Постанова № 70056190, 03.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року (о 09 год. 55 хв.)

Справа № 808/1431/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – ПАТ «ЗАлК», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 9 278 281,14 грн., у тому числі з орендної плати з юридичних осіб в сумі 8 894 100,65 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 384 180,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених податкових зобов’язань шляхом подання відповідних декларацій. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідачу нарахована пеня у розмірі 9 144,01 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 9 278 281,14 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 03.11.2017 надіслав до суду клопотання (вх. №30051) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 31.07.2017 через канцелярію суду надав заперечення (вх. №21536) проти адміністративного позову, у яких, зокрема, посилається на приписи ст. 46, 50, 102 ПК України та зазначає, що ПАТ «ЗАлК» має право подавати уточнюючі податкові декларації до податкових декларацій, зазначених в позові, протягом 1095 днів, а відтак вбачається, що позивач передчасно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача. Крім того, посилається на положення ст. 95 ПК України та п. 2, 3, 4 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 та вказує, що зазначені положення законодавства вимагають доведення контролюючим органом факту наявності у платника податків готівки, що належить саме відповідачу та за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі, що в свою чергу може свідчити про гіпотетичну можливість виявлення у боржника готівки з метою її подальшого стягнення в рахунок погашення податкового боргу. Зауважує також, що позивач в своїй позовній заяві зазначає дані про банківські рахунки відповідача, однак не надає доказів того, що на рахунках відповідача наявні кошти для погашення податкового боргу, зазначене вище свідчить про існування обставин, що унеможливлюють вилучення готівки ПАТ «ЗАлК» у рахунок погашення його податкового боргу відповідно до вимог вищевказаного Порядку. Зазначає, що відповідач не отримував податкової вимоги форми «Ю» №610-23 від 01.07.2015, як про те стверджує позивач, а тому даний факт позбавляє ГУ ДФС у Запорізькій області права на звернення до суду з позовом щодо стягнення податкового боргу. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.

Крім того, 06.09.2017 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові заперечення (вх. №24285) проти адміністративного позову, у яких додатково вказує, що позивач в своєму адміністративному позові просить також стягнути з ПАТ «ЗАлК» пеню у розмірі 9 144,01 грн., таким чином, шляхом самостійного проведення коригувань в електронному кабінеті платника податків позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 3 102 256,36 грн. Вказані дії податкової інспекції по самостійному коригуванню даних в електронному кабінеті платника податків ПАТ «ЗАлК» відносно нарахування пені без проведення перевірок, складання актів перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень вважає незаконними та такими, що підлягають усуненню судом. Таким чином, на думку представника відповідача, ГУ ДФС у Запорізькій області коригування в електронному кабінеті ПАТ «ЗАлК» було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні, у зв’язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «ЗАлК» (ідентифікаційний код 00194122) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.09.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22.02.2016 відповідачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9021900382 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 20 604 094,12 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня по листопад 2016 року (включно) становить 1 717 007,84 грн., за грудень 2016 року – 1 717 007,88 грн.

Крім того, 19.02.2017 відповідачем до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9023966822 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 21 840 339,76 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня по листопад 2017 року (включно) становить 1 820 028,31 грн. та за грудень 2017 року – 1 820 028,35 грн.

Проте, самостійно визначені податкові зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб за період за листопад-грудень 2016 року та січень, лютий, березень 2017 року відповідачем у строки, визначені законодавством не сплачені, що саме представником відповідача не заперечене.

12.02.2016 відповідачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9021110756 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання за IV квартал у розмірі 145 321,28 грн.

Крім того, ПАТ «ЗАлК» до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано декларацію від 17.02.2017 №9022947228 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання за I квартал року у розмірі 229 715,20 грн.

Як вбачається із даних облікової картки платника податків, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на нерухоме майно у розмірі14 685,95 грн., із яких у даному провадженні заявлено до стягнення 9 144,01 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 07.07.2015 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 01.07.2015 №610-23 на суму 1 198 190,94 грн., яка вручена уповноваженому представнику підприємства 10.07.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно із обліковими картками платника та довідкою про заборгованість встановлено, що на час розгляду справи у суді податковий борг ПАТ ЗАлК» з орендної плати з юридичних осіб становить 35 649 191,57 грн., із яких у даному провадженні заявлено до стягнення 8 894 100,65 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 1 178 146,63 грн., із яких у даному провадженні заявлено до стягнення 384 180,49 грн.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов’язання в установлені законодавством строки ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема,сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ПАТ «ЗАлК» самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 2016-2017 роки, однак самостійно визначені податкові зобов’язання за листопад-грудень 2016 року та січень, лютий, березень 2017 року відповідачем у строки, визначені ПК України сплачені не були та набули статусу податкового боргу. Доказів протилежного відповідачем суду не надано та не наведено.

Стаття 265 ПК України встановлює, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

У відповідності до ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Судом встановлено, що ПАТ «ЗАлК» самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016-2017 роки, однак самостійно визначені податкові зобов’язання за IV квартал 2016 року та I квартал 2017 року відповідачем у строки, визначені ПК України сплачені не були та набули статусу податкового боргу. Доказів протилежного відповідачем суду не надано та не наведено.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на нерухоме майно у розмірі 9 144,01 грн., про що свідчать дані облікової картки платника податків.

Суд не приймає посилання представника відповідача на протиправність дій податкової інспекції по самостійному коригуванню даних в електронному кабінеті платника податків ПАТ «ЗАлК» відносно нарахування пені без проведення перевірок, складання актів перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень вважає незаконними та такими, що підлягають усуненню судом, оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення з підприємства податкового боргу, при цьому, за приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 07.07.2015 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 01.07.2015 №610-23 на суму 1 198 190,94 грн., яка вручена уповноваженому представнику підприємства 10.07.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 01.07.2015 №610-23 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підтвердження наявності у ПАТ «ЗАлК» готівки чи то здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі, докази наявності чи то відсутності грошових коштів на рахунках відповідача для погашення податкового боргу ГУ ДФС у Запорізькій області долучено до матеріалів справи Інформаційні дані щодо розрахункових рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, копії відповідних інкасових доручень, а також повідомлень та відповідей банків щодо їх виконання.

За приписами частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На момент розгляду справи в суді податковий борг у загальному розмірі 9 278 281,14 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ідентифікаційний код 00194122) на користь УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя (код отримувача 38025409 в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг, а саме:

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 8 894 100,65 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев’яносто чотири тисячі сто гривень 65 копійок) на р/р 33215812700007, код платежу 18010600;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 384 180,49 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі сто вісімдесят гривень 49 копійок) на р/р 31419513700007, код платежу 18010400.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак