Ухвала суду № 70055896, 07.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 вересня 2017 р. 804/5673/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002731213 від 02.08.2017 р., № 0002711213 від 02.08.2017 р., № 0002721213 від 02.08.2017 р., № 0002701213 від 02.08.2017 р. та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

04 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вето" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0002731213 від 02.08.2017 р. на суму 3821,60 грн., № 0002711213 від 02.08.2017 р. на суму 23363,71 грн., № 0002721213 від 02.08.2017 р. на суму 10172,60 грн., № 0002701213 від 02.08.2017 р. на суму 1000249,92 грн.;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області здійснити перерахунок податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" з урахуванням вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відстрочення та розстрочення податкового боргу від 29.12.2015 року

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення на загальну суму 1037607,83 грн. та зобов'язати вчинити певні дії.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий та немайновий характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами на суму 1037607,83 грн., повинен був сплатити до суду судовий збір у сумі - 15564,12 грн., за вимоги немайнового характеру - 1600,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Вето", в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви в сумі 17164,12 грн., не надано.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених ним майнових вимог, у розмірі 17164,12 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно із ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, зконним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною другою ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Судом встановлено, що позовну заяву позивача підписано представником, від імені юридичної особи, проте, довіреності від імені підприємства за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи, засвідченої печаткою цього підприємства, до суду не надано. Також, доказів на підтвердження займаної посади керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи, позивачем до адміністративного позову не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу, що документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача, як юридичної особи, а саме: статуту та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до матеріалів позову також не надано.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Судом встановлено, що, в порушення ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано копію адміністративного позову, та копії всіх документів, що приєднуються до нього для відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002731213 від 02.08.2017 р., № 0002711213 від 02.08.2017 р., № 0002721213 від 02.08.2017 р., № 0002701213 від 02.08.2017 р. та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 17164,12 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101., та надання до суду довіреності на підтвердження повноважень законного представника підписувати позов та представляти інтереси позивача, з наданням документів на підтвердження займаної посади керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи підписувати довіреності від імені юридичної особи, а також, доказів адміністративно-процесуальної дієздатності позивача, як юридичної особи (статут, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), з наданням копії позовної заяви для відповідача та всіх документів, що приєднуються до неї.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник