Ухвала суду № 70056494, 03.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

03 листопада 2017 року № 813/1726/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю представника відповідача Лещук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, з наступними позовними вимогами:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 806 від 12.04.2016 року в частині звільнення позивача;

- поновити ОСОБА_2 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області з 12.04.2016 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.04.2016 року до дати винесення рішення у даній справі;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області внести відповідний запис до трудової книжки щодо звільнення позивача;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь позивача моральну шкоду в розмірі 65000,00 грн.

Крім цього, у позовній заяві викладене прохання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, з покликанням на те, що в оскаржуваному наказі не зазначено конкретної дати звільнення позивача, про що позивачу фактично стало відомо 12.04.2016 року. На момент коли позивач дізнався про порушення його прав у зв'язку з винесенням оскаржуваного наказу, у нього не було достатніх доказів, які могли б підтвердити незаконність прийнятого щодо нього рішення. Таким чином, позивач був змушений чекати на прийняття рішення по даних фактах у межах кримінального провадження, а згодом, і прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення, яке отримав у квітні 2017 року, після чого звернувся із вказаним позовом до Львівського окружного адміністративного суду. На переконання позивача, вказане в сукупності свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, а отже вказане клопотання належить задовольнити.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явився, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач з наказом був ознайомлений ще 17.05.2016 року, про що свідчить письмовий належний доказ - запис на зворотній стороні копії наказу ГУНП №806, ознайомлений 17.05.2016 року підпис ОСОБА_2, з яким не згідний, оскільки рішення прийнято про його звільнення передчасно, без з'ясування всіх обставин справи. Однак із адміністративним позовом, звернувся до суду 10.05.2017 року, відтак, позивач звернувся до суду з пропущенням строків встановлених ч. 3 ст. 99 КАС України.

Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 806 від 12.04.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області» за грубі порушення ст. 18 Закону України «Про Національну поліції», ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України», що виразилось у користуванні без належного дозволу службовим автомобілем в стані алкогольного спяніння, здійсненні наїзду на пішохода, втечі з місця події, не наданні допомоги потерпілим особам, не сприянні фіксації дорожньо-транспортної пригоди, чим підірвав авторитет правоохоронних органів, що проявилось у формуванні негативної думки громадськості про безкарність працівників Національної поліції України, на дільничного офіцера поліції сектору превенції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби поліції (а.с.6).

Так, позивач у позовній заяві вказує про те, що з оскаржуваним наказом він ознайомився 12.04.2016 року. Згідно з відбитком штемпелю відділення поштового зв'язку вказану позовну заяву скеровано до Львівського окружного адміністративного суду 04.05.2017 року та таку зареєстровано у суді згідно з відміткою Львівського окружного 10.05.2017 року (вх.№ 10398), тобто з пропуском, встановлено КАС України місячного строку для даної категорії справ.

Позивачем в запереченні на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду зазначено, що у нього не було достатніх та вагомих доказів, які б могли підтвердити незаконність прийнятого стосовно нього рішення та у зв'язку з цим був вимушеним чекати на прийняття рішення у кримінальному провадженні, а згодом і у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача, які одержав лише у квітні 2017 року. З огляду на вказані обставини, просив визнати поважними причини пропуску до суду поважними.

Суд не приймає до уваги вказані твердження позивача, оскільки прийняття Прокуратурою Львівської області постанови від 29.12.2016 року про закриття кримінального провадження № 42016141190000031 від 14.03.2016 року за відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, а також постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2017 року у справі №442/1149/17 (провадження №3/442/382/2017) про закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, жодним чином не можуть свідчити про виникнення факту порушення прав позивача, оскільки єдиними документами, які зачіпали трудові відносини з відповідними правами та обов'язками позивача, є саме наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 12.04.2016 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України).

За правилами ч. 1 ст. 121 КАС України за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) зупинення провадження у справі;

3) закриття провадження у справі;

4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

Крім цього, суд керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

На переконання суду, оскільки позивач ознайомившись з оскаржуваним наказом про звільнення міг звернутись до адміністративного суду з позовною заявою про поновлення його на роботі разом із клопотанням про витребування судом додаткових доказів у справі, наведені позивачем причини визнавати поважними не слід.

Крім цього, будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду із вказаним позовом від іншої дати, як позовна заява так і додані до неї матеріали не містять.

Оскільки позивач здав вказану позовну заяву до відділення поштового зв'язку лише 04.05.2017 року та така надійшла на адресу суду 10.05.2017 року, тобто з пропуском місячного строку для звернення до суду з даним позовом (з 12.04.2016 року), суд вважає що підстав для визнання причин, що стали підставами для пропуску строку звернення до суду поважними - немає., у задоволенні клопотання позивача слід відмовити, а позовну заяву - залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 49, 121, 155, 158-160, 165, 167 КАС України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання позивача про визнання причин пропуску звернення до адміністративного суду із позовом поважними - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07 листопада 2017 року.

Суддя Гулкевич І.З.