № 38 о/с від 12.08.2016 про звільнення заступника начальника Баришівського РВ – начальника Березанського МВМ ГУМВС України в Київській області, підполковника міліції, ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом з 06.11.2015.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

За таких обставин з урахуванням указаного пункту Положення, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме: заступника начальника Баришівського районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції ГУ МВС України в Київській області з 07.11.2015.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором.

Для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі – Порядок №100).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пунктів 5, 8 розділу ІV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку №100 передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23.01.2012 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21355291).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судоми законодавства про оплату праці", справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника.

Оскільки у довідці, наданої відповідачем-2, від 02.06.2017 № 7 зазначено середньоденне грошове забезпечення позивача у сумі 95,02 грн без урахування премії 70 %, то суд зазначену інформацію в довідці не приймає в якості визначення розрахункової величини для нарахування виплат за Порядком №100.

Водночас суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 826/26757/15 стягнуто з Баришівського районного відділу ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.11.2015 до моменту поновлення на роботі з урахуванням інших виплат, що підлягають виплаті, у зв'язку з його незаконним звільненням /а.с. 13 зворотній бік/.

З урахуванням викладеного, оскільки 08.08.2016 ГУ МВС України в Київській області прийнято наказ № 36 о/с про поновлення позивача на посаді заступника начальника Баришківського районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції з 05.11.2015 /а.с. 20/, проте, наказом ГУ МВС України в Київській області № 38 о/с від 12.08.2016 звільнено позивача з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 /а.с. 21/, з метою захисту прав позивача згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Баришівський районний відділ ГУ МВС України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2016 по 06.11.2017 з урахуванням премії 70 % та з відповідним відрахуванням обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів (судом сума не визначена, оскільки за довідкою відповідача-2 від 02.06.2017 № 7 сума середньоденного грошового забезпечення розрахована без урахування премії 70 %).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині щодо зобов'язання Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області здійснити донарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.09.2015.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідачі як суб'єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довели суду правомірності своїх рішень.

Отже, у цьому випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі встановлених судом фактичних обставин справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Пунктом 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів, поновлення на роботі задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) від 21.10.2015 № 80 о/с "Про зняття преміювання з ОСОБА_1М." та від 06.11.2015 № 83 о/с "Про встановлення і виплату надбавок і доплат особовому складу і вільнонайманим працівникам Баришівського РВ" у частині невстановлення (встановлення премії 0,00 %) премії ОСОБА_1 на підставі списків осіб рядового і начальницького складу Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області, що подаються для преміювання за результатами роботи у жовтні та листопаді 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 12.08.2016 № 38 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 (М-028727), підполковника міліції, заступника начальника Баришівського районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції за пунктом 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом з 06.11.2015.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Баришівського районного відділу – начальника Березанського міського відділення міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 07.11.2015.

Зобов'язати Баришівський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2016 по 06.11.2017 з урахуванням премії 70 % та з відповідним відрахуванням обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова в частині поновлення на роботі на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна