Постанова № 70056326, 06.11.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1271/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-1312-17 від 03.08.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-1312-17 від 03.08.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачу 26.08.2017 рекомендованим листом надійшла вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2017 № Ф-1312-17 про перерахування на небюджетний рахунок особи з назвою ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області грошових коштів у розмірі 4835,88 грн. Крім того, на момент винесення спірної вимоги позивач знаходився на території проведення антитерористичної операції, тому згідно Закону № 1669-VII при даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення позивача від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції. 09.06.2016 позивач звернувся до особи з назвою ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Листом від 23.06.2016 № 5856/8/12-30-13 вказана особа відмовила в задоволенні зазначеної заяви.

На підставі викладеного Позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-1312-17 від 03.08.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування винесеною особою з назвою Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Позивач у судове засідання позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі. Надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 було подано ліквідаційний звіт за 2017 рік, відповідно до якого сума нарахованого єдиного внеску складає 4928 грн., яка складається з щомісячних нарахувань у розмірі 704 грн за період з січня 2017 року по липень 2017 року. Оскільки у позивача обліковувалась переплата у розмірі 92,12 грн, недоїмка склала 4835,88 грн. Станом на 31.07.2017 позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску, у звязку з чим відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2017 № Ф-1312-17 на суму заборгованості 4835,88 грн, яку направлено позивачу.

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 13.07.2001 ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Луганської області, взята на податковий облік платника податків у ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 04.08.2001.

З 01.04.2013 перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку, зареєстрований платником єдиного соціального внеску (а.с. 9-11).

09.06.2016 позивач звернувся до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску з 14.04.2014 (а.с. 6).

ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС від 23.06.2016 № 5859/8/12-30-13 було відмовлено в задоволенні заяви від 09.06.2017 (а.с. 55-56).

Згідно інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 борг за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 становив 4835,88 грн (а.с. 53-54).

Головне управління ДФС у Луганській області сформувало та направило на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2017 № Ф-1312-17 про сплату недоїмки єдиного внеску у сумі 4835,88 грн (а.с.5)

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування № 2464-VІ (далі Закон № 2464), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 (далі - Закон № 1669), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте, згідно пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення", платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що ця норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідність отримання сертифікату на підтвердження настання для особи форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ (а.с. 9-11).

Населений пункт місто ОСОБА_2 входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 25 Закону № 2464-VІ, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Тобто суд зазначає, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, за яким позивач зобовязаний сплатити суму заборгованості.

Проте, як встановлено судом згідно пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 позивач звільнений від такого обовязку - нараховування, обчислювання і сплата єдиного внеску, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, спірна вимога про сплату недоїмки є протиправною на момент її формування.

Що стосується посилань відповідача на те, що доповнення розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі Закон № 911), суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно зазначена норма з 01 січня 2016 року втратила чинність, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464. Більш того, пункт 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжує свою дію в часі.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов висновку про те, що позивач відповідно до положень п. 9-4 Закону № 2464 тимчасово звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1312-17 від 03.08.2017.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн відповідно до платіжного доручення від 02.10.2017 № 32 (а.с. 17).

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати на користь ФОП ОСОБА_1 у сумі 640,00 грн.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-1312-17 від 03.08.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 03 серпня 2017 року № Ф-1312-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 4835,88 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 92700, провулок Челюскінців, 22, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн 00 коп).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_3