Ухвала суду № 70055130, 03.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

г

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 листопада 2017 р. суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області Щавурська Н.Б., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2014 року про забезпечення позову в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу суду, посилаючись на те, що дана ухвала стосується прав та обов'язків апелянта, оскільки майно, набуте подружжям за час проживання в шлюбі обтяжене за зобов'язаннями одного з подружжя (її колишнього чоловіка ОСОБА_4), чим порушено її (іншого з подружжя) права. Посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 травня 2017 року задоволено її позов до ОСОБА_4, третя особа публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" про поділ спільного майна подружжя й визнано за нею право власності на нерухоме майно, заборона відчуження якого, в тому числі, передбачена оскаржуваною ухвалою. Участі у розгляді вказаної справи вона не брала, копію ухвали від 12 червня 2014 року про забезпечення позову її представник отримав в канцелярії Тернопільського міськрайонного суду лише 26 жовтня 2017 року.

Відповідно до ст.292 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з реєстраційних посвідчень на об'єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам від 12 січня 2005 року та 15 серпня 2006 року - приміщення площею 119,0 кв.м. і 101,9 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 на час постановлення судом ухвали про забезпечення позову належали на праві приватної власності підприємцю ОСОБА_4(а.с.53-56).

Також, на праві приватної власності підприємцю ОСОБА_4 на час постановлення оскаржуваної ухвали належали й: згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02 жовтня 2007 року - нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 (а.с.54); згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27 липня 2007 року - квартира по АДРЕСА_1 (а.с.55); згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 жовтня 2006 року - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_4.(а.с.57).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.05.2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4. третя особа ПАТ "Креді Агріколь Банк" про поділ майна подружжя й визнано за ОСОБА_2 право власності на: приміщення площею 101.9 кв.м. по АДРЕСА_2, на домоволодіння, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_4; житловий будинок А загальною площею 161,1 кв.м, житловою площею 118,9 кв.м по АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 25,4 кв.м по АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 600 кв.м по АДРЕСА_4 (а.с.70-75).

З урахуванням того, що на час постановлення судом 12 червня 2014 року ухвали про забезпечення позову за заявою ПАТ "Креді Агріколь Банк" титульним власником майна, на яке судом накладено обтяження, був підприємець ОСОБА_4, а рішення про поділ майна подружжя ОСОБА_4, згідно якого право власності на окреме майно визнано за ОСОБА_2, ухвалено лише 18.05.2017 року, суд приходить до висновку, що ухвалою про забезпечення позову від 12.06.2014 року не вирішувалось питання про права та обов'язки ОСОБА_2

Також, виходячи з самого змісту оскаржуваної ухвали, згідно якої заборона відчуження об'єктів нерухомого майна поширюється лише по відношенню до дій відповідача ОСОБА_4 (а не ОСОБА_2), не можна вважати, що судом вирішувалось даною ухвалою питання про права та обов'язки апелянта.

Крім цього, суд звертає увагу апелянта на те, що питання забезпечення позову не вирішує спору по суті, а діє лише до моменту ухвалення кінцевого рішення у справі. Разом з тим, кінцеве рішення у справі за позовом ПАТ "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором на сьогоднішній день не ухвалено.

Беручи до уваги те, що ухвалою від 12 червня 2014 року про забезпечення позову не вирішувалось питання про права та обов'язки ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що остання не наділена правом апеляційного оскарження відповідно до вимог ст.292 ЦПК України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.8 своєї постанови № 12 від 24.10.2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" з наступними змінами, при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК україни права на апеляційне оскарження, суддя доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.

Що стосується обтяження будинку по АДРЕСА_1 у вигляді арешту (а.с.67 на звор.), власником якого ОСОБА_2 стала вже після того, як такий арешт було накладено, то дана обставина є підставою для захисту порушеного права власності шляхом пред'явлення окремого позову про звільнення майна з-під арешту (а не шляхом оскарження ухвали про забезпечення позову, як помилково вважає ОСОБА_2).

Керуючись ст.ст.292, 297 ч.3 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2014 року про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Щавурська Н.Б.