Постанова № 70056004, 30.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 р. Справа № 804/5370/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. при секретаріГолод К.Д. за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Алейниченко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.06.2017 року № 5453-1303 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 715,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішенні форми «Ф» № 5453-1303 від 07.06.2017 року є протиправним, оскільки вона припускає, що це стосується нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. А також, зазначила, що між нею та Криворізькою міською радою немає ніяких укладених договорів оренди, немає даних щодо користування земельними ділянками у Державному земельному кадастрі, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вважає, що податковий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, використав повноваження не з тією метою, з якою ці повноваження йому надані, діяв недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовльнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, обґрунтовуючи свою думку у поясненнях, викладених у запереченнях на позов. Позиція відповідача аргументована тим, що позивач є власником нежилого приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,4 кв.м., тому відповідно до п. 287.8 ст. 287 ПК України, як власник нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку повинна сплачувати до бюджету податок за площі під таким приміщенням, з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нежитлових приміщень, вбудованих в перший поверх житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,4 кв.м.

Управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області визначено вартість 1 кв. м. земельних ділянок, які перебувають в користуванні фізичних осіб, у т.ч. за адресою: АДРЕСА_1 прим.42 та нормативно грошова оцінка - 2245,98 грн. (без урахування коефіцієнтів індексації ( 2014 р. - 1,249; 2015 р. - 1,433; 2016 - 1,06).

Рішення Криворізької міської ради від 29.03.2017 року № 1522 "Про внесення змін до рішення міської ради" від 24.06.2015 року № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік, та даних Управління Держгеокадастру фізичній особі ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання по сплаті земельного податку на 2017 рік за земельні ділянки під нежитловим приміщенням на загальну суму 715,86 грн., а саме: Розрахунок податку за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, прим.42 2245,98* 1,249* 1,433* 1,06*0,3%* 10000*0,0056 = 715,86 грн., де: 0,3% - ставка земельного податку відповідно Рішення Криворізької Місьради.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПКУ).

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно приписів ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

При цьому власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 ПК).

Тобто, фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору оренди земельної ділянки, що укладений між приватним нотаріусом ОСОБА_3 та Криворізькою міською радою у 2005 році та зареєстрований 26.12.2005 р., ОСОБА_3 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку прибудинкової території житлового будинку відповідно до частки власності у житловому будинку для розміщення вбудованої нотаріальної контори з метою несільськогосподарського використання, яка знаходиться по АДРЕСА_1. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 56 кв.м. Договір укладено на 10 років.

Рішенням Криворізької міської ради № 2853 від 29.07.2014 року припинено дію договору вищезазначеного договору, за згодою сторін.

Однак, припинення договору оренди земельнної ділянки, не припиняє право власності на нерухоме майно позивача, яке розташоване на такій ділянці.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 86470 від 26.02.2003 року та свідоцтва про право власності ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та користувачем земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за вказаним майном площею земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування нерухомого майна, є саме площа 56 кв.м., доказів протележного позивачем суду не надано.

На підставі викладеного, є правомірним висновок контролюючого органу, що у фактичному користуванні платника податків знаходиться земельна ділянка площею 56 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, за кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інших документів з визначенням іншого розрахунку земельної ділянки суду не надано, наявність їх не встановлена, позивачу не надано право самостійної зміни розміру земельної ділянки без укладення відповідних документів із затвердженням нового розміру земельної ділянки, що перебуває у власності позивача, у зв'язку з набуттям права власності на будівлі та споруди, що знаходяться на ній.

Порядок обчислення податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох фізичних осіб встановлений пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, яким також визначено, що податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб - у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Аналізуючи викладене, особа має сплачувати земельний податок, який вираховується контролюючим органом з урахуванням площі земельної ділянки під належними їх будівлями та спорудами з урахуванням прибудинкової території, належної кожної з таких осіб та встановленої для даної ділянки нормативно-грошової оцінки.

Отже, оскільки позивач є власником нежитлового приміщення, за земельну ділянку під яким відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано земельний податок, незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 ст. 5 ПК України, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Вказана правова позиція відповідає позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 07 липня 2015 року у справі № 21-775а15 (№ 826/12388/13-а) у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 21-3517а15 (№ 826/3130/15) і у постанові Верховного Суду України 12 вересня 2017 року.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відсутність даних в Державному земельному кадастрі права позивача на земельну ділянку не звільняє її від сплати земельного податку, оскільки позивач є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці і не позбалена права на її оформлення згідно чинного законодавсті.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність у податкового органу правових підстав для нарахування позивачу земельного податку з фізичних осіб.

Таким чином, при перевірці підстав прийняття та правильності розрахунку податкового повідомлення-рішення за формою «Ф» від 07.06.2017 року №5453-1303, судом не встановлено порушень чинного законодавства України в діях Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а тому вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя А.О. Коренев